Висновки

Київська область за своїм промисловим потенціалом належить до десятки найбільш промислового розвинутих регіонів України.

Повільні темпи зміни протягом останніх 10 років структури промислового виробництва із значною питомою вагою виробництва харчових продуктів і напоїв сприяли мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи на результати роботи промисловості, але робить цю галузь залежною від конюнктури на зовнішніх ринках.

Високі темпи розвитку таких інноваційно активних галузей як виробництво хімічних речовин і виробництво фармацевтичних препаратів можуть у найближчі роки істотно вплинути на структуру промислового виробництва

Промисловість області продовжує розвиватися у традиційних промислових центрах області, тоді як частка північних і південних районів у загальнообласних обсягах реалізованої продукції залишається незначною

Має місце значна диференціація серед районів та міст за показниками виробництва промислової продукції в розрахунку на одну особу.

3.4 Аграрне географічне положення

Рельєф області сприятливий для розвитку сільськогосподарського виробництва і транспортної інфраструктури. Ріка Дніпро з утвореними на ній Київським та Канівським водосховищами ділить територію області на дві частини: правобережну і лівобережну, які мають особливості рельєфу. На півночі переважають низовинні рівнини Поліської низовини. Південно-західна і центральна частини лежать на Придніпровській височині (максимальна висота 273 м). Східна, лівобережна територія області, розташована в межах Придніпровської низовини.

Рис. 3.4.1. Карта природно-кліматичних умов Київської області

Природно-кліматичні умови області оптимальні для життя людини і господарської діяльності. Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Грунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими серед них є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території області перевищує 60 відсотків. Загальна площа лісового фонду Київської області становить майже 746 тис.га.

Клімат області - помірно континентальний, мякий з достатньою кількістю вологи. Середня багаторічна температура повітря становить у січні -3,5 С, липні - + 20,3 С. Середня річна кількість опадів у 2013 році - 701 мм, норма - 593 мм.

Корисні копалини Київщині - це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод.

Київська область належить до групи областей, які в межах своєї території формують більше податкових ресурсів до державного бюджету ніж сума дотацій, що отримується областю.

Київська область є єдиним регіоном України, який не має власного окремого адміністративного центру, але в межах області знаходиться столиця України - найбільше місто держави Київ де проживає принаймні 3-4 мільйони населення(зареєстрованого та незареєстрованого).

Без Києва, Київська область є однією з найменш урбанізованих областей і роль сільського господарства у структурі економіки області є дуже важливою. Наявність в межах області такого міста, як Київ, найбільший ринок продовольства в Україні є додатковим стимулом для розвитку тих секторів сільськогосподарського виробництва, для яких характерним є висока додана вартість , які створюють додаткові робочі місця.

Таке твердження потребує розгорнутого аналізу, для виявлення найбільш перспективних районів для розвитку сільськогосподарського виробництва Київщини.

Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарський продукції.

Рис. 3.4.2. Рівень урбанізації Київської області та її районів

Київська область у 2012 році зайняла провідну позицію у виробництві валової продукції сільського господарства з часткою у 6,6% від загального виробництва(у 2011- 5 місце з часткою 5,8%).Також у 2012 році вперше за 22 роки область перевищила рівень виробництва валової продукції у порівнянні з 1990 роком на 4,5%.

По рівню продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Київська область входить в десятку найкращих, зокрема у тваринництві це 4 місце, а у рослинництві - 11 місце.

Протягом 2009-2012 років сільськогосподарські підприємства Київської області отримую найбільший прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції який у 2012 році склав 2832,9 млн.грн. Область займає друге місце у середньомісячній номінальній заробітній платі штатних працівників сільськогосподарських підприємств (2433 грн).Також у Київській області один з найвищих рівнів рентабельності в Україні, який взагалі ніколи не набував відємного значення, що свідчить про високу ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому та його інвестиційну привабливість для малого і великого бізнесу [7].

У структурі сільськогосподарського виробництва з кожним роком зростає частка сільськогосподарських підприємств у виробництві (у 2012 році 65,9%). Така тенденція пояснюється появою в області великих підприємств, які суттєво збільшили виробництво, створюючи виробничі комплекси сільськогосподарської продукції, зокрема тваринницьких галузей, які орієнтуються на київський міський ринок.

Принциповою відмінністю від інших українських сільськогосподарських областей, у Київській області частка господарств населення у с/г виробництві є відносно незначною. Господарства населення в 2012 році у рослинництві виробили 38,1% всієї продукції, а у тваринництві ця частка склала 27,4 відсотка.

Рис. 3.4.3. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства

Для Київської області, так, як і для всього с/г комплексу держави характерним є стійке переважання у структурі с/г виробництва рослинництва, передусім зернового господарства.

За останні кілька років поступово збільшується частка тваринництва, хоча темпи зростання є явно не достатні.

Рис. 3.4.4. Динаміка структури валової продукції сільського господарства

Враховуючи те, що Київська область перевищила валове виробництво 1990 року, можна стверджувати, що за 22 роки суттєво змінились основні рушійні галузі та спеціалізація області. За характером структури с/г області можна стверджувати, що область ще не використовує сповна ринок міста Києва для нарощування виробництва продукції тваринництва.

Київська область забезпечує свою потребу та міста Києва лише у картоплі та яйцях, всі інші галузі мають перспективу, адже різниця між споживанням та виробництвом є таким показником, як ємність ринку. За цим показником, перспективним є молочний, мясний та плодово-ягідний напрям виробництва, адже саме ці товари імпортує область. У перспективі не можна не врахувати і про споживання по Україні, бо забезпечивши власні потреби у сільськогосподарській продукції, нарощувати виробництво можливо для збуту у інші області та за кордон.

Загалом рентабельність сільськогосподарського виробництва є високою, лише 10 районів мають високі ризики для початку та ведення сільськогосподарського виробництва, адже середня рентабельність їх складає менше 10 відсотків. Ще 10 районів мають таку рентабельність, яка сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва і його росту, 5 районів є інвестиційно привабливими, адже з одиниці вкладених коштів можливо отримати більше половини коштів додаткового прибутку.

Рис. 3.4.5 Структура сільськогосподарського виробництва області у сільськогосподарських підприємствах.

Рослинництво у валовому виробництві займає частку 62,4% основними культурами що вирощуються на Київщині є зернові культури, картопля та овочі. З 1990 по 2012 рік посівні площі скоротилися на 270,1 тис.га.

Господарствами населення у Київській області виробляється найбільше у рослинництві картоплі (95,8% від загального обсягу виробництва), овочів(86,8%), плодів і ягід(83,8%),це ті галузі які трудомісткі, мало механізовані та збиткові для с/г підприємств [7].

Рис. 3.4.6 Ефективність сільського господарства

Рис. 3.4.7 Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур у 1990 році та у 2012 році

Зниження частки кормових культур, в загальній структурі посівних площ з 35% у 1990 році до 9% у 2012 році. що засвідчує про потенційну загрозу для розвитку тваринництва і зниження родючості грунтів області.

Таблиця 3.4.1. Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культуру (тис. т)

У Київській області суттєво збільшилось виробництво зернових та зернобобових (більш ніж у 1,5 рази порівнюючи з 1990 роком), а також соняшнику (у майже у 38 разів) це повязано з тим, що вирощування цих видів культур є менш ризиковим та прибутковим ніж тих самих цукрових буряків (виробництво зменшилось у більш ніж у 2 рази). Щодо картоплі, овочів, плодів та ягід, то їх виробництво також збільшилось у 1,6 раза більше, на 22,5% та 26,7% відповідно до 1990 року. Зростання виробництва майже всіх сільськогосподарських культур Київщини повязано з тим, що значно зросли потреби у продукції основного майданчика збуту, а саме міста Києва [7].

Аналіз рентабельності вирощування зернових, цукрових буряків та соняшнику показує, що в зоні ризику знаходяться власне цукрові буряки.

Виробництво зернових культур протягом 1995-2011 років є рентабельними і тому їх частка у посівних площах та у виробництві є найбільшою .Вирощування соняшника з 2009 року є найбільш рентабельним у Київській області, саме тому обсяги посівних площ та виробництва з кожним роком збільшуються, але це є і негативним, адже це виснажує ґрунти. Цукровий буряк є найменш рентабельною та найбільш ризиковою культурою для виробництва, бо протягом 2007-2010 років був нерентабельним і лише у 2011 році його вирощування стало рентабельним.

Рис. 3.4.8 Рівень рентабельності основних сільськогосподарських культур у с/г підприємствах %

Рис. 3.4.9 Динаміка виробництва валової продукції рослинництва

У рослинництві частка сільськогосподарських підприємств складає 61,9% від усієї виробленої продукції проти 84,3% у 1990 році, що пояснюється тим, що велика кількість виробництва с/г культур дотувалась державою і тому було вигідно вирощувати різні культури. У ринкових умовах сільськогосподарським підприємствам стало економічно не вигідно вирощувати картоплю та овочі, що дало змогу господарствам населення збільшувати свою частку у виробництві відповідних культур і цей сегмент залишився за індивідуальними господарствами населення.

Рис. 3.4.9 Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2012 році

Київська область сьогодні не є винятком серед областей, де відбувається стрімка концентрація сільськогосподарських угідь у виробників.

Рис. 3.4.10 Розподіл сільськогосподарських підприємств за розміром угідь та їхніми частками у загальній площі угідь

Кількість сільськогосподарських підприємств у Київській області станом на 01.01.2012 становила 1807, з них: 8 мають розмір угідь понад 10000 гектарів, але це 24% від усіх площ с/г угідь області, а також ще 19% за 47 підприємствами з розміром угідь від 3000га до 10000 га.Внаслідок цього в області значно зменшилось кількість робочих місць в рослинництві, адже великі підприємства мають високий рівень автоматизації виробництва.

В Україні з 1990 року в сільськогосподарському виробництві стало домінувати передусім зернове виробництво, відбулась значна концентрація земель у великих виробників, що в свою чергу суттєво змінило структуру внесених у ґрунти добрив.

Загальна кількість внесених поживних речовин зменшилась у 2,5 рази, що є негативним фактором, адже це зменшує урожайність та виснажує ґрунти області. Таке різке зменшення пояснюється високою ціною на мінеральні добрива, які в достатніх обсягах не можуть купувати малі та середні підприємства. Хоча як бачимо з кожним роком, окрім кризового 2009 року, кількість добрив збільшується разом із площею, яка ними удобрюється.

Значно гіршою є ситуація із внесенням органічних добрив

Рис. 3.4.11 Внесення в ґрунт органічних добрив у сільськогосподарських підприємствах

Кількість внесенних органічних добрив на 1 га зменшилась у 7 разів, а площі, удобрені ними, у 4 рази, таке зниження є наслідком зменшення поголівя корів та свиней та суттєво збільшує витрати на виробництво рослинних культур внаслідок збільшення обсягів внесення поживних речовин у грунти.

Тваринництво у 2012 році в загальній частці виробництва займало 37,6%, а в 1990 році ця частка становила 51,1%. За 22 роки тваринництво Київської області переорієнтувало своє виробництво з мясного скотарства (49% від усього обсягу виробництва 1990 року), у птахівництво (67,9% від усього обсягу мяса у 2012 році) [7].

Київська область є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні займаючи 2 місце по виробництву свинини, 2 місце виробництву мяса птиці, 9 місце з виробництву молока, перше місце з середньорічного удою молока та перше місце з виробництва яєць.