ВСТУП

Актуальністю данної теми є пізнання важливості національних заповідників для людей, а також отримання знань про їх природу та історію. Світ знає багато шедеврів паркового ландшафтного мистецтва. Парки України, які безперечно посідають одне з перших місць, рідко який витвір паркової архітектури, позмагається з такою кількістю легенд, та романтичних історій. І ці легенди розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати.

Важливим показником загальної культури і моралі суспільства є його ставлення до навколишнього середовища, його турбота про збереження природи і відновлення її ресурсів. Пізнаючи природу, спілкуючись з нею, люди глибше починають розуміти самих себе, виявляючи у собі багатющі резерви фізичних і духовних сил, дістаючи нові імпульси до творчості. Саме природа є тією основою, на якій формується в особи почуття прекрасного, відчуття простору і часу.

Ще за часів Київської Русі словяни змінювали різні природні обєкти, що знаходились на території храмів. Заповідні гаї називалися і них "божеліссям" . В священних гаях заборонялося рубати дерева, ламати гілки, косити траву. В неналежний час туди навіть заборонялося ходити. У ті часи така заборона називалася - заповіданням. Заповідання проголошувалося урочисто, перед великими зібраннями людей. Лісові урочища обходили із священиками й образами, свяченою водою і молитвами, оголошуючи заборону рубати дерева кілька років. Старі дерева часто обносили огорожею, і за огорожу міг заходити тільки жрець. Крім лісових гаїв, у словян заповідниками вважалися деякі озера, річки, великі валуни, вигадливі камені і гори.

Корисну роль у збереженні лісів відіграли монастирі, при яких вони ретельно охоронялися і подекуди збереглися до наших днів, ставши основою деяких сучасних заповідників, парків, заказників.

На кінець ХХ століття природно-заповідний фонд України включав 3 біосферних і 14 природних заповідників, 7 національних парків і 6596 заказників, памяток природи, ботанічних садів, зоологічних і дендрологічних парків, парків-памяток та інші.

Саме тому з давніх часів в Україні і в усьому світі люди старались берегти природу. І для цього вони створювали і охороняли різні території. Одними з яких в Україні в наш час є Олександрія, Софіївка, Карпатський і Шацький парки та інші.

Національні природні парки України - заповідні території, що є частиною природно-заповідного фонду України. В них дозволено вільний доступ туристів. В Україні станом на 2011 рік налічувалось 40 національних природних парків.

Зараз ведуться активні роботи зі створенням найбільшого в Україні національного природного парку Подесіння.

Метою курсової роботи є аналізування сучасного стану заповідників України.

Завдання :

-Дослідити вплив національних заповідників України на туристичні потоки.

-Проаналізувати розвиток національних заповідників України.

-Визначити роль заповідників для розвитку туризму.

Обєктом дослідження є сучасний стан заповідників України.

Предметом дослідження є національні заповідники.Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, 19 використаних джерел, 3 додатків, 3 рисунків, загальний обсяг курсової роботи 36 сторінок.