2.1 Санаторії та курорти Хмельниччини

Збручанська вода типу нафтуся залягає на глибинах 25- 150 метрів. Ще глибше (438- 640 м) виявлено хлоридно-натрієво-бромні води високої мінералізації, до 38 г/дц3. Свердловину введено в експлуатацію в грудні 1998 p., і вода використовується у санаторії «Товтри» для лікувальних ванн. Завдяки збручанській нафтусі Сатанів перетворюється в один з важливих курортів України.

Санаторій-профілакторій «Берізка» на 75 ліжок започаткував місто-курорт над Збручем. Влітку 1989 року почав працювати санаторій «Товтри», розрахований на 500 місць. Поряд функціонує санаторій «Збруч» на 100 ліжок. Будується новий санаторій «Оксамит Поділля». Тільки в санаторії «Товтри» щороку може оздоровитися 7-8 тис. відпочиваючих. Сатанів уже став містом-курортом загальнодержавного значення і може перетворитись у справжню лікувальну мекку.

Природна цінність Сатанівських Товтр базується не тільки на мінеральних водах. Унікальність (природна і господарська) цієї ландшафтної ділянки полягає в тому, що тут найкраще збереглися характерні для Подільських Товтр біоценози, у структурі яких особливе значення мають лісові. Одну з найбагатших ділянок тут займають якраз букові ліси. Крім того, в межах цієї ділянки товтрову пасмо перетинає р.Збруч, утворюючи неповторне поєднання долинно-річкових і товтрових ландшафтів. І, нарешті, це єдина поки що ділянка Подільських Товтр, де господарське (переважно рекреаційне) освоєння відповідає її природній суті.

У звязку з великим природним, кліматологічним, бальнеологічним та рекреаційним значенням Товтр Указом Президента України в 1996 р. було створено національний природний парк Подільські Товтри. За умови оптимального освоєння Сатанівської ділянки Товтри можуть стати еталоном раціонального природокористування. Поряд з карпатськими та чорноморськими курортами Поділля - це в перспективі третій значний курортний район України.

За висновками науковців Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології та Інституту геологічних наук збручанські мінеральні води протягом місячного терміну дії різко зменшують кількість радіонуклідів в організмі, відновлюють функцію кістково-мозкової тканини, сприяють нормалізації крові, активізації імунної системи всього організму.

Нещодавно санаторій «Україна» курорту Маків відзначив 20-річчя, а санаторії «Товтри» і «Збруч» курорту Сатанів - 10-річчя. Ці курорти порівняно з іншими молоді, проте показники їх діяльності свідчать про динамічний розвиток курортної справи на Хмельниччині. На замовлення облдержадміністрації Київський проектний інститут «Діпромісто» розробив генеральний план розвитку курорту Сатанів та детальне його планування із перспективою створення санаторно-курортних комплексів на 15 тис. місць. За цим планом уже підготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочато будівництво відомчих оздоровниць, обєктів сфери послуг.

Великі запаси збручанських родовищ дають реальну можливість спорудити на їх базі систему потужних оздоровниць з місткістю щонайменше 100 тис. чоловік. Мережа таких оздоровниць простягнеться уздовж Збруча в межах Товтр і на територіях Волочиського, Городоць-кого, Чемеровецького, Дунаєвецького, Камянець-Подільського та Новоушицького районів. Доцільно також організувати розлив та реалізацію мінеральних вод у пляшках. Така перспектива стає дедалі ближчою реальністю. Адже за даними Міністерства охорони здоровя України 9 млн жителів страждають хворобами органів травлення та сечостатевої системи, а 3,5 млн - зазнали наслідків катастрофи на ЧАЕС.

За дорученням Президента України розробляється пакет документів щодо створення курортополісу «Товтри» туристсько-рекреаційного типу із запровадженням у ньому спеціального режиму інвестиційної діяльності. Зручне географічне розташування, екологічно чиста територія, благодатні ландшафтно-кліматичні умови, розгалужені шляхи сполучення, придатні для забудови землі, густонаселені райони з розвинутим агропромисловим виробництвом, а основне - унікальні мінеральні води, потужні рекреаційні ресурси національного природного парку Подільські Товтри, безцінні памятки національного історико-архітектурного заповідника «Камянець», які територіальне і функціонально увійдуть до курорто-полісу «Товтри», - усе це багатство працюватиме на соціально-економічний розвиток області, органічно поєднає зручний і комфортний відпочинок, лікувальний процес із задоволенням туристично-пізнавальних запитів співвітчизників та зарубіжних гостей.

Із зазначеного випливає висновок про взаємозвязок питань рекреаційної діяльності і збереження природно-заповідних територій та обєктів. Адже досягнути успіху у справі рекреації неможливо, не розвязавши конфлікту між необхідністю збереження для відпочиваючих незабруднених повітря, води, незайманого, «дикого» ландшафту і посяганням на їх чистоту та мальовничість (атрактивність) з боку підприємств, самих відпочиваючих, туристів. Отже, розвиток рекреації залежить від стану довкілля та ефективності природоохоронної роботи. Однак, якщо площа земель, потенційно придатних для рекреаційного освоєння, за різними даними, становить 12- 15 % території України, то природно-заповідних - лише 4,2 %, з яких тільки частина є рекреаційними. Це свідчить про значення заповідних територій, які потребують особливої уваги.

На 1 січня 2001 р. природно-заповідна мережа України охоплювала 7010 територій та обєктів загальною площею 2 647 818,5 га. До вищих категорій заповідання належать 4 біосферні і 17 природних заповідників, 12 національних природних парків (Указом Президента України від 14 травня 2002 р. створений Національний природний парк «Гуцульщина»), які, без перебільшення, є справжніми перлинами нашого краю, діамантами природно-заповідного фонду (ПЗФ). Крім них, природним національним надбанням є 2556 заказників, 3028 памяток природи, 35 дендрологічних парків, 529 парків-памяток садово-паркового мистецтва, 22 ботанічні сади, 12 зоологічних парків, 37 регіональних ландшафтних парків, 759 заповідних урочищ.

До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науково-дослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розвязується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною.