2.3 Рослинність світового океану

Водорості - це найпростіші рослини різних розмірів: від видимих тільки під мікроскопом одноклітинних водоростей до гігантських ламінарій, що досягають у довжину 30 м. З усіх форм життя у світовому океані найбільше водоростей, як за кількістю видів, так і за кількістю окремих організмів. Хоча клітини водоростей містять хлорофіл, але у цих рослин немає ні коріння, ні стебел, ні листя[7].

Одноклітинні водорості - діатомеї, розміри яких зазвичай не перевищують 0,1 мм. Діатомеї служать основним продуктом харчування для багатьох морських тварин. Їх кремнієві скелети утворюють товщу діатомового мулу.

Водорості не потребують у корінні, так як живуть в розчині поживних речовин і можуть поглинати їх всією своєю поверхнею. У деяких водоростей є присоски-ризоїди, з вигляду нагадують корінь. Однак така присоска служить лише для утримання рослини на місці, але не для поглинання води і поживних речовин з "грунту", тому її не можна назвати власне коренем. Водоростям не потрібна складна система перенесення води і поживних речовин до окремих частин організму, отже, не потрібеноїм і стебло[5].

У водах Тихого океану біля узбережжя Північної Америки зустрічаються велетенські водорості, які щодня виростають на 30 -- 60 см. Тут росте й найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 м, а окремі її екземпляри досягають 150 м. На півночі та півдні Тихого океану бурі та червоні водорості часто утворюють справжні зарості -- "підводні ліси" де й росте ламінарія, яку в побуті називають "морською капустою"[9].

Деякі водорості мають пластини, що нагадують листя, проте це всього лише вирости на рослині, а зовсім не фотосинтезуючі орган, як у наземних рослин. Так як в процесі фотосинтезу бере участь все тіло водорості, то ці пластини збільшують загальну площу поверхні рослини, підвищуючи тим самим ефективність поглинання поживних речовин і фотосинтезу[11].

Розділ 3. Раціоналоьне використання ресурсів океану

Біологічні ресурси Світового океану оцінюються приблизно у 35 млрд. т. Обсяги поповнення рибних запасів, видобуток яких становить від 4/5 до 9/10 всього морського промислу, досягає 200 млн т щорічно. Основними світовими районами вилову риби є шельфові ділянки, що займають всього 7-8 % площі Світового океану і забезпечують 90 % обсягів вилову, а також центральна частина Тихого океану (прибережні води островів Океанії), Північна Атлантика[4]. Найбільшими рибопромисловими країнами світу є Японія, Росія, Китай, США, Чилі, Норвегія, Індія, Данія, Таїланд, Індонезія, Велика Британія[2].

Живий світ океану - це величезні харчові ресурси, які можуть бути невичерпними при правильному й дбайливому їх використанні[7]. Максимальний вилов риби не повинен перевищувати 150-180 мільйонів тонн на рік: переступити цю межу дуже небезпечно, тому що відбудуться непоправні втрати. Багато сортів риб, китів, ластоногих внаслідок непомірного полювання майже зникли з океанічних вод, і невідомо, чи відновиться коли-небудь їхнє поголівя[4].

Виловлюючи щорічно 200 мільйонів тонн риби, на неї припадає 85% від використовуваної морської продукції, молюсків, водоростей, людство забезпечує близько 20% своїх потреб у білках тваринного походження. Але населення Землі зротсає бурхливими темпами, все більше потребуючи морської продукції. Існує кілька шляхів підняття її продуктивності. Перший - вилучати з океану не тільки рибу, але й зоопланктон, частина якого - антарктичний криль - уже пішла в їжу. Можна без жодного збитку для Океану виловлювати його в набагато більших кількостях, ніж вся видобута в даний час риба. Другий шлях - використання біологічних ресурсів відкритого Океану. Біологічна продуктивність Океану особливо велика в області підйому глибинних вод. Один з таких апвелінгів, розташований у узбережжя Перу, дає 15% світового видобутку риби, хоча площа його становить не більше двох сотих відсотка від всієї поверхні Світового океану. Нарешті, третій шлях - культурне розведення живих організмів, в основному в прибережних зонах. Всі ці три способи успішно випробувані в багатьох країнах світу, але локально, тому триває згубний за своїми обсягами вилов риби[6]. Наприкінці ХХ століття найбільш продуктивними акваторіями вважаються Норвезьке, Берингове, Охотське, Японське моря. Океан, будучи коморі найрізноманітніших ресурсів, також є безкоштовною і зручною дорогою, яка повязує віддалені один від одного континенти і острова[9].

Морський транспорт забезпечує майже 80% перевезень між країнами, служачи світовому виробництву й обміну. Світовий океан може служити переробником відходів. Завдяки хімічній і фізичній дії своїх вод і біологічному впливу живих організмів, він розсіює і очищає основну частину вступників до нього відходів, зберігаючи відносну рівновагу екосистем Землі[4]. Протягом 3000 років в Внаслідок кругообігу води в природі вся вода Світового океану оновлюється[11].

Таблиця 2. Споживання і імпорт риби та рибопродуктів у деяких країнах світу на одну особу в 2007-2009 роках[14].

Висновок

Отже, Світовий океан являє собою невідємну частину нашого життя, є найважливішим комплексом географічної оболонки який має дивовижну площу та неймовірні біологічні ресурси, забезпечує людство їжею та мінеральними ресурсами.

Світовий океан поділяється на океани, моря, затоки і протоки. Офіційно прийнято поділ Світового океану на Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий океани.

Біологічні ресурси Cвітового океану - це риби, кити, молюски (кальмари, каракатиці, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, криль), деякі види водоростей, що використовуються для виробництва продуктів харчування і одержання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини.

Як середовище проживання живих і рослинних організмів Світовий океан підрозділяється на пелагіаль (води) і бенталь (дно), в яких виділяють дрібніші екологічні зони і області. За типом звязку з середовищем проживання всі океанічні організми групуються в три основні категорії - планктон, нектон і бентос.

Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) Це пояснюється розташуванням океану майже в усіх географічних поясах Землі і забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах.

Між органічним світом Атлантики і Тихого океану багато спільного, але Атлантичний океан дещо бідніший на біологічні ресурси. Однією з причин цього є його відносна молодість. В океані налічуються численні види риб -- скумбрія, тріска, сардина, нототенія, риба-меч, тощо.

Атлантичний океан дає 35% світового вилову риби. В помірних і полярних широтах багато китів, зокрема -- кашалотів і косаток. Характерні морські раки -- омари, лангусти.

Рослинність і тваринний світ Індійського океану мають багато спільного з органічнимсвітом західної частини Тихого океану. Це пояснюється вільним обміном між ними водних мас. Найбагатший органічний світ -- на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб -- сардинела, нототенія, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів. У прибережних водах багато коралів, зустрічаються морські зірки, черепахи.

Південні тропічні райони Індійського океану значно бідніші на органічний світ. Виняток становлять прибережні води Африки і Мадагаскару, де на поверхню піднімаються глибинніводи, багаті на органічні рештки. Тут міститься головний промисловий район океану.

Через суворі кліматичні умови життя в Північному Льодовитому океані бідне. Тільки в приатлантичній його частині видовий склад морських організмів дещо більший. Саме тут і зосереджений промисловий вилов риби.

В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба -- головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців -- тюленів, моржів, білух.

Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, баклани тощо) утворюють масові гніздування -- "пташині базари". Незважаючи на бідність, органічний світ Північного Льодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей -- гігантизм. Тут трапляється найбільша медуза -- ціанея, яка у діаметрі сягає 2 м, а щупальці її витягуються до 20 м. У холодних водах океану життєві процеси уповільнюються, що зумовлює значну тривалість життя його мешканців. Наприклад, мідії живуть до 25 років, тріска близько 20, а камбала -- 40 років.

Таким чином, збереження біологічних ресурсів Світового океану - це одна з глобальних проблем розвитку людства, що має практичне значення для всіх країн світу. Країни, що розвиваються, більшість з яких життєво зацікавлені в освоєнні багатств Світового океану, справедливо ставлять питання про спільні зусилля всіх держав у використанні ресурсів Світового океану.

Список використаної літератури

1. Богданов Ю.І. Походження та розвиток океану / Ю.А.Богданов, П.А. Каплін, С.Д. Ніколаєв М., - "Мисль", 1978 - 160 с. «3»

2. Гладкий Ю.М. Підручник з географії «Економічна та соціальна географія світу» / Ю.М.Гладкий, С.Б.Лавров., М.: «Просвещение», 1993 - 272 с. «2»

3. Дрейк Ч. Океан сам по собі для нас / Ч. Дрейк, Дж. Імбри, Дж. Кнаус, К. Турекіан М.: «Прогрес» 1982 - 472 с .»6»

4. Дубах Г.В. 1001 і одне питання про океан / Г.В.Дубах, Р.В.Табер -Гідрометеоіздат ЛЕНИНГРАД 1978 - 145 с. «5»

5. Марков К.К Вступ до фізичної географії. / К.К. Марков, О.П. Добродеев, Ю.Г. Симонов, І.А. Суетова, М.: Высшая школа 1978г. - 192 с. «8»

6. Наумов Д.В. Світ океану / Д.В. Наумов М.: Мол. гвардія 1982 - 149 с. «7»

7. Паламарчук Л.Б. Географія: Підручник для 11 класу: профільний рівень / Л.Б. Паламарчук, Т.Г. Гільберг, А.І. Довгань К.: «Генеза» 2011 - 304 с. «4»

8. Парін М. В. Риби відкритого океану / М.В. Парін -- М. : Наука, 1988 - 272 с. «10»

9. Пестушко В.Ю. Географія материків та океанів / В.Ю.Петрушко, В.О. Сасихов, Г.Є. Уварова К.: "Абрис" 2001 - 380 с. «9»

10. Савченко М.І. Морське право / М.І. Савченко - Мінськ:. Тесей 2011. - 313 с. Навчальний посібник «1»

11. Саускан В.І. Екологія і біологічна продуктивність океану / В.І Саускан Калінінгр. ун-т. - Калінінград, 1996 - 72 с.»11»

Посилання:

12. Дослідження Світового океану

[ http://geoknigi.com/book_view.php?id=291]

13. Географія. Географічні дослідження .Достідження океанів - «Великий довідник школяра» [http://subject.com.ua/geographic/geo/23.html]

14. Наукова робота: Функціонування світового ринку рибної продукції [http://www.bestreferat.ru/referat-206708.html]

15. Планктон та математика. Новини наук про Землю

[http://ecos.org.ua/?p=2846]

16. Фітопланктон [http://barentsportal.com/barentsportal_v2.5/index.php/ru/barents-sea-status-report/background/biotic-components/459-phytoplankton]

17. Бентос - Вікіпедія [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бентос]

18. Географічне розділення нектону і його поширення у водоймах [http://raftmaster.org/183-geograficheskoe-rasprostranenie-nektona-i-ego-raspredelenie-v-vodoemah.html]

19. Акула. Клуб успішних людей. [http://uspishni.com.ua/2014/06/27/1558/]

20. Що таке каракатиця? [http://www.bolshoyvopros.ru/questions/198191-chto-takoe-karakatica.html]

21. Нехай ваш час працює на Вас

[http://drumsmen.livejournal.com/1353999.html]

22. Синій кит: вага синього кита, їжа синього кита

[http://www.filipoc.ru/interesting/siniy-kit]

23. Обої краб, берег [http://fonwall.ru/wallpaper/krab-bereg-okean-pesok-2663.html]

24. Меч-риба, фото[http://www.tepid.ru/swordfish.html]

25. Найбільший дельфін - косатка [http://interest-planet.ru/blog/312.html]

26. Ракоподібні мешканці водойм [http://my.mail.ru/community/zhivoy-mir/6B13BF2BB4D947F0.html]

27. Скати [http://www.molomo.ru/myth/slope.html]

28. Корали, коралові рифи, фото та відео

[http://katyaburg.ru/razdely/krasota-prirody/korally-korallovyy-rif-kartinki-foto-video]

29. Зелена морська черепаха . Кораблі

[http://www.korabli.eu/galleries/oboi/podvodnyy-mir/morskie-cherepahi/cherepaha-20]

30. Тюлені. Енциколопедія тварин [http://www.animalsglobe.ru/tuleni/]

31. Морж. Енциколопедія тварин [http://www.animalsglobe.ru/morzh/]