Комплексна характеристика Болгарії

реферат

4.Оцінка екологічного стану

організації сьогодні попросили Комісара ЄС з питань конкуренції Неелі Кроес (Neelie Kroes) провести розслідування процедур проведення тендеру на будівництво АЕС „Белене” на півночі Болгарії. Вони також виступили з критикою щодо пропагандистської війни, яку провадить уряд Болгарії для того, щоби приховати проблеми довколо проекту. Десять активістів подарували премєр-міністру Болгарії Сергію Станішеву іграшковий екскаватор, звертаючи увагу на те, що гра з ядерною енергетикою гає час, який можна присвятити серйозній енергетичній політиці. Група з 18 болгарських і двох міжнародних неурядових організацій надіслала листа Комісарові ЄС Кроесу із проханням провести розслідування тендерного процесу субпідрядників по проекту будівництва АЕС „Белене”. Якщо вірити заявам у пресі, договори субпідряду загальною вартістю близько 1 мільярда євро мають бути надані болгарським компаніям без проведення тендеру. Групи просять Комісара Кроеса провести розслідування, чи не порушує такий тендер законодавство ЄС про конкуренцію і чи він може надати ядерно-енергетичному проекту незаконну перевагу. Вони також висловлюють занепокоєння щодо можливої корупції і відсутності прозорості. „Це доказ того, що неможливо побудувати АЕС в межах звичайних правил”, - прокоментував Ян Гаверкамп, спеціаліст „Ґрінпіс” у сфері енергетики ЄС. Ці твердження звучать як результат зростаючих фінансових проблем проекту. „Банки стомилися робити інвестиції у ядерні проекти через повязані із ними високі ризики”. Вартість проектів будівництва АЕС у Фінляндії і Франції стрімко зростає. Уряд Болгарії має величезні проблеми із знаходженням фінансування для АЕС „Белене”. Слід чітко зрозуміти, що відкриття дверей для корупції лише погіршить цю ситуацію”. Премєр-міністр Болгарії Сергій Станішев та міністр економіки і енергетики Петар Дімітров офіціально розпочали будівництво на місці АЕС „Белене” лише тиждень тому. Громадські організації різко критикують спосіб, у який уряд Болгарії скористався можливістю розповсюдити пропаганду щодо АЕС „Белене”. „Урядова пропаганда слугує лише прикриттям для реалій проекту, який заглух через брак фінансів, плутанину у конструкції, сейсмічну активність в районі будівництва АЕС”, - сказав директор „Інституту політики захисту навколишнього середовища” - науково-дослідницького центру, розташованого у Софії - Петко Ковачев. „Соромно бачити, як уряд намагається маніпулювати фактами”. За словами активістів, минулого тижня уряд розповсюдив хибні відомості щодо необхідності АЕС „Белене”, її користі для боротьби із зміною клімату, вартості проекту, позиції Європейського Союзу по відношенню до проекту, безпеки АЕС і щодо участі болгарських інженерів у проекті . Гаверкамп з організації „Ґрінпіс” сказав: „Здійснюючи пропаганду у комуністичному стилі, болгарські посадовці роблять своїй країні величезну ведмежу послугу. Обираючи ядерний шлях, економіка Болгарії зараз зіштовхується із неймовірними фінансовими ризиками і величезними сумнівами щодо того, чи від АЕС „Белене” колись, якщо взагалі, буде одержано електроенергію. Тим часом швидкий і гнучкий розвиток енергетичного сектора повністю зупинився”. Ковачев додав: „Уряд намагається обдурити власний народ. Хвиля пропаганди минулого тижня є абсолютною ганьбою”. Вони потерпають від систематичної нестачі відповідної енергетичної політики. - Белене і клімат. Якщо вірити інформаційному агентству „ВТА”, Станішев сказав минулого тижня, що „Без розвитку ядерної енергетики неможливо зупинити негативну зміну клімату”. Насправді ж, такі проекти як АЕС „Белене” є перешкодою для інвестицій у гнучкі сучасні енергетичні структури, що ґрунтуються на ефективності, децентралізації і відновлювальних джерелах енергії, а отже перешкоджають вирішенню проблеми зміни клімату. Організація „Ґрінпіс” чітко продемонструвала це на прикладі свого сценарію енергетичної [р]еволюції. На відміну від цього, уряд Болгарії ніколи не здійснював жодного планування варіантів розвитку подій за впливу (відсутності) своєї енергетичної політики. Зі сценарієм енергетичної [р]еволюції можна ознайомитися, відвідавши веб-сторінку - Вартість АЕС „Белене”. Станішев сказав минулого тижня, що в 2007 році Болгарія витратила 70 мільйонів левів на ядерне паливо і понад три мільярди левів на нафтопродукти. „Через це важливо зробити ставку на ядерну енергетику як на більш економічно вигідну для промисловості”. Окрім того, що ядерна енергетика не може замінити нафту, яка здебільшого використовується для транспорту, хімічної промисловості і опалення і фактично не для виробництва електроенергії, основна частина ядерного рахунку складається з вартості будівництва для АЕС. Уряд продовжує використовувати цифру у 4 мільярди євро, яка являє собою контракт на будівництво із компанією „Атомбудекспорт”, хоча він попереджає, що ця цифра може зрости через зростаючу вартість ресурсів. Він відмовляється назвати повну вартість будівництва, яка - якщо вірити комунальному підприємству „NEK” - становитиме близько 7 мільярдів євро. - АЕС „Белене” і ЄС. За словами Станішева, „Проект користується повною підтримкою Європейського Союзу”. Європейському Союзу не дозволяється підтримувати атомну енергетику, оскільки це питання національного суверенітету, і він також ніколи публічно не підтримував АЕС „Белене”. Окрім того, важко дізнатися, що думає Європейський Союз, оскільки уряд Болгарії перешкоджає повному оприлюдненню Висновку Європейської Комісії за ст.ст. 41-43 Договору про Євратом. Єдина частина публікації, дозволена Болгарією, показує, що висновок Комісії ґрунтувався на відомостях, що значною мірою оскаржувалися, про сейсмічний ризик, які використовувалися в Оцінці впливу на навколишнє середовище. - Безпека АЕС „Белене”. Міністр енергетики Дімітров заявив - за словами інформаційного агентства „Софія”, - що АЕС „Белене” буде атомною електростанцією третього покоління із нульовим ризиком відмов. Це просто не відповідає дійсності. Відмова з провини персоналу, запланований саботаж або напад, як і непередбачені технічні проблеми, залишають для кожної конструкції АЕС певний ризик. - Участь болгарських інженерів у проекті. Премєр-міністр Станішев заявив: „Я пишаюся болгарськими інженерами-енергетиками, які в змозі розробити таку складну конструкцію” („ВТА”). Конструкцію АЕС розробили російські інженери. Насправді проект створить лише незначну кількість робочих місць для болгар, оскільки в країні є нестача достатньо освіченого і кваліфікованого спеціалізованого будівельного персоналу. У планах - привезти сотні працівників з Росії, Китаю і Вєтнаму для будівництва АЕС .

5. Зовнішньо-економічна діяльність (в яких сферах і як може здійснюватись ЗЕД цієї країни з Україною)

Республіка Болгарія посідає важливе місце на балканському напрямку зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено геостратегічним положенням РБ на Балканах, близькістю інтересів у Чорноморському й Придунайському регіонах. Україну і Болгарію єднає етнічна, мовна та релігійна близькість, традиційні економічні, торговельні та культурно-історичні звязки. На території України компактно проживає болгарська громада (234 тис.чол.). В РБ мешкає 6 тис. громадян України і вихідців з України. Під час офіційного візиту Л.Д.Кучми до РБ 24-25 березня 1998 р. Президенти України та Болгарії підписали. Декларацію про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між двома країнами, в якій висловлюється прагнення розвивати відносини у напрямі стратегічного партнерства на основі схожості демократичних та економічних реформ. Договірно-правова база двосторонніх відносин Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і РБ від 5.10.1992 р. Станом на березень 1999 р. між Україною і РБ підписано 69 різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають міждержавний характер, 24 - міжурядовий; решта - на міжвідомчому рівні; політичних угод - 10, загальноекономічних - 24, в галузі транспорту - 6, в гуманітарній сфері - 15, щодо консульських відносин. 5 грудня 1991 р. уряд РБ офіційно визнав Україну, як незалежну державу, а 13 грудня цього ж року були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств (з 1993 року в Софії діє Посольство України, в Києві з 1992 року -

Посольство Болгарії, в Одесі - Генеральне консульство Болгарії). Між Україною та РБ не існує політичних проблем, розбіжностей інтересів і потенційних загроз інтересам України. Важливим етапом у розвитку двосторонніх відносин став офіційний візит Президента України в Болгарію 5 жовтня 1992 р., під час якого було підписано ряд двосторонніх документів, зокрема, міждержавний Договір про дружні відносини і співробітництво.. Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних питань двосторонньої співпраці, створення спільного українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Було констатовано динамiчний розвиток двостороннiх вiдносин, спiльнiсть євроiнтеграцiйних прагнень двох держав. 4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами України та Болгарії за участі Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка. 4-5 вересня 2001 року - Президент України Леонід Кучма здійснив державаний візит в Республіку Болгарія. Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними.Торговельно-економічні відносини - Україна знаходиться в першій десятці торговельних партнерів Республіки Болгарія. З метою розвитку багатогалузевого співробітництва створено Міжурядову українсько-болгарську комісію з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Найбільший інтерес для нашої держави становить співробітництво з Болгарією у харчовій і переробній промисловостях, сільському господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму. Важливим для України є набутий Болгарією досвід у машинобудуванні й електроніці. За даними Держмиткому України товарооборот між Україною і РБ за 1998 рік становив 281,5 млн. дол. США, що на 21,8 млн. менше, ніж у попередньому році. При цьому експорт становить 188,4 млн. дол. США (на 30,6 млн. більше, ніж за 1997 рік ), імпорт - 93,1 млн. дол. США (на 52,5 млн. менше, ніж за попередній рік), позитивне сальдо - 95,3 млн. дол. США. За даними Мінстату України обсяг послуг у 1998 році становив 43,6 млн. дол. США, у т.ч. експорт - 33,3 млн., імпорт - 10,3 млн., позитивне сальдо - 23,0 млн. Отже, загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією у 1998 році, враховуючи послуги, становив 325,2 млн. дол. США. За підсумками 1999 року двостороннiй товарооборот становив близько 400 млн. дол. США. Основною причиною зменшення обсягів товарообороту стало скорочення імпорту з Болгарії в Україну нафтопродуктів, тютюнових виробів, електротехнічної продукції, продуктів харчування, лікарських і гігієнічних засобів. В структурі імпорту з України переважають сировинні продукти. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (камяне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Республіка Болгарія зацікавлена у подальшому розвитку економічних відносин з Україною. Основним пріоритетом у зовнішній політиці Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема, Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. У цьому плані Болгарія хотіла б активніше використовувати паромну переправу Варна - Іллічівськ і зєднати її з переправою Бургас - Поті. Гуманітарне співробітництво . У грудні 1996 року успішно пройшли "Дні України" в Болгарії, а восени 1997 року відбулися "Дні Болгарії" в Україні. В Україні діє товариство "Україна-Болгарія", в Києві знаходяться представництва "Балкантуриста", "Ізотімпексу", "Болгаргазбуду". У Варні діє Український культурно-комерційний центр. Досить активною є співпраця між Академіями наук, їх галузевими інститутами. Проводиться обмін науковими співробітниками, фахівцями та аспірантами. Здійснюються контакти між ЗМІ. Зокрема, регулярним став обмін громадсько-політичними, інформаційними і культурно-розважальними радіопрограмами. Однак поки що не вдалося домогтися відкриття української редакції на іномовленні болгарського радіо. Підписано договір між Києвом та Софією. Підготовлено до друку спільне видання архівних документів "Українська еміграція в Болгарії у 20-х - 40-х рр. XX ст.". У Софії відкрито меморіальну дошку і памятник на могилі скульптора М.Паращука. Одну з вулиць болгарської столиці названо на честь українського митця. Договірно-правова база двосторонніх відносин -Договірно-правова база двосторонніх відносин Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і РБ від 5.10.1992 р. Станом на березень 1999 р. між Україною і РБ підписано 69 різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають міждержавний характер, 24 - міжурядовий; решта - на міжвідомчому рівні; політичних угод - 10, загальноекономічних - 24, в галузі транспорту - 6, в гуманітарній сфері - 15, щодо консульських відносин - 3. Політичні відносини. 5 грудня 1991 р. уряд РБ офіційно визнав Україну, як незалежну державу, а 13 грудня цього ж року були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств (з 1993 року в Софії діє Посольство України, в Києві з 1992 року - Посольство Болгарії, в Одесі - Генеральне консульство Болгарії). Між Україною та РБ не існує політичних проблем, розбіжностей інтересів і потенційних загроз інтересам України. 19-20 листопада 1995 р. з офіційним візитом у Республіці Болгарія перебував міністр закордонних справ України Г.Й.Удовенко. За підсумками візиту підписано 9 двосторонніх документів і політичну Декларацію міністрів закордонних справ. 28-30 листопада 1995 р. відбувся офіційний візит в Україну парламентської делегації Болгарії на чолі з Головою Народних Зборів РБ Благовестом Сендовим. Під час зустрічей і переговорів з Президентом України Л.Д.Кучмою та іншими високими посадовими особами обговорювались питання розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин та взаємодії двох країн на міжнародній арені, шляхи поглиблення міжпарламентських звязків. 6 - 7 березня 1996 р. під час візиту міністра оборони України в Республіку Болгарія було підписано ряд двосторонніх документів у сфері військового співробітництва. Проблеми двостороннього торговельно-економічного і військово-технічного співробітництва обговорювались 23-24 липня 1996 р. під час офіційного візиту Премєр-міністра України в Болгарію. Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних питань двосторонньої співпраці, створення спільного українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Були намічені конкретні заходи щодо розвитку виробничої кооперації у базових галузях, зокрема, у ВПК, фармацевтичній промисловості, організації спільних підприємств, підтримки взаємної інвестиційної діяльності, здійснення енергетичних, будівельних проектів, розвитку транспортної інфраструктури.30-31 жовтня 1997 року відбувся офіційний візит в Україну Голови Ради Міністрів РБ І.Костова. 28-29 липня 2000 року - Прем"єр-міністр України В. Ющенко відвідав РБ з офіційним візитом. Було констатовано динамiчний розвиток двостороннiх вiдносин, спiльнiсть євроiнтеграцiйних прагнень двох держав. 4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами України та Болгарії за участі Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка. -5 вересня 2001 року - Президент України Леонід Кучма здійснив державаний візит в Республіку Болгарія. Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними. Торговельно-економічні-відносини -Україна знаходиться в першій десятці торговельних партнерів Республіки Болгарія. З метою розвитку багатогалузевого співробітництва створено Міжурядову українсько-болгарську комісію з питань торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва. Найбільший інтерес для нашої держави становить співробітництво з Болгарією у харчовій і переробній промисловостях, сільському господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму. Важливим для України є набутий Болгарією досвід у машинобудуванні й електроніці. За даними Держмиткому України товарооборот між Україною і РБ за 1998 рік становив 281,5 млн. дол. США, що на 21,8 млн. менше, ніж у попередньому році. При цьому експорт становить 188,4 млн. дол. США (на 30,6 млн. більше, ніж за 1997 рік ), імпорт - 93,1 млн. дол. США (на 52,5 млн. менше, ніж за попередній рік), позитивне сальдо - 95,3 млн. дол. США. За даними Мінстату України обсяг послуг у 1998 році становив 43,6 млн. дол. США, у т.ч. експорт - 33,3 млн., імпорт - 10,3 млн., позитивне сальдо - 23,0 млн. Отже, загальний обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією у 1998 році, враховуючи послуги, становив 325,2 млн. дол. США. За підсумками 1999 року двостороннiй товарооборот становив близько 400 млн. дол. США. Основною причиною зменшення обсягів товарообороту стало скорочення імпорту з Болгарії в Україну нафтопродуктів, тютюнових виробів, електротехнічної продукції, продуктів харчування, лікарських і гігієнічних засобів. В структурі імпорту з України переважають сировинні продукти. Найбільшу питому вагу в українському експорті в Болгарію мали мінеральне паливо (камяне вугілля та кокс), чорні метали, залізна руда, продукція хімічної промисловості. Щодо болгарського експорту в Україну, то в загальному його обсязі переважали фармацевтичні, парфумові і косметичні вироби, продукти нафтопереробки, харчової та машинобудівної промисловості. Республіка Болгарія зацікавлена у подальшому розвитку економічних відносин з Україною. Основним пріоритетом у зовнішній політиці Республіки Болгарія є реалізація інфраструктурних проектів. Зокрема, Болгарія хотіла б приєднатися до угоди про так званий "трансазійський коридор", де Україна виступає в ролі депозитарія. У цьому плані Болгарія хотіла б активніше використовувати паромну переправу Варна - Іллічівськ і зєднати її з переправою Бургас - Поті.Гуманітарне співробітництво -У грудні 1996 року успішно пройшли "Дні України" в Болгарії, а восени 1997 року відбулися "Дні Болгарії" в Україні. В Україні діє товариство "Україна-Болгарія", в Києві знаходяться представництва "Балкантуриста", "Ізотімпексу", "Болгаргазбуду". У Варні діє Український культурно-комерційний центр.Досить активною є співпраця між Академіями наук, їх галузевими інститутами. Проводиться обмін науковими співробітниками, фахівцями та аспірантами.

Делись добром ;)