2.2 Сільське господарство Афганістану

Основу економіки Афганістану традиційно становило сільське господарство. В 1980-і роки приблизно половина орних земель штучно зрошувалася. Для цього використалася система ариків, що харчуються від рік і підземних джерел. Крім того, є підземні водозбірні галереї з колодязями (кяризами або канатами). В 1980-1990-і роки воєнні дії завдали великої шкоди іригаційним спорудженням, а оброблення полів стало небезпечним заняттям у сільській місцевості. Більша частина оброблюваних земель належить дрібним селянським господарствам. Мінеральні добрива застосовуються рідко. Звичайно половина орних угідь для запобігання виснаження ґрунтів залишається під пором на рік або кілька років. Між кочівниками й землевласниками зложилися тісні взаємини. Селяни дозволяють чередам кочівників пастися по жнивам, оскільки тварини при цьому вгноюють поля. Однак два десятиліття війни порушили ці традиційні звязки.

Залежно від особливостей рельєфу, клімату й ґрунтів і висоти місцевості ведеться підбор просапних культур. Зернові культури вирощуються на територіях до 2700 м над у.м. Зі збільшенням висоти місцевості провідна роль переходить від рису до кукурудзи, потім до пшениці й ще вище до ячменя. Найбільш продуктивні землі перебувають на рівнинах північніше Гіндукушу, де припливи Амударї утворять широкі й родючі долини, на плато в Кабулистані, у долинах рік Кабул, Логар, Сароби й Лагман, у центральній частині країни - на нагіря Хазараджат, а також у долинах провінції Геріруд (біля Герата) і Гільменд.

Орні землі в Афганістані відводять переважно під зернові культури - пшеницю, кукурудзу, рис й ячмінь. Серед інших оброблюваних культур - цукровий буряк, бавовник, олійні й цукровий очерет. У садах вирощують усілякі плодові культури - абрикоси, персики, груші, зливи, вишню, гранати й цитрусові. Культивуються також кілька сортів винограду й дині, мигдаль і волоський горіх. Традиційно на експорт ішли свіжі й сухі фрукти, ізюм і горіхи.

В 1980-1990-і роки провідною товарною культурою став опійний мак, і Афганістан перетворився в головного світового постачальника опіуму (за зразковими оцінками, в 2009 його зроблене 1670 т).

Найбільш розвинене мясо-вовно-молочне вівчарство. Каракульська порода овець, який славиться північний Афганістан, давали знамениті каракулеві смушки. Населення володіє навичками вироблення овечих шкір. Традиційно розводили також кіз, коней, велика рогата худоба (зебу й буйволів), верблюдів й ослів. На основі продукції тваринництва населення займається шерстепрядінням і ручним килимарством.

У цілому, можна сказати, що афганське сільське господарство практично досягло рівня виробництва 1988 року. Але, по даним 2008 й 2009 років видно, що сільськогосподарське виробництво хитливо. Наприклад, в 2007 році було зібрано 2686 тис. тонн зерна пшениці, в 2008 - 3480 тисяч, в 2009 - 2390 тисяч тонн. Як видно, положення може змінитися тільки при кращому розвитку агротехніки й іригації, що зробить сільськогосподарське виробництво менш залежним від кліматичних коливань [23, 78].