1.2 Відкриття морського шляху до Індії

Довгий час головною метою політики Португалії було проведення хрестових походів проти мусульман у Африці. В той же час зміцнення монархії і підтвердження незалежності країни пробудили національний дух португальців.

У XV ст. Португалія була провідною морською державою Європи, а в наступному столітті першою з європейських країн створила величезну імперію із заморськими володіннями в Південній Америці, Африці, Індії і Ост-Індії (додаток 1).

Морським подорожам у Португалії сприяв сам уряд. Інфант (принц) Генріх Мореплавець (помер у 1460 р.) збудував великий флот для обстеження західноафриканського узбережжя. У 1445 p., ще за життя принца Генріха, португальці відкрили Зелений Мис. У 1471 р. вони досягли Гвінеї, де у пункті, названому Золотим Берегом, збудували сильну військову факторію. Просуваючись ще далі на південь, португальці в 1486 р. досягли на півдні Африки мису Доброї Надії, відкритого Бартоломео Діасом (1450--1500). Після цього неважко було вже досягти і жаданої Індії. [1; 156] Відпливши з Лісабона влітку 1497 р. на чолі невеликої флотилії з чотирьох кораблів, Васко да Гама (1460--1524) навесні 1498 р. досяг західного узбережжя Індії, висадившись у місті Калікут. У серпні 1499 р. мандрівники повернулися з вантажем золота та індійських прянощів. За два роки важкого плавання з 168 чоловік команди живими залишилось лише 55 чоловік. [15; 203]

Згодом один із видатних поетів Португалії Луїс Камоенс присвятив поїздці Васко да Гами цілу поему під назвою "Лузіада" (1572). Наслідуючи класичній поемі "Іліада", "Одіссею" і "Енеїду", Камоенс так починав свою поему: "Я хочу оспівати знаменитих героїв, які з португальських берегів вирушили невідомими морями по той бік землі., непохитних воїнів, які, здійснивши нечувані подвиги, заснували нову імперію, слава про яку прогриміла до небес".

Дуже велике значення для португальського панування в Індії мало загарбання важливих торгових і стратегічних пунктів - міст Аден (біля виходу Червоного моря в Індійський океан) і Ормуз (у Перській затоці). Тим самим португальці повністю закривали старі торгові шляхи з Індії до Александрії Червоним морем і з Індії до Сирії через Месопотамію. У 20-х р. XVI ст. португальці захопили вже значну частину Зондського архіпелагу. Так за короткий час була створена велика португальська колоніальна імперія. Місце Александрії, а частково і Венеції, зайняло місто Лісабон, столиця Португалії. [18; 327]

У 1510 році герцогом Афонсу де Албукерки була заснована португальська колонія в Індії. Албукерки не забарився зміцнитися в Гоа, який планувалося перетворити на оплот для проникнення вглиб континенту. Незабаром почалася християнізація населення - в Гоа досі відсоток католиків вище, ніж в середньому по Індії - близько 27 % від населення.

Португальські колоністи взялися за будівництво міста на європейський манер - зараз це Старий Гоа. Відтепер це була столиця Португальської Індії, зараз - Панаджі. Місто в нинішньому вигляді було побудовано португальцями в XVI столітті.

З прибуттям в XVII столітті в Індії більш потужних флотів Голландії та Англії Португалія втратила контроль над колись обширною територією в західній частині країни і на початку XX століття під її контролем залишалося лише кілька районів Індії.

Три райони знаходилися в прибережній частині країни: Гоа і острови на Малабарском узбережжі, Даман поруч з Насиком і Діу - острів на південь від півострова Катхиавар.

В португальську Індію входили такі території, як: Даман (приєднаний в 1531); острів Салсет, Бомбей і Басейн (приєднані в 1534); і Діу (приєднаний в 1535). Бомбей (нині Мумбаї, найбільше місто Індії), був переданий в 1661 році Великобританії в якості приданого за португальську принцесу Катерину де Браганса, короля Англії Карла II, був заснований португальцями в 1534 році. Мадрас був заснований португальцями в XVI ст. - спочатку називався порт Сан-Томе, пізніше територія відійшла до голландцям, побудував укріплення в Пуликате, на північ від сучасного Ченнаї.