Мінеральні ресурси Хмельницької області

курсовая работа

2.2 Рекреаційні ресурси мінеральних вод Хмельницької області

Результати та їх обговорення. Вперше мінеральні води на Хмельниччині були виявлені 1965 року у долині р. Збруч поблизу смт. Сатаново. Попереднє вивчення цих вод розпочалось у 1973 р., детальне - у 1975-1978 роках. 1978 року запаси мінеральних вод Збручанського родовища були затверджені Державною комісією з запасів корисних копалин [1].

З того часу Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" розпочало планомірні геологорозвідувальні роботи на території Хмельницької області з метою відкриття і розвідки родовищ мінеральних вод [2].

За період з 1974 по 2004 рік на території Хмельницької області розвідано 12 родовищ мінеральних вод, зокрема Збручанське, Маківське, Зайчиківське, Волочиське, Мукшинське, Камянське, Теофіпольське, Камянець-Подільське, Полонське, Шепетівське, Красилівське і Волицькею.

Крім родовищ на території області виявлено 9 проявів мінеральних вод, а саме: Сокиринецький, Жибинецький, Камянець-Подільський (дві свердловини), Головчинецький, Зінківський, Білогірський, Ленковецький і Вільховецький.

Лікувальні мінеральні води області належать до шести груп: слабомінералізовані з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся", хлоридні натрієві малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу "Миргородська", хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації, хлоридні кальцієво-натрієві бромні слабкі розсоли, слабомінералізовані радонові, слабомінералізовані вуглекисло-радонові. Природні столові води є гідрокарбонатними різного катіонного складу [3].

Якість мінеральних вод Хмельницької області відпові дає чинним нормативам, води усіх родовищ і проявів внесено до ДСТУ 878-93 [4].

Розвідані й оцінені Державною комісією України з запасів корисних копалин (ДКЗ) балансові експлуатаційні запаси мінеральних вод Хмельницької області наведено у таблиці 1. Таким чином, нині Хмельницьку область вже виділяють як основну частину нової в Україні провінції мінеральних вод - Подільської, яка охоплює територію Поділля умовно від Тернополя до Могилів-Подільського на Вінниччині.

Серед лікувальних мінеральних вод Хмельниччини найбільш дослідженою є група слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Ці води розвідані на 6 родовищах. До промислового освоєння підготовлено 5 родовищ - Збручанське, Маківське, Зайчиківське, Волочиське та Мукшинське. На Камянському родовищі потрібно провести детальну розвідку. Сумарні розвідані запаси цих мінеральних вод становлять 1155 м3/добу, затверджені Державною комісією з запасів корисних копалин, - 732 м3/добу [3].

За хімічним складом води типу "Нафтуся" - це гідрокарбонатні різного катіонного складу з мінералізацією від 0,7 г/дм3 до 1 г/дм3 і загальним вмістом органічної речовини від 8 г/дм3 до 26 мг/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях сечостатевої і гепатобіліарної систем, обміну речовин. Мінеральні води типу "Нафтуся" застосовуються для лікування у санаторіях "Товтри", "Збруч" і "Берізка", що функціонують на базі Збручанського родовища, "Україна", що діє на базі Маківського родовища, "Райдуга" - на базі Волочиського родовища, "Лісова пісня" - на базі Мукшинського родовища.

Води типу "Нафтуся" широко використовуються для промислового розливу в якості лікувально-столових під назвою "Збручанська" (Збручанське родовище), "Товтри" (Зайчиківське родовище), "Кришталева криниця" (Волочиське родовище), "Перлина Поділля" (Маківське родовище). Камянське родовище мінеральних вод типу "Нафтуся" не експлуатується.

Хлоридні натрієві води малої мінералізації без специфічних бальнеологічних компонентів типу "Миргородська" розвідані на трьох родовищах - Маківському, Теофіпольському і Камянець-Подільському. Сумарні розвідані запаси цих мінеральних вод становлять 310 м3/добу, затверджені ДКЗ - 250 м3/добу [3]

За хімічним складом це хлоридні натрієві води з мінералізацією від 3,6 г/дм3 до 5 г/дм3, без специфічних бальнеологічних компонентів [5]. У лікувальному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи.

На базі Маківського родовища мінеральних вод типу "Миргородська" функціонує санаторій "Україна". Вода родовища також використовується для ромислового розливу під назвою "Маківська". Вода Теофіпольського родовища у незначних обсягах використовуються для промислового розливу під назвою "Білий камінь". Камянець-Подільське родовище мінеральних вод не експлуатується. Хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації розвідані на двох родовищах - Зайчиківському і Камянець-Подільському. Сумарні розвідані і затверджені ДКЗ запаси цих вод становлять 206 м3/добу [3].

За хімічним складом це хлоридні натрієві води з мінералізацією від 12 г/дм3 до 14 г/дм3 і вмістом брому від 26 мг/дм3 до 48 мг/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях вегетосудинної системи, периферичної і центральної нервової систем, опорно-рухового апарату, жіночої статевої системи.

Хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації для лікування не використовуються. Хлоридні кальцієво-натрієві бромні слабкі розсоли розвідані на Збручанському родовищі, їх затверджені запаси становлять 96 м3/добу [3].

За хімічним складом це хлоридні кальцієво-натрієві слабкі розсоли з мінералізацією від 35 г/дм3 до 40 г/дм3 і вмістом брому від 70 мг/дм3 до 115 мг/дм3 [5].

У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані при захворюваннях вегето-судинної системи, периферичної і центральної нервової систем, опорно-рухового апарату, жіночої статевої системи, шкіри.

Для використання у лікувальних цілях ці води потребують детальних бальнеологічних досліджень. Слабомінералізовані радонові і вуглекисло-радонові води розвідані на Полонському і Шепетівському родовищах. Розвідані і затверджені запаси радонових вод становлять 662 м3/добу [3]. За хімічним складом радонові води слабомінералізовані і маломінералізовані різного катіонного складу з вмістом радону від 5 пКю/дм3 до 200 пКю/дм3 [5]. У бальнеологічному відношенні вони рекомендовані для лікування периферичної і центральної нервової систем та опорнорухового апарату.

Використання цих вод незначне. Радонові води Шепетівського родовища у незначній кількості використовуються районною лікарнею. Полонське родовище не експлуатується. Гідрокарбонатні природні столові води різного катіонного складу розвідані на Красилівському і Волицькому родовищах. Запаси цих вод становлять 50 м3/добу. Лікувальні води Жибинецького і Сокиринецького проявів мінеральних вод Хмельницької області - це слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Ці води не використовуються.

Природні столові води є переважно гідрокарбонатними різного катіонного складу. Вони у незначних кількостях використовуються для промислового розливу ("Білогірська", "Ольгерд", "Подоляночка", "Поляна Подільська") і для виготовлення безалкогольних напоїв. На території області розвідані мінеральні кремнієві води (м. Ярмолинці), сульфідні води (м. Волочиськ), залізисті мінеральні води (м. Шепетівка). Прояви цих вод потребують детального геологічного, гідрохімічного і бальнеологічного дослідження.

Найбільш цінними в області є мінеральні слабомінералізовані води з підвищеним вмістом органічної речовини типу "Нафтуся". Розвідані запаси цих вод на Хмельниччині практично невичерпні, а бальнеологічна якість води деяких родовищ (Збручанське, Мукшинське) є унікальною. Загальні запаси мінеральних вод типу "Нафтуся" в області перевищують запаси відомого курорту м. Трускавець (16 м3/добу у 45 разів при постійному режимі експлуатації) [3].

Крім вод типу "Нафтуся" велике значення для регіону мають хлоридні натрієві води малої мінералізації типу "Миргородська" і хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації.

Незважаючи на високий рівень вивчення та освоєння родовищ використання мінеральних вод Хмельницької області незначне. На експлуатацію родовищ отримано лише 4 ліцензії (Збручанського, Маківського, Зайчиківського, Волочиського). Санаторно-курортні заклади функціонують на базі 4 родовищ - Збручанського, Маківського, Волочиського і Мукшинського. Здійснюється промисловий розлив 6 найменувань лікувально-столових вод, які включені до реєстру ДСТУ 878-93. Але й у цьому відношенні освоєння родовищ незначне: Збручанського - 10%, Зайчиківського - 1,5%, Маківського, Теофіпольського і Волочиського - 1% від затверджених запасів [2].

Основним недоліком при промисловому розливі лікувально-столових вод є те, що вони не розливаються на місці видобутку, а вивозяться на заводи за 100 км і більше. При транспортуванні води значно втрачаються її бальнеологічні властивості. В області здійснюється промисловий розлив 10 найменувань природних столових вод родовищ і проявів мінеральних вод.

Також необхідно зауважити, що такі родовища мінеральних вод, як Полонське і Камянець-Подільське зовсім не використовуються, а Шепетівське у мізерних обсягах використовується районною лікарнею. Ресурсний потенціал гідромінеральної бази та можливість її курортно-рекреаційного і промислового використання визначається загальною вивченістю умов формування і поширення мінеральних вод, сформованістю сучасної курортно-рекреаційної інфраструктури, ступенем курортологічної вивченості і результатами бальнеологічних оцінок мінеральних вод. Також існує субєктивний фактор, повязаний з необхідністю організації промислового розливу мінеральних вод та створенням невеликих оздоровниць різного підпорядкування [2].

Враховуючи зазначені фактори, основними напрямками підвищення ефективності рекреаційного використання мінеральних вод Хмельницької області є такі:

проведення робіт з медичного районування області, аналізу існуючих захворювань, розробки профільності лікування у санаторно-курортних закладах;

розвиток санаторно-курортних закладів на базі родовищ мінеральних вод;

використання експлуатаційних запасів Зайчиківського та Волочиського родовищ мінеральних вод типу "Нафтуся" у бальнеолікуванні;

затвердження експлуатаційних запасів Полонського і Шепетівського родовищ мінеральних радонових вод;

проведення розвідувальних робіт на проявах мінеральних вод для затвердження їх запасів і надання бальнеологічної оцінки воді;

збільшення обсягів розливу лікувально-столових і природних столових вод та розширення географії їх виробництва.

Враховуючи сучасне економічне становище, рівень розвитку курортно-рекреаційної інфраструктури, розташування та рівень вивченості родовищ мінеральних вод, найбільш перспективним є розвиток санаторно-курортних закладів території Хмельницької області, що знаходиться у долині нижньої та середньої течії річки Збруч. У межах цього району вже функціонують санаторії і будинки відпочинку, розвідані різноманітні мінеральні води, серед яких найбільш цінними є води типу "Нафтуся".

Другим перспективним районом є Шепетівсько-Полонський, де виявлено і вивчено мінеральні радонові води й можливе розвідання залізистих вод [6].

Делись добром ;)