Природні та рекреаційні ресурси Чилі

курсовая работа

2.2 Біокліматичні ресурси

Кліматичні умови Чилі досить різноманітні, що пояснюється великою протяжністю країни з півночі на південь, безпосереднім впливом океану і наявності біля побережжя холодної Перуанської течії (течія Гумбольдта), а також існуванням тихоокеанської зони високого атмосферного тиску в районі 25° п.ш. Ця область характеризується мякою зимою і сухим теплим літом. У Консепсьоні за рік випадає 760 мм опадів, головним чином у вигляді зимових злив, супроводжуючих вторгнення вологих мас антарктичного повітря.

Північна річна норма опадів знижується до 360 мм в Сантьяго і 100 мм в Кокімбо, дощі бувають виключно взимку. Влітку їх виникненню перешкоджає антициклон, що формується в тихоокеанському центрі барометричного максимуму. Средньозимові температури складають 11°С у Вальпараісо, 8С в Сантьяго і 12°С в Кокімбо, средньолтні - відповідно 18, 21 і 18° С. Вздовж узбережжя холодні води Перуанської течії звужують діапазон їх сезонних перепадів, проте у внутрішніх районах країни взимку температура може знизитися до -1° С, а літом спека досягає 31° С.

На узбережжі пануючий тип рослинності - фрагментарні вічнозелені широколистяні рідколісся з ксерофітних дерев, чагарників і дерновинних злаків. Південніше велика кількість випадних опадів сприяє розвитку рідкостойного листопадного лісу з південного буку (нотофагуса), колись поширеного від прибережних плато (900 м над рівнем моря) до відмітки 2150 м над рівнем моря на схилах Анд.

В даний час цей ліс переважно вирубаний. Майже повна відсутність опадів спостерігається від самого океану до лінії вічних снігів, що починаються на висоті 4600 м над рівнем моря. В Ікіке за 20 років спостережень загальна кількість випавшої атмосферної вологи склала всього 28 мм. Проте постійні густі тумани, що піднімаються над холодними прибережними водами, підтримують в портових містах середню відносну вологість 81% і порівняно низьку температуру взимку і літом (16 і 21° С).

Внутрішні райони Атаками сухіші, взимку температури часто наближаються до точки замерзання, що супроводиться формуванням в передсвітанкові години щільних шапок лежачого на землі туману. Значна частина Атаками взагалі позбавлена рослинності. Трави-ефемери і смолисті багатолітники узбережних плато живляться вологою, що отримують лише з туману і роси. В інтервалі 2400-3000 м над рівнем моря. схили Анд покриває пояс мізерної рослинності типа «толу», що складається з ковили, чагарнику лепідофіллума, які забезпечують місцеве населення невеликою кількістю корму для худоби і палива [12].

Тут панують західні вітри, часті зливи, і спостерігається велика (інколи надлишкова) кількість опадів. Зими для цих широт незвично мякі - середня температура складає 8° С у Вальдівії і Пуерто-Монте, знижуючись до 2° С в Пунта-Аренасе. Середньолітні температури цих міст складають 17, 16 і 11° С. На південь від Пуерто-Монта часто випадає сніг, а Чилійський архіпелаг - одне з найдощових і вологих місць планети. На відкритих схилах тут випадає близько 5100 мм опадів, і лише 51 день в році сонце слабо проглядає крізь свинцеву хмарність.

У Вальдівії річна норма опадів 2600 мм, в Пуерто-Монт 2200 мм, а в захищеному від вітру Пунта-Аренасе - всього 480 мм. Рослинним покривом є густий ліс помірного типу з південного буку (нотофагуса), хвойних і лаврових з добре розвиненим чагарниковим підліском. Болотисті ділянки зайняті хвойним виглядом Fitzroya patagonica. Чим південніше, тим дерева нижчі. У зоні Магелланової протоки і на острові Вогнена земля сильні вітри і мала кількість опадів дають розвиватися лише травяно-вересовим пусткам з дерновинними злаками.

Делись добром ;)