3.2 Демографічне положення

Чисельність населення Київської області з 1995 до 2011 року стало зменшувалася: від 1 млн. 911,6 тис. до 1 млн. 717,7 тис. осіб (тут і далі - наявне).

Рис. 3.2.1. Чисельність населення Київської області у 1995-2014 рр. (тис. осіб)

З 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на 1 квітня 2014 року становить 1 млн. 725,8 тисяч осіб. Зростання відбувається за рахунок міграції, позаяк смертність перевищує народжуваність, особливо у сільській місцевості, де смертність вдвічі вища за народжуваність [12].

У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) - чоловіки. Зі зростанням питомої ваги чисельності чоловіків у структурі населення продовжуються позитивні зрушення (які спостерігаються з 2009 року) у співвідношенні статей. На 1 січня 2013 року на 1000 жінок припадало 860 чоловіків, тоді як на початок 2002 року - 859. Однак зміни у статевій структурі населення міських та сільських жителів мають неоднаковий характер: у міських поселеннях у порівнянні з 2002 роком кількість чоловіків зменшилася і становить 867 на 1000 жінок, а в сільському населенні "навантаження" на чоловіків щорічно зменшується (так, на початок 2002 року в сільській місцевості на 1000 жінок припадало 829 чоловіків, а на початок 2013 року - 847).

Рис. 3.2.2. Статево-вікова структура населення Київської області

Щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. Так, у 2012 році від загальної кількості народжених хлопчиків - 51,9%, а дівчаток - 48,1%, або ж на 100 дівчаток припадало 108 хлопчиків.

Індикатором суттєвої статевої диспропорції структури населення є гендерна різниця показників середньої очікуваної тривалості життя при народженні: у 2012 році середня очікувана тривалість життя при народженні для чоловіків становила 65 років, для жінок - 75,6 року. Тобто різниця середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та жінками становила 10,6 року, тоді як, наприклад, у Швеції та Нідерландах - 4 роки, у Німеччині - 5 років.

Статево-віковий склад населення країни - результат дії багатьох факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних процесів), так і тих, що на них впливають - історичних та соціально-економічних [12].

У 80-х роках відбулося зростання народжуваності, а в 90-х та на початку ХХІ століття - зменшення. Починаючи з 2002 року, поступово зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статево-вікової піраміди широку основу.

Необхідно зазначити, що горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. Так, "порожнина" у віці 67-70 років утворилась за рахунок ненароджених дітей упродовж Другої світової війни ,а не за рахунок смертності. На піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які спостерігались протягом принаймні останніх 80 років.

Специфікою статево-вікової піраміди населення Київської області є її хвилеподібний характер.

У структурі ми бачимо, що у віці 30-33 років кількість чоловіків зменшується, що є наслідком нездорового способу життя .

Вікова структура визначає і демографічне навантаження - на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16-59 років припадало 252 особи у віці 0-15 років та 242 особи у віці 65 років і старше [16].

Рис. 3.2.2. Демографічне навантаження на працездатне населення в районах Київської області у 2012 році

Чисельність населення у віці 16-64 років за останні два роки збільшилася з 1179 тис. осіб до 1182,1 тис. осіб. Також збільшилася частка осіб цієї вікової групи в загальній чисельності населення - на 1 січня 2013 року вона становила 68,9%, хоча це пояснюється збільшенням працездатного віку.

У структурі демографічного навантаження по районах області можна побачити, що найбільший рівень навантаження на працездатне населення у Білоцерківському, Переяслав-Хмельницькому, Згурівському, Володарському районах.

В області з 2000 року спостерігається незначне зменшення економічно активного населення. Економічно активне населення порівняно з 2000 роком зменшилось на 39,4 тис. осіб (4,7%).

Як позитив відмічається зменшення кількості безробітних, в 2013 році цей показник становив 49,4 тис. осіб та зменшився майже в два рази порівняно з 2000 роком (108,2 тис. осіб).

Останні три роки спостерігається незначне коливання кількості зайнятого населення, що в середньому становить 756,8 тис. осіб та складає 93,6% від економічно активного населення. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) в 2013 році становить 6,1%, в 2000 році цей показник становив 12,8% [12].

Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 35 до 39 років (87,5%), найнижчий - для молоді віком 15-24 роки (41,0%) та осіб пенсійного віку (16,5%) [7].

Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у 2013 році, порівняно з 2010 роком збільшилася на 0,9 тис. осіб або на 1,5%, а рівень безробіття знизився з 7,3% до 6,1 відсотки.

Рівень зайнятості населення віком 15-70 років Київської області (без м.Києва) становить 59,2% (13 позиція серед інших регіонів України).

За віковими групами найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці 15?24 роки (13,5%).

Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) на 3,9 в.п. перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (6,1% проти 2,2%).

У порівнянні з іншими регіонами країни рівень безробіття (за методологією МОП) населення області віком 15-70 років займаєчетверту сходинку. При цьому, він був на 3,5 в.п. менше за максимальне значення цього показника в Чернігівськійта Тернопільській областях (9,8%), меншена 0,5 в.п. за показник по Харківській області(6,8%) та на 0,8 в.п. більше за мінімальне в м.Києві (5,5%).

Основними причинами незайнятості безробітних віком 15?70 років (за методологією МОП) у 2012р. виступали: звільнення за власним бажанням (43,1%), вивільнення з причин економічного характеру (23,8%), непрацевлаштованість після закінчення навчальних закладів (14,8%).

Рівень зайнятості населення щороку коливається у бік збільшення в середньому на 0,3-0,4 в.п. У 2012 році рівень зайнятості по області менший за більш високі показники по Україні, а саме на 5,3 в.п. по м. Київ - 64,5%, на 2,2 в.п. по Дніпропетровській області [16].

Попит в робочій силі значно перевищує пропозицію. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців -14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів - 4 особи.

Рис. 3.2.4. Зайняте населення за видами економічної діяльності в 2012 році, %

Усього зайнятого населення в 2012 році було 757,5 тис. осіб, що становить 59,2% від населення у віці15-70 років. Найбільша кількість населення була зайнята в торгівлі - 22,3%, в промисловості -17,7% та в сфері транспорту і звязку - 10,3% [12].