3.1 Сусідське положення і відношення до зовнішніх меж

За різними підходами до типологізації регіонів Київська область відноситься до групи областей, які мають середній рівень урбанізації, з малими міськими центрами, а за структурою економіки з переважанням сфери послуг та середнім рівнем розвитку з дещо кращими темпами економічного зростання.

Відтак, розвиток області варто порівнювати не тільки з областями-сусідами, а і з регіонамии того типу, до якого належить Київська область: Львівська, Харківська, Одеська, Миколаївська.

Таблиця 3.1.1. Порівняльна характеристика Київської області із областями - сусідами та регіонами одного типу

Порівняльна характеристика Київської області із сусідніми регіонами країни засвідчила, що Київщина є лідером серед областей-сусідів та областей України, що відносяться до одного із Київською областю типу. Проте основні показники області є значно нижчими ніж у столичних Московській області (Російська Федерація) та Мазовецькому воєводстві (Республіка Польща).

За окремими характеристиками, що впливають на планування регіонального розвитку Київська область:

1. Має найкраще розміщення щодо Києва

· до 190 км - Київська, Житомирська, Чернігівська, Черкаська області,

· 220-430 км - Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Хмельницька, Полтавська, Сумська, Волинська, Тернопільська області,

· 450-550 км - Миколаївська, Дніпропетровська, Харківська, Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Запорізька, Івано-Франківська області ,

· 700-855 км - Донецька області, АР Крим, Закарпатська, Луганська області, Севастополь

2. Вище загальнодержавного рівня щільність автомобільних доріг

· Значно вище середньої (348-391 км/1 000 км²) - Севастополь, Львівська, Тернопільська, Вінницька, Чернівецька, Хмельницька області.

· Вище середньої (293-308) - Полтавська, Волинська, Харківська, Донецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Черкаська області.

· Нижче середньої (285-288) - Дніпропетровська, Житомирська області.

· Значно нижче середньої (176-261) - Закарпатська, Запорізька, Рівненська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Луганська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим.

3. Перевищує середньоукраїнський рівень індекс внутрішньої доступності

· Значно перевищує середній рівень по країні (> 0,80) - Київ, Севастополь, Львівська, Чернівецька, Тернопільська області.

· Добра (вище середньої, 0,55-0,68) - Івано-Франківська, Харківська, Київська, Вінницька, Хмельницька, Волинська, Житомирська, Донецька, Рівненська області.

· Погана (нижче середньої, 0,36-0,49) - Черкаська, Луганська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Сумська області, АР Крим, Запорізька, Миколаївська, Одеська області.

· Дуже погана (0,25-0,31) - Полтавська, Херсонська, Закарпатська, Чернігівська області.

4. Найвищий ВРП на душу населення

· Найвищий - Київ, Дніпропетровська область, Донецька область , Полтавська область , Запорізька область , Харківська область , Київська область , Одеська область;

· Високий, але нижче середнього - Луганська область, Севастополь, Миколаївська область

· Низький - Львівська область, АР Крим, Черкаська, Сумська, Івано-Франківська області

· Дуже низький - Волинська, Рівненська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області

5. Значно вище середньоукраїнського рівня обсяги капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу

· Значно вище середнього - Київ і Київська область.

· Вище середнього - Одеська, Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Луганська області.

· Нижче середнього- Донецька область, АР Крим, Запорізька, Львівська, Черкаська, Миколаївська, Івано-Франківська області, Севастополь.

· Значно нижче середнього - Волинська, Чернівецька, Рівненська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Чернігівська, Закарпатська, Херсонська, Сумська, Житомирська, Тернопільська області.

6. Наближені до оптимальних умови на ринку праці

· Київ і Севастополь: оптимальні умови на ринку праці - дуже високий рівень зайнятості (62,7-64,4%), дуже низький рівень безробіття (3,1-3,3%), дуже низький тиск на пропозицію робочої сили (0,2-0,6), значні позитивні зміни як у рівні зайнятості, так і безробіття.

· Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська, Київська, Одеська області, АР Крим: наближені до оптимальних умови на ринку праці - високий рівень зайнятості, у більшості вище або значно вище середнього (57,4%-59,8%), низький рівень безробіття (4,4-6%), низький тиск пропозиції робочої сили (1,5-4,7%).

· Волинська, Полтавська, Чернігівська області: з помірними проблемами на ринку праці - рівень зайнятості близький до середнього (58,2-59,2%), рівень безробіття вище середнього (6,6-8,1%), помірний тиск пропозиції робочої сили (4,6-5,5%). Показники змін гірші, ніж середні по країні, особливо щодо безробіття.

· Закарпатська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Житомирська, Кіровоградська, Сумська, Миколаївська, Херсонська області: з серйозними проблемами на ринку праці - рівень зайнятості у більшості випадків нижче середнього (56,5-59,4%), рівень безробіття у більшості випадків значно вище середнього (6,3-9%), сильний тиск пропозиції робочої сили (6,5-11,3%). Тенденції зайнятості кращі середнього рівня, тенденції безробіття - у більшості випадків близькі до середнього.

· Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Вінницька, Луганська області: з найбільш серйозними проблемами на ринку праці - дуже низький або низький рівень зайнятості (52,7-58,5%), високий рівень безробіття, у більшості випадків вище або значно вище середнього (6,1-8,3%), дуже сильний тиск пропозиції робочої сили (14,8-23,7%). Тенденції безробіття гірші середнього рівня, тенденції зайнятості значно варіюються.