Великі географічні відкриття

курсовая работа

Вступ

Географічні відкриття, що заслуговують визначення "великі", відбувалися на нашій планеті в усі історичні епохи, зі стародавності і до XX ст. Але епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують чи серединою кінцем XV - серединою XVII ст. Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого виняткового значення для доль Європи й усього світу. Зусиллями декількох поколінь мореплавців і землепрохідців рубежі ойкумени були розсунуті; світ немов заблискав новими фарбами, став у всій своїй чудовій розмаїтості.

Актуальність теми: Великі географічні відкриття внесли глобальні зміни у світову історію. Початок цих змін зумовили різні події. Насамперед, ці події відкрили світові нові цивілізації з багато віковою історією, яка вплинула на переосмислення європейців. Наслідки епохи географічних відкриттів змінили хід подій декількох достатньо розвинених цивілізацій, вплинули на хід історичних подій кожної європейської країни, було покінчено з релігійними уявленнями про світ. Епоха Великих географічних відкриттів призвела до економічних, культурних та політичних змін, а найголовніше що вона зробила, так це кардинально змінило людську свідомість, світогляд населення Європи став набагато ширше.

Мета: Дослідити епоху Великих географічних відкриттів, розкрити причини та передумови, що спричинили до дальніх подорожей, виявити наслідки епохи відкриттів для та людства.

Завдання роботи:

• вивчити і узагальнити наукові джерела з даної теми; показати передумови, причини, наслідки Великих географічних відкриттів;

• описати найважливіші морські експедиції;

географічне відкриття колоніалізм колумб

• узагальнити економічні, культурні наслідки Великих географічних відкриттів;

• окреслити початок колоніальної системи і боротьби за колонії між європейськими державами.

Обєктом курсової роботи є епоха подорожей початку XV - першої половини XVI століття, що отримали назву Великі географічні відкриття.

Предметом дослідження є всі подорожі першовідкривачів, що здійснювались заради одного - збагачення самих себе та країни. Окремі подорожі навіть не планувались, але здійснились, завершення яких дало людям збагачення. Вперше булла здійснена навколосвітня подорож, яка дала великий поштовх на подальше відкриття нових земель.

Географічні межі. Епоха Великих географічних відкриттів сприяла поширенню міжнародної торгівлі за межі Європи. А триста років упродовж XV-XVII були відкриті Америка, морський шлях навколо Африки до Індії та Індокитаю, Австралія, Берингова протока, тихоокеанські острови, північне узбережжя Сибіру, морські течії в Тихому та Атлантичному океанах.

Хронологічні межі. Епоха дивовижних подорожей і відкриттів нових земель веде свій відлік від плавання Колумба і відкриття ним Америки 12 жовтня 1492 року. Завершується епоха "Одисеїв Нового часу" відкриттям Австралії та Океанії і вважається кінцем відліку, оскільки відкриття Австралії як окремого материка здійснюється в той період і є не менш фундаментальним.

Методологічна база. Великі географічні відкриття дали поштовх до процесу глобалізації і паралельно з ним зародились перші елементи глобальної виробничої інфраструктури - засоби переміщення між новими континентами і державами. Освоєння нових теорій обєктивно вимагало розширення засобів та шляхів переміщення як на національному, так і на міжнародному рівні. Це в свою чергу призвело до формування світового ринку товарів, ефективне функціонування якого було неможливим без елементів виробничої інфраструктури.

Історіографія.

Джерельною базою дослідження є збірник "Путешествия Христофора Колумба. Дневники, письма, документы" перекладені на російську мову Светом Я.М. у 1956 р., і є цінним, оскільки подано достеменну інформацію про подорож видатного мандрівника, розкрито особисті думки. Особливо цінним у "Путешествиях…" є аналіз процесів, подій, що спричинили відкриття нових земель. Розкривається процес зародження системи експлуатації місцевих жителів на територіях нововідкритих земель.

Щоденник очевидця Антоніо Пігафетти, що повернувся в Іспанію на одному з уцілілих кораблів "Вікторія", - це розповідь про велику й трагічну експедицію Ф. Магеллана. Щоденник розкриває найдрібніші моменти подорожі: контакт з корінним населенням і відношення до нього, цілі членів екіпажу, настрої під час подорожі. Щоденник Антоніо Пігафетти був перекладений Светом Я.М. і виданий у 1950 р. багатьох вчених.

Серед іноземних дослідників Історія Великих географічних відкриттів цікавила Жюля Верна, Дж. Бейкера, Лієлайса А, Эрдьоді Я.

Праця знаменитого французького письменника Жюля Верна (1828 - 1905) - "Історія великих подорожей" - присвячена історії географічних відкриттів з найдавніших часів до початку сорокових років XIX століття. Книга перша - "Відкриття Землі" - присвячена великим подорожам і великим мандрівникам початку XV - першої половини XVI століття, подається детальний опис експедицій таких прославлених мореплавців, як Колумба, Дрейка, Тасман і багато інших.

Не можна не згадати та цілком самостійний твір Я.М. Света "История открытия и исследования Австралии и Океании", в якому особливе місце поділяється плаванням та відкриттям корінних мешканців Океанії.

Також значним є внесок у історіографію Великих географічних відкриттів твір Януша Ердьоді "Боротьба за моря. Епоха Великих географічних відкриттів", виданий у Будапешті у 1979 р., перекладений К. Стебневою на російську мову у 1985р.

Російська школа вивчення географічних відкриттів, їх передумови, причини і наслідки представлена такими дослідниками, як Магидович Й.П., Магидович В.Й., Свет Я.М., Семенов В.Ф., Сказкін С.Д. та українські науковці Крижанівський О.П., Крипякевич І. П.

Книга українського науковця О.П. Крижанівського "Історія Стародавнього сходу" є першим україномовним підручником з історії цивілізацій Стародавнього Сходу, в якому розкриваються особливості політичного й соціально-економічного розвитку, дається характеристика культури та релігії.

Заслуговує на увагу в даному контексті фундаментальна праця "Очерки по истории географических открытий" в 5-ти томах, написана відомим історикогеографом Магидовичем Й.П., при участі його сина, Магидовича В.Й. У нарисах описані територіальні відкриття, повязані зі створенням й уточненням карти Землі в межах письменної історії людства. Матеріал авторами був відібраний таким чином, що дозволив досить повно описати історію цих подорожей і відкриттів. Другий том присвячений Епосі Великих географічних відкриттів (кінець XV - середина XVII в.). Розповідається про плавання Колумба і його суперників, про відкриття морського шляху в Індію й про перше навколосвітнє плавання Магеллана, про завоювання Центральної й Південної Америки про відкриття й дослідження Океанії, пошуках Невідомої Південної Землі, колонізації Північної Америки й багато іншого. Магидович І.П. та його "История открытия и исследования Северной Америки" в 5-ти т. подає опис відкриттів і досліджень берегової лінії, островів і півостровів, заток і проток, гірських хребтів, плато й низовин, рік й озер, лісів, прерій і пустель Північної Америки.

Структура роботи. Курсова робота складається з двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

Делись добром ;)