Розміщення продуктивних сил Черкаської області
2.2 Демографічні передумови
Здавна територія сучасної Черкащини була густо заселена. Цьому сприяли рівнинний характер поверхні, гарні кліматичні умови, родючі чорноземні ґрунти, повноводні річки. Понад тисячу років тому на території Черкащини жило словянське племя полян, яке пізніше стало осердям могутньої та висококультурної держави Київська Русь. Із давніх-давен населення краю є невідємною частиною населення всієї України.
Протягом всієї історії краю кількість населення постійно змінювалась. Великий вплив на розміщення та кількість населення мали війни, навали, революції тощо. Останнім часом в області відбувається скорочення кількості населення. Такі ж тенденції характерні й для всіх адміністративних районів області, крім Монастирищенського.
Природний та механічний рух населення. Процеси зменшення кількості населення в області відбуваються, перш за все, за рахунок природного руху населення: в останні роки при порівняно стабільній смертності значно скоротилась народжуваність. Механічний рух населення (міграційні процеси) теж негативно впливає на статистичні дані -- за останні роки з Черкаської області більше людей виїжджає, ніж вїзжає. Додатні показники механічного приросту населення сільських поселень свідчать про тенденцію повернення людей у села.
Міграційні переміщення в межах області не відзначаються на загальній зміні кількості населення. Міграційний приріст за рахунок тих, хто приїхав у Черкаську область з інших регіонів України, додатній і за 2004 р. склав 0,4 тис. осіб. Черкащан, які виїзджають за межі України (емігрують) більше, ніж тих, які приїзджають (імігрують) в область, тому у міждержавній міграції показник міграційного приросту області склав --0,8 тис. осіб. Найбільше жителі області емігрують у Росію, Ізраїль. Більшість вибулих за межі області -- особи працездатного віку, понад 50% з них мають вищу освіту. Серед причин переїзду переважаючими залишаються родинні обставини та бажання змінити місце роботи.
Статево-вікова структура. Загалом у Черкаські області в статевій структурі переважають жінки, їх кількість складає близько 748,8 тис. осіб (54%). Чоловіки у статево-віковій структурі переважають до 20 років.
Середня тривалість життя людей в області становить 69 років, причому у чоловіків цей показник складає 63, а у жінок -- 74 роки. (Таб.2)
Чоловіки |
Вік |
Жінки |
|
21 |
100 і старші |
31 |
|
210 |
95-99 |
820 |
|
883 |
90-94 |
3100 |
|
2838 |
85-89 |
12320 |
|
4971 |
80-84 |
17323 |
|
14899 |
75-79 |
39951 |
|
24825 |
70-74 |
49395 |
|
22627 |
65-69 |
33989 |
|
46124 |
60-64 |
63215 |
|
30551 |
55-59 |
39203 |
|
40534 |
50-54 |
48308 |
|
45889 |
45-49 |
52192 |
|
48641 |
40-44 |
52480 |
|
47651 |
35-39 |
50185 |
|
43719 |
30-34 |
45112 |
|
52406 |
25-29 |
53379 |
|
47708 |
20-24 |
50175 |
|
51773 |
15-19 |
50530 |
|
52277 |
10-14 |
50345 |
|
41881 |
5-9 |
40189 |
|
31320 |
0-4 |
29503 |
Статево-вікова структура населення Черкаської області 2008р (Таб. 2)
Типи поселень. Давнім типом поселення є село, яке поступово утворювали, розростаючись, декілька окремих осель або груп дворів. Основним заняттям людей таких поселень було землеробство. Виготовлення звичайних побутових речей (посуду, одежі, а головне -знарядь праці для обробітку землі) згодом виділилось в окремі ремесла гончарство, ткацтво, стельмаство, ковальство тощо. Поступово елементарні пристрої, механізми замінюють машини. З того часу ремесла відокремлюються від землеробства, бо виготовляються ужиткові речі вже на промислових підприємствах. Тоді й виникають перші міста.
Найдавнішими містами на території Черкащини були Воїнь, Родень Канів Корсунь (зараз Корсунь-Шевченківський), але Воїнь і Родень після руйнації не відновлялися. Зараз на території Черкаської області 855 населених пунктів, з яких 31 міський та 824 сільських. Кількість населених пунктів постійно змінюється.
Кількість населених пунктів в адміністративних районах області різна. Найбільше поселень у Золотоніському та Канівському районах. Вполовину менше поселень у Городищенському, Камянському, Маньківському районах.
До міських поселень Черкаської області належать 16 міст і 15 селищ міського типу. На Черкащині 6 міст мають статус обласного підпорядкування: Черкаси, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань.
За кількістю населення міста області поділяються на групи: дуже великі -- 1 (Черкаси), середні -- 2 (Умань, Сміла), малі -- 13 (Городище, Жашків, Звенигородка, Ватутіне Звенигородського району, Золотоноша, Камянка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Христинівка, Чигирин, Шпола).
Міста Черкащини за функціональною типологією належать до: багатофункціональних (Черкаси), з переважанням промислових функцій (Умань, Ватутіне), з переважанням промислових і транспортних функцій (Сміла), з великим значенням транспортних функцій (Христинівка), організаційно-господарські й культурно-побутові центри місцевого значення, центри агропромислових комплексів (Городище, Жашків, Звенигородка, Золотоноша, Камянка, Канів, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Чигирин, Шпола). Канів і Корсунь-Шевченківський є містами важливого історико-архітектурного значення.
Серед 824 сільських поселень Черкаської області переважають села, хоча характерний і хуторський тип розселення.
Сільське та міське населення. Раніше більша кількість населення Черкащини проживала у селах. Міграційні потоки спрямовані із сіл у міста змінили це співвідношення. З 1986 р. кількість городян переважає, але останніми роками співвідношення залишається стабільним. Зараз міське населення Черкаської області становить 54%.
Густота населення. Велика кількість населених пунктів на Черкащині обумовлює загалом рівномірне розселення людей по території області. Середня густота населення Черкаської області становить близько 66 осіб/км2, що нижче такого показника по Україні. Найбільшою середньою густотою вирізняються Черкаський, Смілянський, Уманський райони. Найменша густота населення в Чигиринському, Чорнобаївському, Драбівському районах.