logo
Економіко-географічна характеристика Азербайджана

Структура господарства

Економіка Азербайджану протягом майже 70 років розвивалася як частина економіки СРСР, з орієнтацією головним чином на російський ринок. Основними галузями господарства були нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість і сільське господарство. У 1960-1980-ті роки в республіці розвивалися машинобудування, хімічна, текстильна, харчова та інші галузі промисловості. Війна в Карабаху і політична нестабільність призвели до значного падіння виробництва у 1988-1994. Після укладення вірмено-азербайджанського угоди про припинення вогню в зоні конфлікту в травні 1994 і стабілізації політичної обстановки економічний спад був зупинений.

З 1997 відбувається швидке зростання ВВП (5,8%, у 1999 - 7,2%, у 2000 - 11,3%, у 2001 - 9,9%), що забезпечується в основному сектором послуг на тлі незначного підйому промислового виробництва та триваючого скорочення сільськогосподарського виробництва. Однак частка тіньової економіки оцінюється у 25% ВВП.

Співпадіння сектором економіки залишається нафтогазовий (58% від ВВП). У 1997 р. було видобуто 9 млн. т нафти (99,2% від рівня 1996) і 6 млрд. куб. м природного газу (95% від рівня 1996). Збільшилися на 20% виробництво бензину і дизельного палива і експорт його в країни СНД.

Нафтогазові запаси Азербайджану привабливі для іноземних нафтових компаній. Азербайджан лідирує серед країн СНД за темпами росту іноземних інвестицій (від 10 до 50% на рік). Можливі маршрути транспортування азербайджанської нафти (по Північному Кавказу або Закавказзю, до Чорного або Середземного моря) є джерелом політичних розбіжностей і конфліктів на міжнародному та регіональному рівнях.

Другий за значенням сектор - сільське господарство. Із загальної площі країни на сільськогосподарські землі приходиться 46% (близько 4 млн. га), причому половину з них займають пасовища. Вирощують зернові, технічні (бавовна, тютюн), субтропічні (гранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляється натуральний шовк. У 1997 площі під зерновими культурами збільшилися на 3%, а площі під кормовими та технічними культурами скоротилися на 55%. Країна забезпечує себе продовольством лише на 10-15%. У 2000 виробництво зерна збільшилося на 40,7% і досягло 1538,8 тис. т, картоплі було зібрано 468,6 тис. т, фруктів і ягід 407,9 тис. т, баштанних 260 тис. т, винограду 75,6 тис . т, тютюну 13,8 тис. т, зеленого чайного листа 625 т, бавовни 90,5 тис. т. На тлі скорочення виробництва деяких культур (бавовни, винограду, зеленого чайного листа) загальний обсяг продукції рослинництва у 2000 збільшився на 18,6% в порівнянні з попереднім роком.

У 2000 виробництво мяса склало 195 тис. т у живій вазі, молока - 1070 тис. т, яєць - понад 550 млн. штук, вовни - 12 тис. т, коконів шовковичного хробака - 70 т. Виробництво продукції тваринництва зросло на 3,7%, а в цілому сільськогосподарської продукції на 12%.

З другої половини 1990-х років відбувається зростання капіталовкладень в різні галузі економіки (у 1996 він збільшився на 65%, в 1997 - на 67%, в 1998 - на 45%), насамперед за рахунок позабюджетних коштів. За період з 1996 по 2000 сума іноземних інвестицій склала 5 млрд. дол До 50% закордонних інвестицій надходить на розвиток машинобудування, засобів звязку, у харчову промисловість, сектор послуг і ін (у 1996 частка "ненафтового" сектору інвестицій становила 33%) .