3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Швейцарії

Промисловість. Швейцарія - високо розвинута індустріальна країна. Завдяки високій якості швейцарські товари користуються попитом на світовому ринку. Країна є одним з провідних науково-технічних центрів світу. У Швейцарії розміщено чимало науково-технічних осередків інших держав. Високий рівень життя швейцарського населення був досягнутий завдяки широкомасштабного розвитку різних галузей промисловості. Світову популярність завоювала швейцарська годинна промисловість,сконцентрована переважно в західній частині країни (Ла-Шо-де-Фон, Невшатель, Женева) та Шаффхаузене, Туні, Берні та Ольтене. Для промисловості Швейцарії характерно немасове виробництво високоякісних виробів на експорт. Країна спеціалізується на виробництвах високоякісних дорогих виробів, що вимагають небагато сировини,але великої праці. Такому розвитку промисловості сприяло й те, що країна має у своєму розпорядженні достатньо висококваліфікованої робочої сили.

Паливно-енергетичний комплекс. Країна змушена завозити рідке паливо і вугілля. Потреби в електроенергії Швейцарія цілком покриває за рахунок власних ресурсів. Кожного року близько 37 % електроенергії в Швейцарії виробляється на АЕС, 50 % на ГЕС, решта 13 % на ТЕС з нафти, що імпортується. Більшість ГЕС знаходиться в Альпах, де створено більше 40 штучних озер -- водосховищ. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово припинене, проте в перспективі Швейцарія не збирається поки згортати програму атомної енергетики.

Машинобудування. Ця галузь спеціалізується на виробництві високоякісних готових виробів. Специфічною галуззю є годинникова промисловість. Щорічно випускається приблизно 63 - 65 млн. одиниць годинників (47 % від світово продукції) на майже 1800 підприємствах. Лідерами світової годинникової промисловості є «Омега», «Лангердорф» і «Таван». Електротехнічна галузь виробляє гідротурбіни. Швейцарське машинобудування досягло значних успіхів і в розвитку електроніки. Текстильне машинобудування спеціалізується на випуску ткацьких верстатів, мотальних, прядильних, вязальних , трикотажних і вишивальних машин. На даний момент діє 60 підприємств, які спеціалізуються на текстильному машинобудуванні, найбільші з яких «Рюти», «Заурер»). Швейцарія є виробником зброї (системи і компоненти озброєння для танків, артилерії та піхоти, цивільні й військові літаки та гелікоптери).

Хімічна промисловість. Галузь зорієнтовано здебільшого на виробництво складних хімічних сполук: барвників, засобів для боротьби зі шкідниками, фармацевтичних препаратів, ароматичних речовин, фотоматеріалів. Найбільшими хімічними фірмами країни є «Сібі-Гейгі», «Сандоц» та «Гофман ля Роше».

Фармацевтична промисловість Швейцарії випускає вітаміни, сульфаміди, антисептичні та тонізуючі засоби, гормони, а також спеціальні заспокійливі препарати із нетривалим терміном дії.

Легка промисловість. Її виробництво представлене волокнами, пряжею, шовком, тканинами, взуттям тощо. Текстильна індустрія, найстаріша в країні, багато років була найважливішою галуззю промисловості. Текстильні фабрики виробляють здебільшого дорогі бавовняні тканини, такі як: полотно, тюль, муслін, батист, поплін. Ці тканини переважно експортуються. Швейцарія відома шовками та мереживами з центрами у Санкт-Галлені, Апренцелію, Тургау. Швейна промисловість спеціалізується на масовому пошитті одягу. Основні центри - Цюріх, Санкт-Галлен, Тессін, Люцерн, Берн.

Харчова промисловість. Лідером харчової промисловості країни є фірма «Нестле», яка випускає напої, молочні продукти, шоколад, косметичні засоби, дитяче харчування, каву тощо"Нестле" має в самій Швейцарії не менше десятка фабрик, а за її межами близько 250. Сьогодні «Нестле» є роботодавцем для 283 тис. робітників у 86 країнах. Виробництво сиру - важлива галузь економіки країни, яка виготовляє безліч його видів - ементальський, швейцарський, сбрін, апенцель, камамбер, брі, савойський тощо. В середньому у Швейцарії виготовляється 134 тис. тон сиру щорічно. У 26 кантонах розвинуте виноробство.

Сільське господарство. Близько 12% площі Швейцарії використовується під ріллю і ще 28% для екстенсивного розведення великої рогатої худоби та виробництва молочних продуктів. Приблизно третина території країни зайнята непродуктивними землями (принаймні непридатними для землеробства), особливо в кантонах Урі,

Вале і Граубюнден, і чверть - вкрита лісами. Не дивно, що 40%продовольчих товарів доводиться імпортувати. У той же час Швейцарія забезпечує себе пшеницею, мясо-молочна продукція виробляється в надлишку.

Основні вогнища землеробства зосереджені в кантонах Берн, Во, Цюріх, Фрібурі Арган. Головними сільськогосподарськими культурами є пшениця,картопля і цукровий буряк. Проте великих земельних угідь у країні майже немає . Більшу частину продукції (60%) виробляють середні за розміром господарства, наділи яких коливаються від 5 до 10 га. Однак вона не задовольняє потреб країни, тому Швейцарія імпортує 50-60% зерна, приблизно 50% овочів, 88% цукру тощо.

Тваринництво. Молочно-мясний напрям становить 75% усієї продукції сільського господарства. На альпійських та субальпійських пасовищах 6 місяців на рік випасають корів, що забезпечує великі надої. Молоко майже цілком переробляється на сири або масло. У 2007 р. нараховувалося 2 млн. голів великої рогатої худоби (у тому числі 900 тис. молочних корів), 1,95 млн. свиней, 365 тис. овець, понад 6 млн. курей.

Рослинництво. Під ріллю зайнято всього 12% площі країни. Зернові культури, картоплю і помідори вирощують на Швейцарському плоскогірї та у долині Рейну. На схилах гір, що спускається до Женевського озера, на узбережжях Рейну та Рони, а також у кантоні Тессін культивують виноград. Абрикосами та яблуками відома нижня частина долини Рони.

Розподіл сільськогосподарських земель представлений у таблиці 7.

Використання сільсьгосподарських земель Швейцарії у 2000-2008 рр.

Табл. 7.

З таблиці 7 видно, що найбільше сільськогосподарських площ відведено під пасовища. Це цілком закономірно, так як Швейцарія є однією з країн-лідерів за експортом сиру, тож повинна утримувати багато худоби. Та останнім часом спостерігається, хоча і незначне, але зменшення площ відведених під пасовища.

Туризм. Туризм Швейцарії має багато сфер, деякі з них представлені на схемі 1.

Схема 1. Показує основні сфери туризму Швейцарії.

Гірськолижний туризм - найбільш розвинений. Найвідомішими гірськолижними курортами є Санкт-Мориц, Давос и Церматт.

Діловий туризм - це поїздки співробітників компаній, організацій з діловими цілями, також це організація корпоративних міроприємств.

Культурний туризм - охоплює відвідування історичних, культурних або географічних визначних місць.

Схема 1. Сфери туризму в Швейцарії [23].

Освітній туризм - це приїзд в країну з ціллю отримати там освіту.

Медичний туризм - це термін, який означає практику надання медичних послуг за межами країни проживання.

Рекреаційний туризм - вид туризму, цілями якого є відпочинок або лікування.

Спортивний туризм - вид спорту, в основі якого лежать змагання на маршрутах, включаючи в себе подолання перешкод в природному середовищі.

Транспорт. Швейцарія має високо розвинуту транспортну систему. Довжина залізниць у 2009 р. становила 4533 км. Їх майже повністю націоналізовано й електрифіковано і вони є одними з найкращих у Європі. Оскільки залізниці будувалися за умов пересіченого рельєфу, то необхідні були численні мости та тунелі. У 2009 р. в країні нараховувалось понад 71 тис. км сучасних автомобільних шляхів. Парк легкових автомобілів сягає майже 3,4 млн. одиниць. Виходить, що на сьогоднішній день на 2 мешканців країни припадає 1 автомобіль. Національні дороги (автостради) мають довжину 1400 км, що становить 73% від загальної дорожньої мережі.

Ріки Швейцарії майже не використовуються для транспортування. Значну роль в економічному житті країни відіграє лише Базельський порт на Рейні («морські ворота Швейцарії»), через який проходить у середньому 32% усього імпорту і 16% експорту країни. Незначне транспортне значення й озер. Здебільшого їх використовують у туристичній сфері.

Швейцарія має власний морський флот, який виник під час Другої світової війни. Вантажообіг її торгового флоту в середньому нараховує 604,8 тис. т. Широко розвинуте в країні повітряне сполучення . Основні міжнародні аеропорти -- Цюріх, Женева, Базель. Літаки компанії «Свісер» курсують в усі частини світу. Цюріхський аеропорт «Клотен» посідає восьме місце в Європі за обсягами перевезень.

Пошуки розвязання транспортних проблем у звязку із складним рельєфом зумовили будівництво у 70-80-ті роки ХХ ст.. великих автомобільних тунелів, серед яких Великий Сен-Бернар (2469 м), Сімплон (2005 м) тощо. Побудований у 1980 р. тунель Сен-Готард є найдовшим тунелем у світі (16,4 км)

Швейцарія - високо розвинута індустріальна країна, тому має високий рівень розвитку господарського комплексу. Особливо розвиненими галузями промисловості є хімічна, машинобудування, легка та харчова. При чому одна з найбільших харчових компаній у світі - Нестле - знаходиться саме в Швейцарії. Сільське господарство розвинене на достатньо високому рівні. Розвиненим є рослинництво і тваринництво, та тваринництво розвинене краще, під пасовища відведені найбільші площі, що становлять 58% від усіх сільськогосподарських земель. Високим рівнем рівнем розвитку відзначається також транспортний комплекс. Найкраще розвинені автомобільні шляхи та авіаційне сполучення. Річки ж Швейцарії майже не використовуються для судноплавства, а виходу до морів країна не має, тому водний транспорт розвинений найслабше.