3. Біоценози та біогеоценози

Біогеоценозом називають однорідну ділянку земної поверхні з певним складом організмів, що населяють її (бактерій, рослин, тварин, грибів), і комплексом абіотичних компонентів (ґрунтом, повітрям, сонячною енергією та іншими), які пов язуються обміном речовини йенергії в єдину природну систему. Складові біогеоценозу -- це біотоп -- однорідний за абіотичними факторами середовища простір -- і біоценоз (рис.13) -- сукупність усіх представлених у межах даного біотопу організмів.

Рис. 13. Біоценоз

Функціональні складові біоценозу: сукупність усіх продуцентів даного біотопу (вищі рослини, водорості, автотрофні бактерії) -- так званий фітоценоз; сукупність тварин-консументів -- зооценоз; сукупність редуцентів (бактерій і грибів-сапротрофів) -- мікробоценоз (рис.14).

Рис. 14. Складові біоценозу

Межі біогеоценозу визначаються межами фітоценозу, тобто контуру однорідної рослинності, оскільки саме рослини-продуценти є першою ланкою трофічних ланцюгів біогеоценозу. Біогеоценози водойм називають також біогідроценозами. Розміри конкретних біогеоценозів коливаються в досить широких межах: у пустелях площа біогеоценозу становить сотні тисяч квадратних метрів (наприклад, такири й барханні піски); Як правило, виразних, різких меж між біогеоценозами не існує, а один поступово переходить в інший. Будь-який біогеоценоз являє собою систему елементів, що взаємодіють, -- популяцій живих організмів. Кожний біогеоценоз характеризується біомасою та продуктивністю, має свою певну просторову й видову структури, певну сукупність ланцюгів живлення, які повязуються потоками речовини й енергії в специфічну для даного біогеоценозу трофічну мережу й визначають його інформативність. Сукупність біогеоценозів із відносно схожими характеристиками (передусім -- рослинністю), які займають значну територію й розвиваються в схожих кліматичних умовах, називають біотами. Біомасою називають кількість живої речовини на одиниці площі в момент спостереження. Це один із найважливіших статичних показників біогеоценозу. Загальна біомаса визначається сумою біомас усіх популяцій, які населяют даний біогеоценоз. Найчастіше за одиницю біомаси беруть 1 г сухої (рідше -- сирої) органічної речовини на 1 м2. Біомаса біогеоценозів різних типів коливається в широких межах.