3.3 Література

Рання австралійська поезія знаходилася під сильним впливом англійської романтичної поезії 18 ст Внаслідок цього перші лірики, наприклад Баррон Філд (1786-1846), Вільям Чарльз Вентворт (1790-1872) і Чарльз Херпар (1813-1868), не дивлячись на технічну майстерність, бачили Австралію очима англійців і писали про неї англійською поетичною мовою. Перші значні поети - уродженці Австралії Генрі Кендол (1839-1882) і Едам Ліндсей Гордон (1833-1870) - популяризували балади про сільське життя в Австралії. Найбільш значними письменниками прославлених «девяностих років» австралійської літератури були Ендрю Бартон («Банджо») Патерсон (1864-1941) і Генрі Лоусон (1867-1922). Патерсон створив остаточний варіант всесвітньо відомої балади «Танцююча Матільда». У 1880 в Сіднеї Дж.Ф.Арчибальдом і Е.Дж.Стівенсом (1865-1933) був заснований журнал «Бюлетень» [14].

За останніх 30 років зявилися багато чудових романів австралійських письменників. Томас Кеніллі, один з найплідніших авторів отримав популярність завдяки роману «Ковчег Шиндлера» (1982), на основі якого був знятий знаменитий голлівудський фільм «Список Шиндлера». Інші твори Кеніллі - «Приносьте жайворонки і героїв» (1967), «Пісня Джіммі Блексміта» (1972), «Джеко» (1993) і «Місто біля річки» (1995). Елізабет Джоллі опублікувала 13 романів, з яких найвідоміші «Загадка містера Скобі» (1983), «Колодязь» (1986), «Луна мого батька» (1989) і «Дружина Джорджа» (1993). Теа Астлі тричі була удостоєна престижної премії Майлса Франкліна за романи «Добре одягнений дослідник» (1962), «Повільні тубільці» (1965) і «Хлопчик-прислужник» (1972), а Джесіка Андерсон двічі отримувала цю премію за романи «Тірра-Лірра біля річки» (1978) і «Пародисти» (1980). Пітер Кері виграв приз Букера за роман «Оскар і Люсинда», який друкувався в 1985 в Ілліуокере; інші його твори - «Блісс» (1981) і «Джек Меггс» (1997).

3.4 Мистецтво

Нове мистецтво Австралії розвивається з кінця 18 ст. під впливом англійського мистецтва. В 19 ст. стали відомими аквареліст К. Мартене, графік-реаліст С. Г. Гілл, живописець-пейзажист Б. Л. Бювелот і його послідовники: Т. Робертс, А. Стрітон, Ф. МакКаббін та ін., що визначили національне обличчя мистецтва країни. Наприкінці 19 -- на початку 20 ст. поширюються напрями, повязані з академізмом (Дж. Ламберт) і модернізмом (брати Н. та Л. Ліндсі). В 30--40-х рр. 20 ст. стали відомими талановиті місцеві художники, що засвоїли техніку західноєвропейського живопису. Серед них Альберт Наматіїра (академік живопису), який створив низку яскравих, пройнятих любовю до рідної країни пейзажів. Він організував групу художників-аборигенів. Останнім часом в австралійське мистецтво проникають модні формалістичні течії (кубізм, сюрреалізм, абстракціонізм). Для передового, звязаного з життям австралійського мистецтва 1940--50-х рр. характерна сповнена експресії творчість У. Добелла, Н. Куніхана та ін.

У Австралії винайдений один із найстаріших духових інструментів в світі -- Діджеріду.

У 1840-х роках Вінсент Уоллес, Айзек Натан і інші імпресаріо організовували гастролі знаменитих заморських співців і музикантів в Австралії і субсидували ораторії, опери і камерну музику. На рубежі століть Дейм Неллі Мелба отримала світову популярність як оперна співачка. Серед інших видатних австралійських музикантів - Пітер Доусон, Джоан Хеммонд, Джоан Сазерленд і Джон Браунлі (співці), Альфред Хилл, Джон Антілл, Персі Грейнджер, Артур Бенджамин і Пітер Скулторп (композитори), Лаурі Кеннеді (віолончеліст), Ейлін Джойс і Роджер Вудворд (піаністи), Джон Уїльямс (класична гітара) і Чарльз Макеррас (диригент). Річард Бонінг здобув міжнародну вдячність як музикознавець і диригент. Річард Милий переробив роман Патріка Уайта Восс в оперу (1986) [9].

Сіднейський симфонічний оркестр завоював перше місце серед австралійських оркестрів і звязаний через організацію Симфонія Австралії з симфонічними оркестрами в Аделаїді, Мельбурні, Квінсленді, Тасманії і Західній Австралії.

Світову популярність здобули австралійські альтернативні і рок-групи AC/DC, INXS, Savage Garden, The Temper Trap і The Living End, а також група Pendulum, граючі драм-н-бейс. Серед поп-виконавців австралійського походження відомі Кайлі Міноуг, Наталі Імбрулья, Кіт Урбан, Данні Міноуг, Даррен Хейз, Габріелла Чилмі, Нік Кейв, Джейсон Донован, Джіммі Барнс, а так само молодий виконавець Коді Сімпсон.

Що стосується театру, то корінне населення Австралії театру не знало. Перші театральні вистави в Австралії, які давалися силами колоністів і засланців з Англії засуджених відбулися близько 1780 року. Перший спектакль відбувся в Сіднеї 4 червня 1879 року: каторжани в приміщенні барака представили пєсу по комедії Дж. Фаркуара «Офіцер-вербувальник». На початку XX століття в Мельбурні організувався єврейський професійний театр, який давав свої вистави на ідіше. Одними з найвідоміших австралійських акторів є Николь Кидман, Мел Гібсон, Рассел Кроу, Кейт Бланшетт, Хіт Леджер, Сем Уортінгтон, Наомі Уоттс, Джуліан Макмехон, Джесі Спенсер, Сем Нілл, Саймон Бейкер, Ерік Бана, Пета Уїлсон. Також широко відомий актор і продюсер Хю Джекман. Роботи режисера Мікаеля Паттінсона відомі не лише в США і Європі, але і в Україні.

3.5 Архітектура, народні ремесла

Розвиток монументального будівництва в Австралійському Союзі почався в кінці 18 ст. і перебував під впливом англійського класицизму і неоготики. В 2-й пол. 19-- поч. 20 ст. розгорнулася інтенсивна забудова міст Сіднея, Мельбурна, Брісбена і Аделаїди. Для цього періоду характерним в еклектичному напрямку в архітектурі (будинок головного поштамту в Сіднеї на вул. Мартінплейс у формах ранньо-ренесанського палацу та інші). З 20-х рр. 20 ст. в архітектурі Австралійського Союзу поширюються нові течії, в основному конструктивізм (урядові будинки в Канберрі, Сіднеї, Мельбурні та інші) [14].

Корінне населення Австралії здавна знало мистецтво гравірування, різьблення і розпису (на півдні і в центральній частині Австралії -- геометричний криволінійний, на заході.--прямолінійний орнамент). Прикрашали побутові й культові предмети, зброю, розписували фарбами тіло та обличчя. На півночі зустрічаються сюжетні наскельні розписи: монохромні лінійні зображення людей (здебільшого міфологічних істот), що відзначаються динамікою та енергією малюнка, поліхромні живописні зображення тварин, птахів, риб, плазунів. Знайдено також деревяні пластичні фігури та вирізьблені на камені рельєфні зображення.

Розділ 4. РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ

Австралія складається із шести штатів, двох материкових територій і інших більш дрібних територій (табл..4.1, рис. 4.1). Штатами є Вікторія (VІ), Західна Австралія (WA), Квінсленд (QLD), Новий Південний Уельс (NSW), Тасманія (TAS) і Південна Австралія (SA). Двома головними материковими територіями є Північна територія (NT) і Територія федеральної столиці (ACT). Статус територій багато в чому аналогічний статусу штатів, за винятком того, що федеральний парламент може скасувати будь-яке рішення парламенту території, у той час як стосовно штатів федеральне законодавство має верховенство над законодавством штатів тільки в тих випадках, які зазначені в параграфі 51 Конституції. Всі інші питання залишаються у веденні штату, наприклад, охорона здоровя, освіта, правопорядок, суспільний транспорт, дороги, судоустрій і місцеве самоврядування [14].

Таблиця 4.1

Характеристика адміністративно-територіальних одиниць Австралії

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

Кожний штат і материкова територія має свій законодавчий орган: однопалатний у Північній території, Території федеральної столиці й Квінсленді й двопалатний в інших штатах. Нижня палата зветься Законодавча асамблея (у Південній Австралії й Тасманії - Законодавчі збори), а верхня - Законодавча рада. Главами урядів штатів є премєри, а територій - головні міністри. Крім генерал-губернатора Союзу, монархія також представлена в окремих штатах губернаторами, а в Північній території й Території федеральної столиці - адміністраторами, які виконують функції, аналогічні губернаторським.

Австралія володіє декількома територіями. Федеральний уряд контролює Територію Джервіс-Бей, розташовану в Новому Південному Уельсі (вона є військовою базою й морським портом національної столиці). Одночасно під контролем Австралії перебувають кілька населених зовнішніх територій: острів Норфолк, острів Різдва, Кокосові острови; і кілька ненаселених територій: острова Ашмор і Картьє, Територія островів Коралового моря, острова Херд і Макдональд і Австралійська антарктична територія (третина Антарктиди). Суверенітет Австралії над територією Антарктиди не зізнається багатьма державами.

Рис. 4.1. Адміністративний поділ Австралії

Джерело: www.cia.gov/cia/publications/factbook

4.1 Новимй Півдемнний Уельс

Новимй Півдемнний Уельс, штат на південному сході Австралії; площа 801600 кмІ; столиця Сідней; міста: Ньюкасл, Уоллонгонг, Брокен Хілл. Населення штату - 6.657.400 (2002), 60% в Сіднеї.

Поселення увязнених в 1788-1850; вільні поселення з 1819; самоврядування отримано в 1856, став штатом в Співдружності Австралія в 1901. Названий Новим Південним Вельсом Джеймсом Куком, що висадився в Ботані Бей в 1770, і на його думку, берегова лінія нагадувала узбережжя Уельсу.

Великий Вододільний хребет (включаючи Блакитні гори), частина Австралійських Альп (включаючи Сніжні гори і гору Косцюшко). Район Ріверіна, що зрошується річковою системою Муррей-Дарлінг-Маррамбіджі.

Особливістю штату є радіотелескоп в Паркерс, гора Сайдінг Спринт 859 м. на північному сході від Сіднея з телескопами, з яких можна спостерігати центральний сектор галактики [7].

Виробляються зернові, фрукти, цукор, тютюн, вовна, мясо, шкіри, добувають золото, срібло, мідь, олово, цинк, вугілля; гідроелектростанція на річці Сноуі

4.2 Південна Австралія

Південна Австралія, штат у Співдружності Австралія; площа 984 тис. кв. км; столиця Аделаїда (головний порт); міста: Віалла, Маунт Гамбєр; особливості: зрошувана зона долини Муррей, включаючи виноградну долину Баросса; озера: Ейр, Торренс; гори: Маунт Лофті, Мусгрейв, Фліндерс; частини рівнини Нулларбор і пустель Сімпсон і Велика Вікторія; експериментальний ракетний полігон у пустелі на північ від Вумера.

В штаті виробляється: мясо і вовна (80% площі займають пасовища для худоби й овець), вина і спирт, сушені і консервовані фрукти, залізо (Мідлбекрейндж), вугілля (Лей Крік), мідь, уран (Роксбі Даунз), нафта і природний газ на північному сході, свинець, цинк, залізо, опали, предмети домашнього ужитку, електричне устаткування, транспортні засоби [18].

Населення складає 1 534 тис. (2010), аборигенів 1%. Імовірно, була відома голландцям, починаючи з 16 століття; досліджена голландським мореплавцем Абелем Тасманом у 1644; перше європейське поселення виникло в 1834, провінція - у 1836, штат - 1901. Англійські ядерні випробування в 1963 проводилися в Маралінзі, аборигени вимерли.

4.3 Тасманія

Тасманія -- острів, розташований на однойменному острові, близько 240 км на південь від Австралії і розєднаний з нею Бассовою протокою. До території штату належать деякі ближні острови: Кінг, Фліндерс та Маккуорі. Населення штату 494 520 осіб. Площа штату-68 401 кмІ. Столиця штату- Хобарт. Найбільші міста: Хобарт, Лонсестон, Девонпорт та Берні. Острів Тасманія є структурним продовженням Великого Вододільного хребта Австралії.

Береги утворюють численні затоки (Макуорі, Сторм тощо). У рельєфі переважають відособлені крутосхильні плато і нагіря заввишки 600--1 000 м. Низовина Мідлендс, розташована за течією ріки Теймар-Макуорі, відокремлює Східне нагіря (гора Легг-Списів, 1 572 м) від Центрального плато (гора Осса, 1 617 м -- вища вершина Тасманії), в межах якого розташоване озеро Сент-Клер.

Клімат на півночі субтропічний, на півдні -- помірний, вологий. У місті Хобарт середня температура липня 8 °C, лютого 17 °C. На плато і в горах температура зимових місяців нижче 0 °С. У західній половині випадає більше 1 000 мм опадів на рік (у затоці Макуорі 2 800 мм), в східній -- в середньому 600 мм на рік. Максиум опадів припадає на зимні місяці. Простежується сезонність випаду опадів.

Абсолютний максиум температури в Тасманії в Тасманії 42,2°C був зареєстрований 30 січня 2009 року в селищі Скамандер. Мінімальна температура -13°C була зареєстрована 30 червня 1983 року в селищі Тарралія

Завдяки гірському рельєфу на острові розташовано багато річок. На річках побудовані ГЕС, що повністю задовольняють потреби штата в електроенергії. Найбільші річки -- Теймар-Макуорі (на півночі) і Деруент (на півдні) На центральному плато багато озер льодовикового походження.

На території острову велике розмаїття рослинного та тваринного світу. Велика кількість рослин та тварин є ендеміками. 44 % території Тасманії покрито лісом, і 21 % займають національні парки. У річках та озерах є багато форелі. Річки наповнюються за допомогою дощовою та талою водою, які живлять ліси, де ростуть евкаліпти, миртові, сассафраса.

4.4 Квінсленд

Квінсленд, штат в Австралії; площа 1730648 кв. км; столиця Брісбейн, міста: Торісвіль, Тувумба, Кейрнс; особливості: Великий Вододільний хребет, включаючи гору Бартл Фрере 1657 м; Великий барєрний риф довжиною близько 2 тис. км біля східного узбережжя; гірничодобувний район Маунт Іса; узбережжя Саншайн ("Сонечне Сяйво") із великою кількістю курортів; виробляється: цукор, ананаси, яловичина, бавовна, вовна, тютюн, мідь, золото, срібло, свинець, цинк, вугілля, нікель, боксити, уран, природний газ; населення 3 801 039 [18].