1.1.2 Класифікація рекреаційних ресурсів

Рекреаційні ресурси поділяються на природні, культурно-історичні, соціально-економічні.

Класифікацію рекреаційних ресурсів доцільно здійснювати за такими ознаками:

за ступенем охоплення задоволення потреб спеціальні, загальні;

за функціональним призначенням лікувальні, оздоровчі, пізнавальні, утилітарні, спортивні;

за рівнем локалізації - національні, регіональні, спортивні;

за походженням антропогенного, природного

- за термінами використання - сезонного, коротко - та довготривалого використання.

Зокрема, за ступенем охоплення та специфікою задоволення рекреаційних потреб природно рекреаційні ресурси поділяються на спеціальні та загальні. Для використання спеціальних природно рекреаційних ресурсів зазвичай необхідні відповідні медичні технології, устаткування, нагляд лікарів, оскільки вони використовуються в основному в санаторно-курортній справі для лікування, профілактики, реабілітації хворих. До спеціальних рекреаційних ресурсів відносяться мінеральні води ропа солоних озер та лиманів, низинні, сопкові, донні грязі, озокерит [85].

Крім того, можна виділити різні підходи до класифікації природних рекреаційних ресурсів. Зокрема - компонентний, який передбачає виявлення внутрішньо та міжвидових співвідношень природних ресурсів (лісових, земельних, водних) які склалися на певній території (країна, регіон тощо). Компонентній і видовій структурі властива ієрархічність, оскільки кожна компонента поділяється на підкомпоненти нижчих порядків.

Функціональні характеристики рекреаційних ресурсів визначають територіальну цілісність, звязок з певними підгалузями рекреаційного господарства. В основу побудови функціональної структури природно рекреаційних ресурсів покладено типологію рекреаційних ресурсів за виконуваними функціями. Відповідно до цього можна виділити чотири основних функціональні типи природно рекреаційних ресурсів: лікувальний, оздоровчий, спортивний, пізнавальний. Функціональні поєднання ресурсів, повязані з конкретними типами субгалузей рекреаційного господарства, володіють певною територіальною цілісністю; кожне функціональне поєднання може розглядатися як особливий (багатофункціональний) тип територіального поєднання.