Проблеми і перспективи, сучасний стан соціально-економічного розвитку Афганістану

курсовая работа

2.1 Особливості розвитку промисловості

Результатом двадцятирічної громадянської війни стало фактичне руйнування всіх галузей промисловості. Було повністю зруйновано загальнонаціональний економічний простір та єдину систему керування економікою, порушено транспортні і торгові звязки між регіонами країни та з іншими державами. Із 336 заводів та фабрик, що працювали в 1979 р., нині функціонує не більще 5--10, а із 100 «довоєнних» електростанцій -- лише 20. До початку воєнних дій у північних районах країни діяли бавовноочисні підприємства, цукровий завод в Баглані та вовняна фабрика в Кандагарі, цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі та Пулі-Хумрі. З 70-х років розпочало розвиватися виробництво ізюму, мясних консервів, текстильних виробів, лікарських препаратів.

Афганістан довгий час продовжує залишатися однієї з гарячих точок планети. Раз у раз у засобах масової інформації висвітлюються події повязані з бойовими діями, терористичними актами або захопленням заручників. І в цьому потоці інформації попросту розчиняються відомості про інші сфери життя країни. А тим часом Афганська економіка, за останнім часом набирає досить високі темпи росту.

Важливим показником є підвищення доходів населення з 246 доларів на людину в 2008 році до 355 доларів на людину в 2009 році. За цим коштує ріст ВВП Афганістану з 5536 млн. доларів в 2008 році до 7987 млн. доларів в 2009 році. Таким чином, приріст склав 30,6%.

Такий темп росту характерний для відбудовної економіки, що ґрунтується на величезному споживчому попиті ринку, на використанні виробничих потужностей і майна, що залишилося після війни. І поки основні потреби населення Афганістану не будуть задоволені, подібний ріст буде тривати.

Згідно даним Міністерства фінансів Афганістану бюджет 2009 року складається:

- Операційний бюджет 831,8 млн. доларів;

- Бюджет розвитку 1372,7 млн. доларів;

- Консолідований бюджет 2204,6 млн. доларів;

- Приріст операційного бюджету склав до 2008 року 17%, консолідованого бюджету - 23%. Частка бюджету розвитку становить 62,2%.

Незважаючи на те, що бюджет недоодержує сум від міжнародних донорів, проте, держава вкладає значні гроші в розвиток країни. Відзначається, що на 2009 рік було потрібно 2955,5 млн. доларів зовнішнього фінансування від донорів, але реально надійде тільки 1425,6 млн. доларів. Недофінансування складе 51,8%.

Афганський уряд зуміло досить істотно збільшити витрати по цілому ряді статей. Консолідований бюджет Афганістану придбав яскраво виражений характер бюджету розвитку, коли левина частка витрат направляється в принципово важливі для економіки країни галузі.

За даними Азіатського банку розвитку ВВП Афганістану в 2008 році складався в такий спосіб:

- Сільське господарство - 35%.

- Промисловість - 26,3%.

- Послуги - 35,9%.

- Інше - 2,8%.

В Афганістані ведеться досить інтенсивне будівництво, про яке даних практично не публікується. Однак їсти можливість оцінити обсяги будівництва. Відомо, що тільки з Пакистану Афганістан імпортує близько 2 млн. тонн цементу. Якщо прийняти, що на 1 кв. метр площі затрачається 0,4 куб.м. бетони (витрачається 350 кг цементу на 1 куб.м. бетону), то за допомогою такої кількості цементу можна звести близько 280 тис. кв. метрів площі. За відсутністю більше точної статистики, важко розділити житлове й нежиле будівництво, але, зважаючи на все, житлове будівництво в Афганістані переважає. Це підтверджується повідомленнями про активне житлове будівництво в різних районах Кабула й навіть здачі під заселення перших приватних житлових комплексів [6, 132].

Усього, за даними Агентства по підтримці інвестицій Афганістану, у будівельну галузь було інвестовано близько 3 млрд. доларів, у тому числі в такі найбільш великі проекти:

- Готель `Серина - 37 млн.;

- Готель `Сафиланд Марко - 15 млн.;

- Цементний завод у Баглане - 200 млн.;

- Цементний завод у Джаб-уль Сирадж - 100 млн.;

- Цементний завод `Брадран-и Сафи - 50 млн.;

За даними Азіатського банку розвитку, в 2009 році виробництво електроенергії становило 783 млн. квт/ч, а споживання - 623 млн. квт/ч. Це тенденція в розвитку афганської енергетики, тому що виробництво перевищувало споживання в 2007 й 2008 роках. Але при цьому, країна страждає від недостачі електроенергії, тому що поки ще не створено загальнонаціональної системи ЛЕП, які могли б передати енергію в будь-яку точку, у будь-який куточок Афганістану. Зараз електрифікація являє собою нечисленні електрифіковані анклави серед великих районів, у яких немає електрики.

Тим часом, в Афганістані здійснюється кілька великих енергетичних проектів, які збільшують можливості виробництва й передачі електроенергії. На кошти Азіатського банку розвитку (позики Афганістану й Таджикистану), зводиться трохи ЛЕП до Кундуза, Пул-и Хумри, Шерхан-Бандара, Кабула, по яких можна буде передавати 300 Мвт у рік (2325 млн. квт/ч). Туркменістан ще при покійному Туркменбаши гарантував проект будівництва ЛЕП від Марийсьої ГРЕС до Герата, по якій буде передаватися 800 Мвт у рік (6,2 млрд. квт/ч.).

За допомогою російських компаній реконструюється ГЕС `Наглу, на якій установлюються 4 гідрогенератори потужністю в 25 Мвт кожний. Станція зможе провадити 775 млн. квт/ч у рік. Крім того, з боку США обіцяний проект по установці в Кабулі додаткових енергетичних потужностей на 100 Мвт у рік до 2011 року.

Таким чином, в 2011-2012 роках Афганістан зможе провадити близько 2,3 млрд. квт/ч й одержувати ззовні 8,5 млрд. квт/ч. Сумарні енергетичні ресурси тоді можуть скласти 10,8 млрд. квт/ч [14, 178].

Із усього перерахованого вище можна зробити висновок, що Афганська економіка, досить упевнено піднімається, і якщо темпи росту не будуть збавлятися, те вже через кілька років Афганістан зможе вийти на більше високий економічний рівень.

У 2009 р. ВНП країни становив 21,5 млрд. дол., що на душу населення сягало лише 800 дол. (найменший показник в Азії).

Делись добром ;)