3.1.2 Культові споруди

Безперечно серед найвідоміших культових споруд в Чилі є культові споруди рапануйців з о. Пасхи. Моаї -- камяні статуї на узбережжі острова Пасхи у вигляді людської голови висотою до 20 метрів. Всупереч поширеній думці, вони «дивляться» не в бік океану, а вглиб острова. Деякі моаї мають «шапки» з червоного каменю. Виготовлялися моаї в каменярнях в центрі острова. Яким чином вони доставлялися до узбережжя, невідомо. За легендою вони «йшли» самі. Останнім часом добровольці-ентузіасти знайшли кілька способів для транспортування камяних блоків. Але яким саме користувалися давні жителі (або якимось своїм), поки не визначено. Безліч недороблених бовванів досі лежать в каменярнях. При детальному вивченні острова складається враження, що роботи над статуями припинили раптово покинувши на пів дорозі.

Рано-Рараку -- одне з найцікавіших місць для туристів. Біля підніжжя цього вулкану розташовано близько 300 моаї, різної висоти і на різній стадії готовності. Недалеко від бухти розташовується аху Тонгарікі, найбільший ритуальний майданчик з 15 встановленими на ньому статуями різної величини.

На березі бухти Анакена розташовується один з найкрасивіших пляжів острова з кришталево білим кораловим піском. У бухті дозволено плавати. У пальмових гаях для туристів влаштовуються пікніки. Також недалеко від бухти Анакена розташовуються аху Атуре-Хукі і аху Наунау. Згідно з давньорапануйською легендою, саме в цій бухті висадився Хоту-Матуа, перший король Рапа-Нуї, з першими поселенцями острова.

Те-Піто-те-хенуа (рап. Te-Pito-te-henua) -- церемоніальний майданчик на острові з круглих каменів. Досить спірне місце на Рапа-Нуї. Антрополог Крістіан Вальтер стверджує, що Ті-Піто-те-хенуа був встановлений в 1960-х роках, щоб залучити на острів довірливих туристів.

Також цікавим є памятник Христу Визвольникові, який був споруджений 13 березня 1904 року на перевалі Бермехо в Андах -- на лінії кордону між Аргентиною і Чилі. Відкриття памятника ознаменувало свято мирного врегулювання конфлікту через суперечку щодо кордонів між двома країнами, які стояли на межі війни.

Цікавим архітектурним комплексом із безліччю культових споруд є старовинний центр м. Чілое [18].

Архітектура Чілое представляє собою унікальний архітектурний стиль, фактично обмежений островом, що відрізняється від стилю іспанської колоніальної архітектури. Стиль виник частково через ізоляцію острова від материкової частини Чилі та через брак доступу до інших будівельних матеріалів. Іспанці, які прибули в 16 столітті, і єзуїтські місіонери, які слідували за ними, сконструювали сотні маленьких деревяних церков в спробі поширити християнство на острові. В результаті була створена синкретична релігія, суміш католицизму і язичницьких вірувань. Ці унікальні будівлі були внесені до списку обєктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Майже всі будинки Чілое колоніального періоду будувалися з деревини і часто використовувалася черепиця. Черепиця, зроблена з фіцрої, була настільки популярна, що часто використовувалася як заміна грошам, під назвою «Real de Alerce».