Економічні звязки

Карпатський економічний район займає вигідне транспортно-географічне положення, характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Через зручні перевали гірських масивів прокладені залізниці і шосейні дороги, за допомогою яких здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні звязки, а також з Чехією, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами. Карпатський район має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі, які мають державне значення, мінеральних вод (у Карпатах), деяких мінеральних будівельних матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, камяне вугілля, природний газ. Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей промисловості і сільського господарства.

Отож, аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов демонструє, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічній сфері. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження і відновлення історико-культурного спадку.

Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обґрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи. У регіоні нараховується більше 800 джерел та свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси котрих достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - у поєднанні із сприятливими кліматичними умовами - служать природною базою для розвитку санаторно-курортного бізнесу в регіоні. Потужний потенціал для розвитку різноманітних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткострокового відпочинку.

 Підвищення загального рівня економічного розвитку може бути досягнуте не лише шляхом простого розвитку вже існуючої системи галузей і виробництв, а у першу чергу в результаті реструктуризації господарського комплексу. Удосконалення територіальної організації господарства полягає передусім у комплексному розвитку обласних регіонів, формуванні в них субобласних економічних округів та промислових (ширше - економічних) вузлів, зокрема на основі обласних центрів. При активізації інвестиційної діяльності він може розвиватися за рахунок нових потужностей в машинобудуванні, тонкій хімії й інших трудомістких виробництвах. Величезного значення набуває розвиток сітки сільських доріг, громадського пасажирського транспорту, курс на загальну автомобілізацію країни. Потрібно набагато більше вдосконалити систему рекреаційного комплексу, адже потенційні можливості Карпатського регіону у цій галузі набагато більші ніж його реальний стан. Основні шляхи підвищення ефективного використання ресурсів - це посилений розвиток АПК, особливо тваринницько-промислових субкомплексів (виробництво мяса і молокопродуктів), їх переробних і обслуговуючих ланок; різке збільшення ролі і урізноманітнення функцій рекреаційного комплексу з орієнтацією на обслуговування зарубіжних туристів і відпочиваючих; більша регіональна і міжнародна диверсифікація (з огляду на транспортно-географічне положення) машинобудування; посилення в ПЕК нафтогазової компоненти на основі активізації видобутку відповідних видів палива у Карпатах та ввезення нафтопродуктів і сирої нафти (близькосхідної) із зони Адріатики; посилення ролі індустріально-будівельного комплексу, комплексу предметів народного споживання.

Отож, узагальнені перспективи розвитку області визначатимуться ступенем реалізації пріоритетів, якими є: - технологічне оновлення усіх галузей економіки; - використання потенціалу рекреації і туризму; - розвиток АПК, особливо харчової промисловості, зокрема галузей, які базуються на сировині обласного сільського господарства; - підтримка галузей легкої промисловості, які можуть бути конкурентоспроможними на внутрішньому й зовнішньому ринках і використовують місцеву сировину(вироби з вовни, дублені шкіри); -УКГ - нарощування обсягу і асортименту меблевої промисловості, повернення традиційних ринків збуту закарпатських меблів і лиж; - удосконалення структури експорту. Рекреація може і повинна змінити економічну ситуацію в регіоні загалом, надати вільні кошти на відновлення діяльності й реставрацію історико-архітектурної спадщини. Експортувати необхідно переважно перероблену деревину, а не сиру.