Порівняльна економіко-географічна характеристика Північно-Західного та Північно-Східного економічних районів

курсовая работа

1.2 Особливості економіко-географічного положення

Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської і Рівненської областе. Загальна площа становить 40,3 тис. км? (6,6% території країни), з них Волинська область займає 20,2 тис. км?, Рівненська - 20,1 тис. км?. Чисельність жителів - 2,2 млн. осіб.

Район займає вигідне прикордонне положення, що сприяє розвиткові культурних та економічних звязків із зарубіжними країнами, зокрема з Польщею, з якою він межує. В період існування СРСР (в умовах закритих кордонів) ця перевага географічного положення району не могла бути реалізована, оскільки прикордонні райони практично не мали шансів на інтенсивний розвиток порівняно з центральними. З відкриттям кордонів положення змінюється, і для району зявляються перспективи розвитку [1].

Визначальним фактором для формування спеціалізації району є наявність досить великих запасів лісових і земельних ресурсів, на відміну від мінеральних, які незначні. Район має найнижчий рівень економічного розвитку.

Північно-Західний регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання. Вихід до державного кордону є однією з найпозитивніших рис в географічному положенні району, яка до речі активно використовується (тут створено один з найсучасніших прикордонних переходів "Ковель" з усією необхідною інфраструктурою, кілька перспективних вільних економічних зон). Тут проходять важливі транспортні міжнародні магістралі Софія - Луцьк - Брест, Будапешт - Рівне - Москва, Одеса - Ковель - Варшава, Львів - Здолбунів - Барановичі, які перетинають територію району в широтному та меридіональному напрямках. На півдні району проходить нафтопровід "Дружба", а також газопроводи Долина - Брест з гілкою на Сарни [3].

Серед основних негативних рис географічного положення району слід назвати далеке розташування від основних вітчизняних паливних та металургійних баз, що суттєво гальмує розвиток території.

Північно-Східний економічний район на відміну від Північно-Західного має вдвічі більшу територію. Йому належить третє місце в державі за площею і кількістю жителів. Його площа становить 84,0 тис. км? (13,9% території України). Загальна кількість населення - 6225,4 тис. чол. (1.1.1996),що становить 12,1% населення України. Складається з Полтавської, Сумської і Харківської областей.

Північно-Східний економічний район належить до найбільш індустріальне розвинених районів України. Він простягається від берегів Дніпра на південному заході до Центрально-Чорноземного економічного району Росії на північному сході. Велике значення має близькість Донецького басейну на півдні і столичного району на заході. Через Північно-Східний район проходять важливі транспортні шляхи, що зєднують його з Придніпровям, Донбасом, портами Чорного й Азовського морів, а на сході - з Росією, південному сході - з Кавказьким регіоном.

Північна частина району (північ Сумської обл.) розміщена у зоні змішаних лісів Українського Полісся; Полтавська обл. і майже вся Харківська обл. - в Лісостеповій зоні; східна частина Харківської обл. - у північній Степовій провінції [8].

Політико-географічне положення відзначається своїми особливостями - район має досить значну за довжиною границю з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росії; через район проходять важливі транспортні шляхи, що зєднують Україну з Росією і - на захід - з європейськими державами, на південь - з морськими портами Чорноморського басейну; через район йдуть потужні полімаггістралі, тут здійснюється “вхід” до України магістральних нафто- і газопроводів, ліній електропередач, автошляхів, залізниць, експлуатація яких (особливо трубопровідних) нерідко використовується північним сусідом з метою політичного шантажу всієї України (відоме “перекриття крану”).

Економіко-географічне положення має декілька аспектів. Головне - це близькість допаливно-металургійної бази України - Придніпровя та Донбасу і нагромадження на перехресті (а іноді й на початку, “на вході” у район) трубопроводів, ЛЕП, а також велике значення має вихід до важливої річкової артерії - Дніпра .

Таке економіко-географічне положення Північно-Східного району дає змогу здійснювати різноманітні економічні та культурні звязки з іншими районами України і сусідніми державами, розвивати внутрірайонне, міжрайонне і міждержавне кооперування [4].

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РАЙОНІВ

Північно-Західний економічний район розташований у таких природних зонах, як Українське Полісся та Лісостепова зона, таке розміщення характерне і для Північно-Східного району, але на відміну від Північно-Західного він також лежить у межах північної частини Степової зони. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва,транспорту, економічну ефективність галузей господарства [6].

На території Північно-Західного економічного району виділяють північну заболочену частину, де знаходиться Полісся, а на півдні - Волинська височина, яка порізана балками і річковими долинами.

Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямі. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна - 139 м на межиріччі Стоходу і Припяті. Північна частина області лежить у межах Поліської низовини, що являє собою моренно-зандрову і терасну рівнину. В середній частині простягається Волинське пасмо, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. В східній частині лежить денудаційна рівнина, утворена озерно-льодовиковими відкладами. Південна частина області зайнята Волинською височиною поверхня якої порізана балками і річковими долинами. Пересічна висота 220--250 м, максимальна -- 342 м (Мізоцький кряж), складена в основному з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське і Гощанське плато, Мізоцький кряж.

В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита і Волино-Подільські монокліналі, що характеризуються значним поширенням льодовикових і карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, болотами, значною кількістю озер і залісненістю (до 25--45 %). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 p.) [9].

Рельєф Північно-Східного економічного району відрізняється від Північно-Західного, що зумовлено його розташуванням. На північному сході та сході району Придніпровська низовина переходить у південно-західні відроги Середньоруської височини, що глибоко розчленовані долинами річок і яружно-балковою мережею.

У полтавській області розташована акумулятивна лесова рівнина; на південному сході Харківської обл. - початок Сіверсько-Донецької терасової долини. Вздовж північно-східної межі району проходять схили Воронезького кристалічного масиву,який прорізують долини притоки Дніпра і Сіверського Дінця. Західна частина Північно-Східного економічного району зайнята Дніпровсько-Донецькою западиною, до якої приурочені поклади нафти та газу.

У ландшафтному відношенні в Північно-Східному районі виділяють такі природні області: Українське Полісся; Північна лісостепова область Полтавської рівнини; Південна Лісостепова область у східній частині Придніпровської низовини; Сумська Лісостепова область в межах Середньоруської височини; Харківська лісостепова область на схилі Воронезького кристалічного масиву і частині Дніпровсько-Донецької западини; степова область Придніпровської лівобережної низовини.

Клімат району помірно-континентальний з мякою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня від - 4,4° (ст. Світязь) до - 5,1°С (ст. Маневичи), липня + 18,8°С. Абсолютний мінімум температури - 39°С, абсолютний максимум + 39°С. Період з температурою +10°С становить 150-160 днів. Сума активних температур 2495-2580°. Опадів 550-640 мм на рік, найбільше їх випадає влітку, найменше - взимку. По території області кількість опадів зростає з північного - сходу на південний - захід. Північно-західна частина регіону належить до вологої, помірно теплої, південно-східна - до недостатньо вологої, теплої агрокліматичних зон. Діє 6 метеостанцій (Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Любешів, Маневичі, Світязь) та Волинський обласний центр по гідрометеорології [2].

Клімат Північно-Східного економічного району практично не відрізняється від Північно-Західного. Територія Східного Полісся відрізняється більш континентальним кліматом порівняно з іншими поліськими областями. Зими тут холодні, період зі стійким сніговим покривом триває 100-115 днів,без морозний період - 150-160 днів, період активної вегетації - 145-160 днів; суми активних температур майже не відрізняються від Північно-Західного району і становлять 2300-2600°С. У лісостеповій частині Північно-Східного економічного району сумарна (річна) радіація становить 105-110 ккал/см?. Середня температура січня на сході району -36°. Суми температур вегетаційного періоду 2600-2800°. На півночі Лісостепу річна кількість опадів не перевищує 550 мм, зменшуючись на півдні до 430мм. Континентальність клімату зростає із заходу на схід і південний схід.

Схили Середньоруської височини (середня висота 186 м) перерізають яри. Еродовані землі займають у цій зоні 10-12% території. У широких долинах річок розміщені заплавні, піщано-борові і лесово-терасові місцевості.

Міжріччя Сіверського Дінця і Осокола - перехідний район від Лісостепу до Степу.

У Степовій зоні Північно-Східного району (її межа проходить по лінії Кременчук-Красноград) річна сума активних температур змінюється з півночі на південь від 2800° до 3000°; річна кількість опадів 450-430 мм. Тут поширені чорноземи на високих ділянках, а також опідзолені чорноземи і на високих правих берегах річок темно-сірі лісові ґрунти.

Серед зональних типів ґрунтів Північно-Західного району за площею поширення переважають дерново-підзолисті (511 тис. га, 35,8% площі області (та їхні відміни (дерново-слабовідзолисті, дерново-середньо і сильнопідзолисті), є також дернові і лучні ґрунти (250 тис. га, 18% площі району). На значних площах - перегнійно-карбонатні ґрунти, які відзначаються високою родючістю. В річкових заплавах - лучні і болотні ґрунти, торфовища. На півдні області - темно-сірі опідзолені ґрунти і чорноземи. Сірі лісові ґрунти найчастіше трапляються в комплексі з ясно-сірими лісовими (понад 90 тис. га). Чорноземи неглибокі і глибокі малогумусні займають понад 70 тис. га, майже повністю розорані. На півдні Рівненської області виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах (рендзини), які досить родючі. Це, як правило, землі доброї і середньої якості -- від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі -- 24--40 балів, що потребують значного вапнування [11].

На території Північно-Східного економічного району в Поліссі поширені також дерново-слабоопідзолені, дерново-середньоопідзолені та сірі лісові ґрунти, що характерно і для Північно-Західного району. У Лісостеповій частині району (Харківська і Полтавська області) на вододілах мало гумусні чорноземи, на крутих правобережжях річок опідзолені чорноземи, на крутих правобережжях річок опідзолені чорноземи та сірі лісові ґрунти, у Степовій зоні - типові чорноземи, опідзолені чорноземи у перехідних районах між Лісостепом і Степом.

Особливістю Волинського Полісся є його заболочення. На Рівненщині, в її північній частині, поширені оліготрофні (верхові) бідні на мінеральні солі болота. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові і дубові ліси, які не лише відіграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря. На Поліссі осушення боліт зведено до мінімуму, оскільки це призводить до переосушення ґрунтів, виникнення пилових бур внаслідок зниження зернистості ґрунту.

Говорячи про рослинний покрив Північно-Східного району можна зауважити, що на Поліссі поширені широколистяні ліси - субори і сугрудки; на піщаних терасах річок бори невеликими масивами. У Лісостеповій зоні є луки, степові ділянки з орними угіддями. Зустрічаються ліси на терасах річок, дібров (сосна, бук, липа, ясен, клен). На півдні і сході Лісостепу широколистяні ліси, урочища балок з чагарниковою і різнотравно-лучно-степовою рослинністю [7].

У Краснокутському районі широко відомий Шарівський парк, створений в 90-х роках ХІХ ст. Тваринний світ Північно-Східного району різноманітний. Його представники належать до поліської і європейської лісостепової округи. З копитних збереглися косуля, звичайний олень, лось. У лісах живуть кабани, білки, соні. Для лісостепу і Степу характерні різноманітні гризуни. Серед птахів - горобці,перепели, сіра куріпка, польові жайворонки. У степовій частині - зайці, ховрашки, байбаки, хомяки, лисиці.

Тваринний світ Північно-Західного району різноманітний. Всього налічується 301 вид, у тому числі риб - 34, земноводних - 12, плазунів - 8, птахів - 183, ссавців - 64 види. Водяться борсук, куниця лісова, тхір, горностай, ласка, лисиця, вовк, єнотовидний собака, заєць, білка, їжак, полівка підземна лісова, кріт; у річках і озерах - щука, плітка, головень, краснопірка, лин, густера, лящ, карась, сом, річковий вугор, линьок, окунь.

Найпоширеніші птахи - пастушка, журавель, кулик, мартин, гуси, сова та ін. На берегах річок - видра, норка, бобер, ондатра. В області акліматизовано оленя плямистого, козулю європейську, в озерах і річках - карликового сомика, ладозького рипуса. Реакліматизовано зубра і лося європейського, оленя звичайного, бобра.

Територія Північно-Західного району добре забезпечена водними ресурсами. Її територію перетинає Головний Європейський вододіл, який розділяє басейни Чорного і Балтійського морів, зокрема Дніпра і Західного Бугу. Більшість річок Волині відносяться до басейну Припяті. Всього налічується 301 річка завдовжки понад 10 км кожна [2].

В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та ін.). Збудовано 41 водосховище (найбільші Хрінниківське, Млинівське, Боберське водосховище) та понад 300 ставків загальною площею водного дзеркала 14,2 тис. га. Найбільшу групу складають озера карстового походження.

Північно-Східний район також багатий на річки. Це ліві притоки Дніпра - Сула, Псел, Ворскла, Орель; Притоки Десни - Сейм; Сіверський Донець з найдовшою притокою Осколом. Річки беруть початок на схилах Середньоруської височини. Основні джерела їх живлення - сніг. підземні води. На р. Сіверський Донець розташоване Печенізьке водосховище, а на р.Оскол - Краснооскольське. Водні ресурси річок: Десна - 5,11 км?, Сейм - 1,20 км?, Псел - 0,69 км?, Ворскла - 0,18 км?, Сіверський Донець - 0,52 км?. Середній річний обсяг загального стоку річок: Полтавська обл. - 51,5 км?, Сумська - 6,04 км?, Харківська - 3,6 км?. Регіональне значення мають мінеральні води Миргорода.

Порівняно з іншими районами України, Волинь добре забезпечена лісовими ресурсами. Лісистість району складає 40-45%. Тут поширені хвойні і мішані ліси. Район лежить у межах Західно-Української геоботанічної провінції. Лісами вкрито 695,0 тис. га (34,4% пл. Області). Понад 40 тис. га займають торфовища, найбільше їх - у заплаві Припяті.

Волинський район відносно бідний на запаси мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів найважливіше значення мають запаси вугілля Львівсько-Волинського камяновугільного басейну. Є також поклади торфу. В Волинській області виявлено Локачинське родовище газу, запаси якого становлять близько 8 млрд. м? , що дозволить повністю забезпечити потреби району на 10-15 років, таким чином зменшивши поступлення сюди сировини із-за кордону. В районі є також значні поклади вапняків, крейди і крейдових мергелів (Здолбунів), лесів, суглинків, піску; є лікувально-торфові грязі та джерела мінеральних вод. Основними мінерально-сировинними ресурсами район забезпечена недостатньо. Є значні поклади базальтів.

Рудні ресурси промислового значення на Волині не мають. На території Рівненської області виявлено низку родовищ самородної міді.

Серед запасів мінеральних ресурсів основне місце займають корисні копалини будівельних матеріалів. Тут переважають ресурси осадового походження (вапняки, крейда, мергелі, піски та ін.). на півночі Рівненської області виявлено запаси фосфоритів і розпочато дослідний видобуток цієї сировини.

Отже, природні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського та лісового господарства [14].

Північно-Східний економічний район має більш вигідніше положення ніж Північно-Східний тому, що основну частину Лівобережжя займає Дніпровсько-Донецька западина, що розміщена між Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Тут на великій глибині залягають докембрійські кристалічні породи, а ближче до поверхні - осадові палеозойські та мезозойські відклади. Дніпровсько-Донецька западина - важливий нафтогазоносний район. Кожна область у складі Північно-Східного району має свої особливості у розміщенні корисних копалин.

У Полтавській обл. родовища нафти розміщені у вигляді чотирьох “кущів”: Глинсько-Розбишівський, Більський, Миргородський, Зачепилівський. Промислове освоєння родовищ сприяло створенню у районі паливно-енергетичного комплексу.

Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди.На цих рудах працює Полтавський гірничозбагачувальний комбінат. Поширена місцева будівельна сировина: глина, пісок, а також камяна сіль.

Сумська обл. у цілому має обмежену мінеральну базу. Регіональне значення мають такі нафтогазові родовища: Великобубнівське, Качанівське, Рибальське, Буреватське. З Роменською соляно-купольною структурою повязані родовища камяної солі, що приурочені до Прилуцько-Шебелинської моно компонентної зони. Тут є також родовища гіпсу і поклади камяного вугілля (Роменське родовище).

Харківська обл. багата на природний газ, що залягає в її центральній частині. Тут розміщено близько 20 родовищ, які утворюють Шебелинівсько-Ізюмський мікрорайон. Найбільшими районами є Шебелинівське газоконденсатне родовище в Балаклійському районі, Єфремівське, Пролетарське, Західно-Сосновське. Кегичівське. Ресурси природного газу сприяють розвитку органічної хімії в промисловому комплексі області (газ містить118 різних вуглеводів).

Отже, Північно-Східний економічний район має вигідніше розташування ніж Північно-Західний, адже має більші запаси корисних копалин, що дає йому перевагу в економічному розвитку цього району [11].

Делись добром ;)