Розміщення продуктивних сил Київської області

курсовая работа

3.4 Транспорт та сфера послуг

Сучасний стан господарства Київської області вимагає проведення реструктуризації та розвитку провідних його галузей, у тому числі транспорту і звязку, від яких певною мірою залежить ефективність функціонування господарського комплексу.

Транспортний комплекс області включає всі види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, річковий та авіаційний.

Формування залізничної мережі області розпочалося ще в 60-90-х роках XIX століття. На сьогодні залізничному транспорту в області належить провідне місце за обсягами вантаже- та пасажироперевезень, в розвитку якого особливу роль відіграє столичний фактор. Залізниці з усіх напрямів сходяться до найбільшого залізничного вузла -- м. Києва і зєднують територію Київської області майже з усіма областями України та країнами близького і далекого зарубіжжя. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 824 км, переважна більшість яких електрифікована. Щільність залізничних колій загального користування становить 29 км на 1000 км2 території. Найголовнішими залізничними лініями в межах України є: Київ -- Коростень, Конотоп -- Київ -- Жмеринка, Київ -- Гребінка -- Полтава -- Харків, Київ -- ім. Т.Г. Шевченка, найбільші залізничні вузли -- Київ, Фастів, Миронівна, Яготин.

Довжина автомобільних шляхів загального користування в межах Київської області становить 8,4 тис. кілометрів, у тому числі 8,3 тис. з твердим покриттям. Щільність автошляхів загального користування з твердим покриттям складає 289 км на 1000 км2 території. Обсяги перевезень автомобільним транспортом за останнє десятиріччя значно скоротилися. В 1990 році було перевезено 171,7 млн. тонн вантажів, а в 2009 -- лише 39,6 млн. тонн. Вантажооборот автотранспортних підприємств склав 164,5 млн. тонно-кілометрів. Актуальною проблемою в розвитку автотранспорту залишається якість доріг, їх технічне оснащення, яке далеке від світових стандартів.

Головною воднотранспортною магістраллю в межах області є р. Дніпро, яка перетинає всю область з півночі на південь. Значно менше значення мають р. Десна і Припять. Обсяги вантажо- та пасажироперевезень річковим транспортом останнім часом різко скоротилися. На території області проходять газопровід Дашава -- Київ -- Москва і Шебелинка -- Полтава -- Київ.

Значення авіаційного транспорту у внутрішньодержавних перевезеннях за останнє десятиріччя значно зменшилось. Найбільшими аеропортами є Бориспіль та Жуляни, яким належить основна роль у міждержавному авіаційному сполученні.

На сьогодні прискорений економічний розвиток неможливий без застосування сучасних інформаційних систем, що надають високоякісні інформаційні послуги. Звідси закономірно зростає значення звязку й інформаційного забезпечення в Київській області.

Стрімко зменшується частка поштових (відправлення телеграм, посилок, листів, газет і журналів) та телеграфних послуг, в той час, як значення телефонних послуг збільшується. Це стосується насамперед таких видів звязку, як мобільний, пейджинговий, телекс, факсимільний звязок, електронна пошта, доступ до інформаційно-довідкових служб та мережі Інтернет.

Кількість провайдерів і користувачів цих видів звязку в області невпинно зростає.

Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в області складає 37 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв -- 120 тисяч. У 2009 році введено в дію міських автоматичних телефонних станцій на 14,5 тисяч номерів. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами становить 39 одиниць на 100 сімей. За аналізований період значно зросла кількість сучасних телефонних мереж та абонентів, які ними користуються. Загалом відбувається зростання телефонної щільності, але досить повільними темпами. Надалі пріоритетн значення буде надаватись впровадженню цифрових АТС.

Розвиток радіотелефонного звязку відбувається більш прискореними темпами. Найбільше значення серед різних видів мобільного звязку в Київській області мають такі стандарти, як 08М-900 і 1800 та НМТ-450. Покриття мобільним звязком області досягло 85% від загальної території.

Серед інших сфер послуг набуває свого розвитку банківська, туристична, медична, освітня. У 2010 році була збережена тенденція щодо збільшення обсягів банківського кредитування підприємств, в тому числі, агропромислового комплексу. Зокрема, сума пільгових кредитів склала 369,8 млн. грн., що на 105,4 млн. грн. (40,0%) більше ніж у 2009 році. Найбільшими кредиторами аграрної сфери залишаються АППБ "Аваль", АБ "Укргазбанк" та АТ "ІндексБанк". Підприємствам агропромислового комплексу області у 2011 році було надано кредитування 27 банками. Із загальної суми нарахованих відсотків за користування кредитами - 26,7 млн. грн., за рахунок державного бюджету сплачено 15,5 млн. гривень.

Делись добром ;)