Розміщення продуктивних сил Черкаської області

курсовая работа

3.4 Транспорт та сфера послуг

У розвитку економіки регіону важливу роль відіграє транспорт. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних звязків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.

Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.

Область має розвинену транспортну систему. Транспортне обслуговування області багатогалузеве і здійснюється залізничним, річковим, повітряним і автомобільним транспортом. Міський транспорт представлений автобусними та тролейбусними маршрутами, а також таксі.

Залізничним сполученням зєднані практично всі адміністративні центри області. Перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом забезпечує Шевченківський відділок Одеської залізниці. Серед вантажів переважають хімічні добрива, зерно, цукор, будівельні та лісоматеріали. За 30 км від Черкас знаходиться вузлова станція імені Т.Г.Шевченка, звідки відправляються поїзди у всі великі міста України, а також у Москву, Санкт-Петербург.

Експлуатаційна довжина залізниць у 2011 році становила 651 км. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівка -- ім. Т.Шевченка -- Знамянка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка - Черкаси -- Христинівка (одноколійна, не електрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяються найбільшим вантажо-- та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, Золотоноша.

Нині транспортна мережа області потребує подальшого вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та звязку).

Велика кількість поселень, рівнинність території, вигідне географічне положення краю обумовили густу мережу автомобільних доріг. Територією Черкаської області проходять дві великих автомагістралі: Київ--Одеса та Київ--Донецьк. Автобусним сполученням зєднані практично всі населені пункти області. Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів становить 6 тис. км., в тому числі 5,8 тис. з твердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 277 км на 1000 км2. До найбільших центрів автомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла, Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищення якості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.

Головною воднотранспортною магістраллю є річка Дніпро, що перетинає всю область з північного сходу на південний схід і по якій здійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останній час вантажо та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літній період існує річкове сполучення Київ -- Черкаси. Численні малі річки області транспортних функцій практично не виконують. Через територію області проходить газопровід "Союз". Річкові вокзали є в Черкасах та Каневі.

Повітряний транспорт у краї розвинутий недостатньо і за останнє десятиріччя практично не розвивається. Є аеропорт у Черкасах. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Літаки виконують поштово-вантажні перевезення та авіаційні роботи в сільському господарстві.

Засоби звязку. Внутрішньо-обласний, міжміський та міжнародний обмін допомагають здійснювати телефонний, поштовий, телеграфний способи звязку. В області працює кілька електронних цифрових телефонних станцій, що відповідають світовим стандартам. Значного поширення набуває електронний звязок. Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в області складає 36 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв -- 81 тисячу. В 2003 році введено в дію міських автоматичних станцій на 9,4 тис. номерів. Зростає кількість сучасних телефонних мереж і абонентів, які ними користуються. Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі "Інтернет", розвиваються нові види звязку -- електронна пошта, мобільний звязок, пейджинг.

Будівництво. На території області діє понад 140 будівельно-монтажних організацій. У капітальному будівництві працює до 7% всіх зайнятих у господарстві. Житловий фонд області складає понад 30 млн. м2, з якого 47% припадає на міські поселення. В середньому на 1 жителя області припадає 22 м2 загальної площі житла.

Торгівля. В області розвинута гуртова та роздрібна торгівля. У загальному обсязі товарної структури продовольчі товари переважають і складають понад 55%.

Невиробнича сфера, на відміну від виробничої, безпосередньо не створює матеріальні блага, але забезпечує різноманітні побутові та духовні потреби людей. До невиробничої сфери належать заклади охорони здоровя, освіти, науково-дослідні, культурні та спортивні установи і організації, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, а також органи державного управління та охорони громадського порядку.

Освіта на Черкащині, як і в Україні загалом, складається з дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Позитивні зміни відбуваються у дошкільному вихованні -- створюються дитячі заклади нового типу. Загальну середню освіту майже 200 тисяч учнів краю здобувають у більше як 700 школах області. Крім традиційних загальноосвітніх шкіл, в області діють гімназії, ліцеї, колегіуми, школи з ліцейними та гімназійними класами тощо. До вищих навчальних закладів І--IV рівнів акредитації належать професійно-технічні ліцеї, коледжі, технікуми, інститути, академії, університети. На території області діє близько 40 науково-дослідних установ, в яких працює понад 2 тис. спеціалістів.

Система охорони здоровя області -- це лікарні, діагностичні центри, спеціалізовані клініки та амбулаторії, станції і відділення «швидкої допомоги» тощо. Медичне забезпечення населення здійснюють близько 30 тис. медичних працівників, у тому числі майже 5 тис. лікарів.

Серед установ культури Черкащини є 2 театри, обласна філармонія, кінотеатри, будинки культури, клуби, бібліотеки, музеї тощо. В них зайнято 10 тис. працівників, з яких понад 80 удостоєні почесних звань. Щорічно на Черкащині проводяться культурно-мистецькі заходи, зокрема кобзарського, вокально-хорового, фольклорного, танцювального мистецтва. Установи фізичного виховання та спорту в області представлені стадіонами, басейнами, футбольними полями, спортивними майданчиками, стрілковими тирами, спортзалами. Черкащани стають призерами і переможцями чемпіонатів України, Європи, світу з різних видів спорту, зокрема волейболу, баскетболу, гандболу, хокею на траві, пауерліфтингу, велоспорту.

Рекреаційними ресурсами вважаються всі умови, явища, обєкти і території, що використовуються для відпочинку, лікування та оздоровлення, туризму. Унікальні природні комплекси Черкаської області, її багате історичне минуле обумовлюють розвиненість рекреаційних ресурсів регіону, до складу яких належать обєкти як природного, так і антропогенного походження, зокрема природні, археологічні, історичні, архітектурні, мистецькі памятки тощо.

На території області знайдено археологічні памятки часів палеоліту (стоянка первісної людини в районі с.Межирич), близько 100 поселень трипільської культури (в районі м.Тальне), значна кількість поселень, городищ, могильників різних епох і культур, тисячі курганів епохи бронзи, скіфських часів та ін.

Черкащину по праву називають Шевченковим краєм. Великий поет Т.Г.Шевченко народився у с. Моринці Звенигородського району. На Чернечій горі поблизу м. Канева він знайшов вічний спочинок. Для вшанування памяті Великого Кобзаря створено Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» та Шевченківський національний заповідник у м. Канів.

Старовинне місто Чигирин -- столиця першої української козацької держави і резиденція Гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут він приймав послів із багатьох держав Європи, зокрема Швеції, Туреччини, Франції. До 400-річчя від дня його народження у Чигирині відкрито музей, у с. Суботів Чигиринського району і Черкасах -- памятники гетьману, у Корсунь-Шевченківському історичному музеї -- діораму Корсунської битви 1648 p., Чигиринський історико-культурний заповідник одержав статус національного.

На Черкаській землі народилося багато відомих усьому світові людей. Тут жили і плідно працювали всесвітньо відомі Г. С Сковорода, І.П.Котляревський, Є.П.Гребінка, М.В.Гоголь, у Камянці перебували і писали свої геніальні твори О.С.Пушкін і П.І.Чайковський, у Черкасах -- витязь української поезії В.А.Симоненко, у Золотоноші починала свою діяльність народна артистка України Н.М.Ужвій тощо.

Серед найдавніших архітектурних памяток краю -- Успенський собор (1147 р.) у м. Канів, Бастіон Дорошенка (кінець XVI ст. -- початок XVII ст.) у м. Чигирин, Ільїнська церква (1653 р.) у с.Суботів Чигиринського р-ну. В Умані розташований всесвітньо відомий парк «Софіївка» -- перлина садово-паркового мистецтва, зразок пейзажно-паркової композиції з каменю, води, зелені, архітектурних споруд та скульптур, який у 1996 р. відзначив своє 200-річчя.

4. Територіальна структура і особливості розміщення господарського комплексу Черкаської області

Промисловість в області характеризується значним переважання галузей обробної (97%) порівняно з галузями видобувної промисловості (3%).

В останні роки відбувалися зміни в галузевій структурі промисловості (Таб.8). За 2000 -- 2010 pp. частка легкої промисловості скоротилася і складає 1,7% (у 1995 -- 12,0), машинобудування відповідно -- 7,6 (26,0). Одночасно за цей період зросла питома вага деревообробної та целюлозо-паперової у 2005 р. -- на 6,1% (у 1995 р. -- 2,2), електроенергетики -- відповідно 7,4 (1,6), харчової промисловості -- 41,5 (34,0), хімічної та нафтохімічної -- 26,7 (12,0)%.

Зазначимо, що ці тенденції не завжди відображали якісні зміни, а були обумовлені переважно різним рівнем спаду виробництва в галузях промисловості. За кількістю працюючих і вартістю основних виробничих фондів провідні позиції належать харчовій і легкій промисловості, машинобудуванню та хімії.

Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і низкою невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченківською, Стеблівською, Тернавською, Краснохутірською), а також Черкаською, Ватутінською, Уманською ТЕЦ.

Основними споживачами електроенергії є хімічна промисловість, житлово-комунальне і сільське господарство, харчова промисловість.

В області розвинений видобуток бурого вугілля в містах Олександрія і Ватутіне та виробництво торфобуровугільних брикетів.

Чорна металургія представлена окремими підприємствами в Черкасах, Смілі, Корсунь-Шевченківському, Звенигородці. Питома вага обсягу продукції галузі (без малих підприємств) у загальному обсязі продукції промисловості області становить 2,1%.

Машинобудування та металообробка в галузевій структурі області займає третє місце за обсягами продукції, що складає 7,6%. Представлена вона Черкаським машинобудівним заводом, що виробляє устаткування для харчової промисловості, Смілянським, Корсунь-Шевченківським механічним та верстатобудівним заводами, Уманським і Монастирищенським ремонтно-механічними заводами, Камянським та Золотоношським машинобудівним заводами. В Черкасах та Смілі розміщені також заводи по ремонту вагонів та локомотивів.

Галузева структура промисловості області

Таблиця 8

Галузі

2009

2010

Промисловість

100

100

Електроенергетика

1,6

7,5

Паливна

0,5

0,02

Чорна металургія

0,4

2,1

Кольорова металургія

-

-

Хімічна і нафтохімічна

12

26,7

Мащинобудування і металообробка

26

7,6

Деровообробна і целюльозно-паперова

2,2

6,1

Промисловість будівельних матеріалів

2,9

1,4

Склянна і фарфорно-фаянсова

0

0

Легка

12

1,7

Харчова

34

41,5

Борошномельно-крупяна та комбікормова

3,7

3,9

Медична

1,4

1,4

Інші галузі

3,3

0,1

Машинобудування області спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, хімічної галузей промисловості, баштових кранів, тракторних причепів, роторно-конвеєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо.

Хімічна та нафтохімічна промисловість займає друге місце в області за обсягом продукції (26,7%) і кількістю зайнятих та спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, штучних волокон, хімічних реактивів, фарби. Провідними підприємствами галузі є Черкаські обєднання "Азот", "Аврора" та "Хімволокно". В Умані функціонує вітамінний завод.

Номенклатура продукції промисловості будівельних матеріалів представлена виробництвом залізобетонних виробів, асфальтобетону, керамзитового графіту, щебеню, цегли в Черкасах, Смілі, Тальному. Працюють комбінати по виробництву вогнетривів (Ватутіне), бентонітових глин та видобутку граніту. В загальному обсязі промислової продукції області її частка становить 1,4 відсотків.

На деревообробну і целюлозно-паперову промисловість припадає 6,1% за обсягами продукції області. Деревообробна промисловість представлена Черкаським меблевим комбінатом, Шполянською меблевою фабрикою. Деревообробні та меблеві підприємства виробляють пиломатеріали, деревяну тару, будівельні деталі з деревини та плити на деревній основі, деревяні господарчі вироби, меблі.

Черкащина має сприятливі умови для розвитку легкої промисловості. Тут виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Сміла, Золотоноша, Умань, Шпола), взуття (Умань, Черкаси), здійснюють первинну обробку конопель (Золотоноша, Іркліїв). У легкій промисловості області в 2004 р. обсяг виробленої продукції (без малих підприємств) складає 1,7% у загальному обсязі продукції промисловості. В 2004 році вироблено 1,4 млн. м2 шовкових і 1,3 млн. м2 бавовняних тканин, частка яких у загальнодержавному виробництві склала 29,3 і 3,5% відповідно.

Нестабільна економічна ситуація, що супроводжує перехідний період, негативно позначилася на роботі підприємств практично всіх галузей промисловості Черкащини, свідченням чого є скорочення виробництва більшості видів промислової продукції.

Делись добром ;)