2.5 Харківський рекреаційний район

Харківський рекреаційний район включає в себе Харківську та Сумську області. Площа району становить 55,2 тис. км2. Район межує з Придніпровсько-Донецьким, Полісько-столичним рекреаційними районами та розташований на кордоні з Росією.

Характерними особливостями району є його прикордонне положення, достатньо високий рівень індустріального освоєння, спільні умови формування рекреаційних ресурсів, а також значний рекреаційно-ресурсний потенціал, особливо, в західній частині. [35]

Природні ресурси. Територія Харківського рекреаційного району являє собою рівнину, яка в східній частині Сумської та на півночі Харківської областей урізноманітнюється відрогами Середньоруської височини, а на південному сході Харківської області - відрогами Донецького кряжу. В районі досить розвинена яружно-балкова сітка.

Клімат Харківського рекреаційного району помірно континентальний. Кліматичні умови району можна оцінити як помірно комфортні для розвитку рекреаційної діяльності. Найтепліший місяць - липень, а найхолодніший -січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні).

Річкова мережа району представлена річками басейну Дніпра (Сейм, Сула, Псел, Ворскла) та Дону (Сіверський Донець, Оскіл). В межах району розташовані численні озера (Чехове, Журавлине, Довге), болота, водосховища (Печенізьке на Сіверському Дінці, Червонооскільське на Осколі та Краснопавлівське на каналі Дніпро-Донбас), ставки. Гідроресурси району придатні для рекреаційного використання, і, окрім того, створюють неповторної краси ландшафти, збільшуючи рекреаційну привабливість території.

Мякий клімат і мальовничі ландшафти сприяють розвитку рекреації і туризму. В лісостеповій зоні Сумщини діє кліматичний курорт "Баси", розташований на території великого хвойно-листяного лісового масиву, що простягнувся уздовж р. Псел, а також курорти - Березівські мінеральні води і Рай-Оленівка.

В рекреаційних цілях можуть використовуватись обєкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Деснянсько-Старогутський національний парк, парк-памятка садово-паркового мистецтва "Нескучне" у Тростянці, парк у Великому Бобрику, відділення "Михайлівська цілина" Українського степового заповідника Сумської області, ботанічний сад Харківського університету, памятки садово-паркового мистецтва Краснокутський, Наталіївський, Старомерчанський, Шарівський парки, відділ Українського степового заповідника "Михайлівська цілина". [35]

Історико-культурні ресурси. Харківський рекреаційний район має значний історико-культурний потенціал. Загальна кількість памяток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва складає 2535 одиниць. 653 памятки архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. [41]

Тут діє 23 державних музеїв і заповідників.

На території Харківського рекреаційного району збереглися православні культові споруди ХVІІ-ХХ ст., збудовані у стилі українського бароко і класицизму.

Одним із найцікавіших історичних обєктів Харківської області є залишки скіфського городища і поселення V - ІІІ ст. до н.е., а також ранньословянське городище (V І - VІІ ст.) (с. Водяне), які свідчать про давнє заселення території.

Численністю і різноманітністю відзначаються палацові ансамблі й паркові садиби Харківщини. Одним із найефектніших палацових комплексів Східної України є палац (ХІХ ст.) с. Шарівка - двоповерхова будівля псевдоготичного стилю з елементами ренесансу. [35]

Ще більш давнім палацовим комплексом регіону є палац у с. Старий Мерчик (ХІХ ст.), архітектором якого міг бути В. Растреллі, В. Баженов чи П. Ярославський.

На Сумщині надзвичайно багатим і різноманітним є храмове будівництво, представлене православними церквами і соборами ХVІІ - ХІХ ст. Культова архітектура всіх трьох століть представлена в містах Глухів (ХVІІ ст. - Миколаївська церква; ХVІІІ ст. - Спасо-Преображенська церква; ХІХ ст. - Трьох-Анастасіївська церква) і Путивль (ХVІІ ст. - собор Різдва Богородиці, Спасо-Преображенський собор.

Соціально-економічні ресурси. Харківський рекреаційний район належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з економічними районами Росії і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпровя. На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Центрально-Чорноземного району Російської Федерації, на сході, півдні та заході - з іншими рекреаційними районами України.

Географічне положення району створило передумови для формування економічних звязків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування.

Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.

В рекреаційному відношенні даний район характеризується низьким рейтингом, забезпечення рекреаційними ресурсами незначне.

Тут налічується 61 готель, 2 мотелі. У Харкові прийом туристів здійснюють готелі "Національ", "Мир", "Турист". На Харківщині є також кемпінг (у селищі Високе), 2 турбази (в селищах Васищеве і Комсомольське) та ін. [41]