logo
Проблеми і перспективи, сучасний стан соціально-економічного розвитку Афганістану

2.3. Транспорт, фінансова система, зовнішньоекономічні звязки соціальна сфера Афганістану

У країні прокладено лише 25 км залізниць (між Кушкою у Туркменії й Торгунді - 10 км і Термезом в Узбекистані й Хайратаном - 15 км). У країні дуже мало придатних для судноплавства рік. Ріка Кабул судноплавний протягом не набагато більше 100 км. Мережа автомобільних доріг має довжина 21 000 км, з них 2800 км із твердим покриттям. Внаслідок воєнних дій стан цих доріг сильно погіршилося, а дорожньо-ремонтні роботи майже не проводяться. Узимку й навесні деякі дороги стають непроїзними. У багатьох районах люди пересуваються й перевозять вантажі в основному на верблюдах й ослах.

Важливе значення придбала кільцева автомагістраль, що починається в Кабулі, іде на північ через тунель на перевалі Саланг до Хульма, потім повертає на захід до Мазарі-Шарифу, далі треба на Меймене й Герат, після чого направляється до південно-сходу до Кандагара й, нарешті, до північного сходу на Кабул. Головні дороги країни зєднуються із транспортною мережею Пакистану через Хайберський прохід і через перевал Ходжак. З Герата щоссе веде в Іран. Товари з Росії, центральноазіатських республік й європейських країн випливають по залізниці до державного кордону в Термезі, звідки починається шосе на Герат, і до одному із чотирьох портів на Амударї. Переправу через ріку здійснюють на поромах і баржах. Є міжнародні аеропорти в Кабулі й Кандагарі й 44 аеродрому для обслуговування місцевих ліній, причому тільки 14 з них із твердим покриттям. Діють три вертолітних аеродроми.

В Афганістані прокладені два газопроводи: з Туркменії в Шинданд і з Узбекистану в Баграм.

Телефонна мережа слабко розвинена: в 2008 налічувалося 31,2 тис. абонентів. У той же час росте кількість стільникових і супутникових телефонів.

Грошова одиниця - афгані, рівним 100 пулам. Центральний банк Афганістану регулює грошовий обіг. Усе банки були націоналізовані в 1975. Іноземних банків у країні немає. З 1992 владу, що встановила контроль над північною частиною Афганістану й базована в Мазарі-Шарифі, випускає власні банкноти.

Поточні доходи уряд талібів одержує насамперед за рахунок непрямих податків, особливо від мит на імпорт і податку на продажі, прибуткового податку, у т.ч. `героїнового, а також допомоги ззовні. На аналогічну допомогу розраховують й опозиційні талибам чинності. Ці кошти обидві сторони направляють на озброєння й продовольство.

Афганістан до останнього часу мав обмежені торговельні звязки з іншими державами. При цьому імпорт постійно перевищував експорт. Основні статті експорту - героїн, природний газ і сухофрукти, а також килими, свіжі фрукти, вовна, бавовна й каракуль. Країна змушена імпортувати продовольство й широкий спектр промислових товарів, включаючи автомашини, нафтопродукти й тканини. Протягом багатьох років СРСР був головним торговельним партнером Афганістану, і ця тенденція ще більше підсилилася в 1980-і роки.

Коли в 1980-і роки через воєнні дії економіка країни занепала й почалася втеча селян із сіл, відбулося різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно зросла залежність країни від поставок продовольства з-за кордону. В Афганістан доставлялися пшениця, рис, рослинні масла, цукор і молочні продукти.

Війна зруйнувала налагоджену систему освіти в Афганістані. У 2000 р. письменними були 47% чоловіків та 21% жінок. Кабульський університет заснований у 1932 р.

У країні розвинутий фольклор, передусім народні пісні (ландий). Відомий бойовий танець атан. В Афганістані поширена культова монументальна архітектура і рослинні орнаменти. Афганські майстри славляться художньою обробкою металу, різьбленням по дереву, вишивкою та ткацтвом килимів. Столичний Національний музей зберігав багато археологічних та етнографічних колекцій, однак у 1993 р. внаслідок військових дій понад 90% колекцій було розграбовано. Відкрита Національна картинна галерея, де серед експонатів є роботи прославленої Гератської школи мініатюри XV ст [6, 137].

В Афганістані нині практично неможливий туризм. Унаслідок військових дій, а також через низький рівень розвитку туристичної інфраструктури широкому загалу невідомі вражаюча природа країни, її іс-торико-культурні обєкти, зокрема в Кабулі -- залишки стін фортеці (VII--VIII ст.), цитадель Бала-Гісар (V ст.), середньовічні садово-паркові ансамблі, у т. ч. Багі-Бабур з гробницею Бабура (XVI ст.) і мечеттю Шах-Джахана (XVII ст.); у Гераті -- Соборна мечеть (ХНІ--XX ст.) та архітектурний ансамбль Мусалла (1417--1438); у м. Баміан -- вирубаний у скелях комплекс буддійського монастиря (IV--УШІ ст.), у якому були 2 тис. гротів зі сходами та статуї Будди висотою 53 і 35 м були по-варварськи знищені талібами у 2001 р.

Отже, у сучасному Афганістані цілком зруйновано соціальний комплекс, знищені памятки доісламської культури, розграбовані майже всі музеї.