Природно-антропогенні ресурси України, їх класифікація і оцінювання для потреб рекреації

курсовая работа

2.1 Обєкти ПЗФ України як рекреаційні ресурси

Всі обєкти ПЗФ ,за винятком заповідників,є складовими рекреаційного потенціалу території. Рекреаційна діяльність на природно-заповідних територіях приурочена до відповідних функціональних зон [карт.9] Науково-дослідними природоохоронними установами міжнародного значення є біосферні резервати. Вони створені з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери,здійснення екологічного моніторингу,вивчення змін,що відбуваються в біосфері. Нині цей статус мають такі біосферні заповідники як Асканія Нова, Чорноморський, Карпатський і Дунайський резервати.

Таблиця 1.2.1. Біосферні та природні заповідники України

№ з/п

Назва

Підпорядкування

Рік створення

Загальна площа, га

Площа земель у постійному користуванні, га

Біосферні заповідники

1.

Асканія Нова

УААН

1985

33 307,6

11312,3

2.

Чорноморський

НАНУ

1985

89 129,0

70 509,0

3.

Карпатський

Мінекоресурсів

1993

53 630,0

31977,0

4.

Дунайський

НАНУ

1998

46 402,9

22 662,0

5.

Східні Карпати

Мінекоресурсів

2002

-

-

Природні заповідники

1.

Кримський

Державне управління

1923

44 175,5

44 175,5

2.

Канівський

Національний університет імені Т.Г. Шевченка

1923

2 049,3

2 049,3

3.

Український степовий

НАНУ

1961

2 768,4

2 768,4

4

Луганський

НАНУ

1968

1 575,5

1 575,5

5.

Поліський

Держкомлісгосп

1968

20 104,0

20 104,0

6.

Ялтинський гірсько-лісовий

Держкомлісгосп

1973

14 523,0

14 523,0

7.

Мис Мартьян

УААН

1973

240,0

240,0

8.

Карадазький

НАНУ

1979

2 855,2

2 855,2

9.

"Розточчя"

Міносвіти

1984

2 084,5

2 084,5

10.

"Медобори"

Держкомлісгосп

1990

10 516,7

10 516,7

11.

Дніпровсько - Орільський

Держкомлісгосп

1990

3 766,2

3 766,2

12.

Єланецький степ

Мінекоресурсів

1996

1675,7

1675,7

13.

Ґорґани

Мінекоресурсів

1996

5 344,2

5 344,2

14.

Казантипський

Мінекоресурсів

1998

450,1

450,1

15.

Опуцький

Мінекоресурсів

1998

1 592,3

1592,3

16.

Рівненський

Держкомлісгосп

1999

47 046,8

47 046,8

17.

Черемоський

Держкомлісгосп

2001

2 975,7

2 975,7

Серед заповідних обєктів України біосферний заповідник "Асканія-Нова" займає особливе місце, так як історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" - найбільший еколого-освітній центр на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. Крім відвідання дендропарку і зоопарку відвідувачам пропонуються екскурсії по спеціальних маршрутах та екологічних стежках, прокладених територією біосферного заповідника. Відвідувачі можуть зупинитися у готелі "Канна" (40 місць), кемпінгу "Фортуна" (45 місць), готелі агрофірми "Асканія-Нова" (50 місць), а також у приватному секторі.

Чорноморський біосферний заповідник забезпечив збереження до цього часу унікальних еталонних фрагментів причорноморського степу, піщаного лісостепу, прибережних екосистем. Науково-дослідна установа та центр екологічної освіти в регіоні. Рекреаційна діяльність в межах заповідника не здійснюється.

Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. За визначні здобутки у збереженні природної, культурної та історичної спадщини Карпатський біосферний заповідник першим в Україні нагороджений Європейським дипломом - найвищою нагородою Ради Європи для природоохоронних установ європейського континенту.

Природні заповідники не входять до рекреаційної сфери, але являють собою цікаві пізнавальні обєкти. Збереження природної різноманітності виключає можливість ознайомлення широкого загалу з унікальними ландшафтами.

Серед обєктів ПЗФ найбільш придатними для рекреаційного використання є національні парки. Мережа національних парків України включає 12 обєктів, які репрезентують усі природні зони країни ,загальною площею 631,8 тис. га або 22,6% від усіх заповідних територій. Перший національний природний парк Україні - Карпатський. Особливий дар природи національного природного парку -- це джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими обєктами тісно повязані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристська діяльність національного парку. У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та ін.).

Шацький національний природний парк поєднує в собі природоохоронну та рекреаційну функції. Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. На даний час у парку функціонують чотири зони відпочинку: "Гряда", "Світязь", Урочище Гушове" та "Пісочне". На берегах озер розміщено велику кількість баз відпочинку, пансіонат "Шацькі озера" (600 місць), санаторій "Лісова пісня" (420 місць), спортивні та дитячі табори та низка малих наметових містечок. В останні роки у парку проводиться Міжнародний пісенний фестиваль "На хвилях Світязя".

Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути "Лісова пісня", протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне і Перемут, та "Світязянка", протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь.

Національний природний парк "Синевир". Згідно з функціональним зонуванням територія парку розподілена на заповідну зону площею 5818,0 га, зону регульованої рекреації - 21059,0 га, зону стаціонарної рекреації - 19,0 га та господарську зону площею 13504,0 га. В установі працюють 256 чоловік, з них у науковому підрозділі - 9, у службі охорони - 117. Парк призначений для збереження особливо цінних природних комплексів Східних Карпат, організації туризму та відпочинку, проведення наукових досліджень і пропаганди екологічних знань. Клімат на території парку загалом сприятливий для відпочинку людей. Вишукана естетичність гірських ландшафтів, лісисті гори, зелені полонини, швидкоплинні ріки, сріблясті джерела цілющих мінеральних вод приваблюють найвибагливіших туристів і природолюбів.

В лісах, на луках та в перелісках щедро родять ягоди ожини, чорниці, брусниці, малини, суниць, горіхи ліщини. Цими дарами природи можна поласувати, мандруючи горами, полонинами і долинами.

У парку створено три туристичні маршрути, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано 6 екологічних та науково-пізнавальних стежок, розроблені кінні та велосипедні маршрути.

Найбільший за площею національний природний парк "Подільські Товтри"

увійшов до сімки природних чудес України! На території розташовані 21 стаціонарна рекреаційна установа (санаторії, профілакторії, турбази, будинки відпочинку та інше), а також близько 160 промислових підприємств, колективні та iндивiдуальнi сільські господарства, які наносять шкоду природі. Тому основним завданням НПП є охорона природного різноманіття, створення організованих зон відпочинку та оздоровлення.

В даний час ведеться підготовча робота по організації на території НПП "Подільські Товтри" вільної економічної зони, що створить сприятливі умови

Багатство i рiзноманiтнiсть природних ресурсів та рекреаційні можливості нашого Парку можуть бути основою для створення розвинутої мережі міжнародного туризму, мисливства та рибальства. Складовими ПЗФ також регіональні ландшафтні парки,заповідні урочища,парки-памятки садово-паркового мистецтва, дендропарки, ботанічні сади, зоопарки,перелік яких наведено в картосхемах [8,5,10]

Делись добром ;)