logo
Розробка програми розвитку АР Крим

Аналіз регіону

PEST-аналіз

Політична

Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною автономією у складі України, і самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України.

Зокрема, згідно з Конституцією Криму Верховна рада АРК має право заслуховувати інформацію про діяльність, узгоджувати призначення на посади та звільнення з посад:

· начальника ГУ МВС України в Криму;

· начальника ГУ юстиції Мінюсту України в АРК;

· генерального директора ДТРК «Крим»;

· прокурора АРК.

Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Адміністративний центр -- місто Сімферополь.

Основні органи влади в Криму це парламент - Верховна рада, і уряд - Рада Міністрів. Пост президента в Криму відсутня. Голова Ради Міністрів (премєр-міністр) призначається Верховною Радою за погодженням з Президентом України. Рада Міністрів також формується Верховною Радою на строк її повноважень. Конституція Автономної Республіки Крим була прийнята на другій сесії Верховної ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року.

У результаті виборів 2006 року в кримському парламенті отримали місця блок «За Януковича! » (Партія регіонів і Партія "Російський блок") - 32,55 % (44 мандати) , партія «Союз» - 7,63 % (10 мандатів), виборчий блок Куніцина - 7,63 % (10 мандатів), Комуністична партія України - 6,55% (9 мандатів), Народний рух України - 6,26 % (8 мандатів, блок Юлії Тимошенко - 6,03 % (8 мандатів), блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» - 4,97 % (7 мандатів), блок «Не Так!» - 3,09 % (4 мандати).

Економічна

У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудуваннята металообробка, паливна промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових підприємства.

Промислове виробництво займає одне з найважливіших місць в економіці Автономної Республіки Крим. В наш час у галузях економіки Автономної Республіки Крим промисловість відіграє основну роль при тому, що в її галузях зайнято тільки 17% працюючих. Вартість промислових підприємств становить 23,1% вартості всіх основних фондів.

Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності, причому частка видобувної промисловості - 7,6% загального обсягу виробництва, обробної - 76,0%, виробництва та розподілу електроенергії, тепла, газу та води - 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва.

Підприємства харчової промисловості виробляють мясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та інше.

Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру.

Основними галузями рослинництва є вирощування зернових, овочівництво, садівництво, виноградарство; тваринництва - молочне скотарство, птахівництво, вівчарство.

Кліматичні умови та ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону. Сільськогосподарську діяльність здійснюють 370 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 335 - недержавні, з них 121 - сільськогосподарські виробничі кооперативи, 107 - товариства з обмеженою відповідальністю, 50 - приватні підприємства, 27 - відкриті акціонерні товариства, 16 - закриті акціонерні товариства, 14 - інші недержавні підприємства.

В агропромисловому комплексі Автономної Республіки Крим в результаті реформування 220 колективних сільськогосподарських підприємств створено 611 нових агроформувань. Крим залишається (у межах держави) вагомим експортером продукції хімічної промисловості -- барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.

Найзначнішими експортерами на сьогодні залишаються:

· ВАТ «Кримський содовий завод»

· ДАК «Титан»

· ВАТ «Бром»

· ВАТ "Фірма «СЕЛМА»

· Фірма «Союз-ВІКТАН» ЛТД

· ВАО «Масандра».

Експорт товарів здійснювали понад 270 підприємств Криму, по імпорту одержали товари понад 410 підприємств.

Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську Федерацію, США, Туреччину, Австрію.

Значне місце в зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.

Зовнішню торгівлю послугами здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами зі 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40 % усього зовнішньоторговельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.

Соціальна

Історико-культурний потенціал

На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 памятки архітектури та містобудування (з них 216 -- національного значення), 7227 памяток археології (з них -- 21 національного значення), 3861 памятка історії (з них -- 13 національного значення), 520 памяток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда,Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.

В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артековські зорі».

Дитячі садки

В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.

Середня освіта

Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.

Середню обовязкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається більше 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71% складають школи I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання більше 82% учнів.

В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.

Професійна освіта

Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання ведеться за різними профілями.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається більше 52 тисяч студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається більше 15 тисяч студентів та щорічно випускається біля 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, звязку, охорони здоровя, освіти тощо.

Наука

У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, у тому числі:

· Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

· Кримський інженерно-педагогичний університет Національна академія природоохоронного і курортного будівництва

· Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського

· Керченський державний морський технологічний університет

· Кримський державний аграрно-технічний університет

· 20 самостійних науково-дослідних організацій

· 5 самостійних конструкторських організацій

· 2 проектні та проектно-дослідницькі організації

Медичні установи

Система охорони здоровя Автономної Республіки Крим представлена широкою мережею обласних, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.

Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.

Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано біля 373 тисяч осіб.

В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.

Спорт

В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, більше 700 спортивних залів. У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.

Технологічна

До початку кризових явищ 2008 спостерігається позитивна тенденція інноваційного розвитку, але за результативністю, в порівнянні з лідируючими регіонами України, Крим значно відстає. За останні роки, економіка регіону продовжує повільно нарощувати втрачені показники інноваційного розвитку, однак зважаючи на те, що знос основних фондів в АР Крим з кожним роком збільшується і продовжує використовуватися застаріла матеріально-технічна база, скорочуючи при цьому результативність виробництва, необхідно невідкладно активізувати процес інноваційної діяльності, за допомогою реалізації дієвої державної інноваційної політики.

Найважливішим показником інноваційності економіки є інноваційна активність підприємств, серед факторів, що стримують інноваційні процеси на підприємствах , виділяють такі як:

· Недостатність власних коштів ( 44,5 %),

· Висока грошова вартість інноваційних витрат (34,8 %),

· Наявність більш конкурентоспроможних організацій ( 20,3 %),

· Недостатність державного фінансування (19,4 %),

· Недостатність зовнішнього фінансування (16,3 %) та інші.

SWOT-аналіз

Фактор

Переваги

Недоліки

Географічне положення

Сприятливе географічне положення (в Україні і в Європі) сприяє розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва

Відсутність модернізованої логістики. Низька якість перевезень

Населення

Етнічне різноманіття

Часті конфлікти між кримськими татарами та іншими етносами

Просторова організація

Сприятливі природно-кліматичні умови для відпочинку, розвитку туризму та сільського господарства

Відсутність інфраструктури для розвитку туризму

Екологія

Екологічно чиста територія

Низька якість та кількість прісних водних ресурсів

Житлова сфера

Відносна низька вартість житла на первинному ринку (Сімферополь - 900$/м2)

Високі відсотки іпотечного кредиту.

Інженерна структура соціальна інфраструктура

Наявність вільних людських ресурсів

Високий ступінь фізичного і морального зносу (середній ступінь зносу основних засобів дорівнює 46-59 %).

Соціальна інфраструктура

Велика кількість заповідників, памятків природи, палаців, замків, музеїв та ін..

Не затверджена стратегія розвитку Криму.

Хороший науковий потенціал (деякі дослідницькі інститути працюють і мають практичні розробки)

Устаткування соціальних закладів морально не устарілим обладнанням.

Економіка

Потенціал розвитку сільського господарства (вирощування столового винограду на цій базі вино шампанське, овочі у відкритому і закритому ґрунті, фундук, інжир, рис).

Нестача власних фінансових оборотних коштів і складності доступу до кредитних ресурсів, як внаслідок відсутності застави, так і високого рівня процентних ставок банків;

Багатство природних копалин - газ, нафту, сірководень, термальні води, грязі, глини, матеріали для будівництва.

Широке застосування старих технологій, особливо в сільському господарстві.

Наявність альтернативних джерел енергії (поновлюваних).

 

Розвиток суднобудування і ремонту суден.

 

 

Можливості

Загрози

Географічне положення

Можливість виходу на зовнішні ринки.

Глобалізація знижує конкурентоспроможність місцевих виробників (так як кримські сільськогосподарські підприємство не можуть відповідати стандартам)

 

Розширення ринків збуту

Населення

Збільшення постійно проживаючого населення, за рахунок забезпечення новими робочими місцями.

Міграція молоді до столиці, або в інші держави на навчання, роботу та постійне проживання. Втрата великої кількості праце-спроможного населення регіону.

Просторова організація

Погіршення економічної ситуації в Україні (зниження рівня життя населення) призводить в збільшенню внутрішнього туристичного потоку за рахунок середнього класу, які відмовляються від поїздок за кордон

Відсутність інформації про розвиток туризму в Україні

Екологія

Можливість виробництва екологічно чистої продукції

Відсутність системи екологічної освіти

Житлова сфера

Можливість застосування технологій будівництва екологічних будинків

При відсутності змін в економіці області, житло перестане взагалі продаватися, оскільки населення не буду спроможне його купувати.

Інженерна структура соціальна інфраструктура

Участь у міжнародних проектах.

Слабка інноваційна культура суспільства.

Доступ до нових технологій.

Законодавство не адаптоване до вимог Європейського союзу

Соціальна інфраструктура

Наявність багатьох недержавних організацій

Нерозвиненість інститутів громадянського суспільства

Економіка

Великий дефіцит продуктів харчування в світі дає можливості для розвитку харчової промисловості Криму.

Збільшення рівня корупції.

Розвиток садівництва і виноградарства.

Складність отримання фінансів (високі відсотки).

 

Погіршення макроекономічної ситуації в Україні

Висновки по аналізу регіону

Регіон має досить високі оцінки за такими складовими як інфраструктура та рівень розвитку бізнесу. В АР Крим низькі показники щодо ефективності ринку праці, інституцій, вищої освіти та професійної підготовки. Найбільш проблемні фактори для ведення бізнесу в регіоні -- неефективність роботи чиновників, нестабільність державної політики та податкова політика

АР Крим має значний науково-технічним та інноваційним потенціалом для розвитку інноваційної діяльності, однак, внаслідок накопичених невирішених проблем, зокрема збільшення розриву між наукою і виробництвом; затяглася трансформація адміністративно-командного управління економікою в ринкову систему господарювання; відсутність пільг і преференцій, а також сприятливих умов для фінансування інноваційної діяльності; відсутність послідовного і системного характеру проведення інноваційного менеджменту в регіоні, інноваційний розвиток регіону стає вкрай скрутним.

Показники конкурентоздатності регіону (за 2013 рік)

Назва показника

Розмірність, бали

1.

Державні та громадські установи.

1.1.

Права власності

 

Кількісні показники

 4,50

1.2.

Захист інтелектуальної власності

 

Кількісні показники

 3,20

1.3.

Розподілення державних фондів

 

Кількісні показники

 3,42

1.4.

Благодійні фонди політичних діячів

 

Кількісні показники

 2,40

1.5.

Незалежність судової влади

 

Кількісні показники

 2,83

1.6.

Переваги держслужбовців при прийнятті рішень

 

Кількісні показники

 2,72

1.7.

Необґрунтованість державних витрат

 

Кількісні показники

 3,87

1.8.

Витрати повязані з державним регулюванням

 

Кількісні показники

 2,94

1.9.

Ефективність правової системи

 

Кількісні показники

 2,88

1.10.

Прозорість прийняття політичних рішень керівництвом

 

Кількісні показники

 3,00

1.11.

Втрати бізнесу від терористичних актів

 

Кількісні показники

 5,97

1.12.

Втрати бізнесу від злочинності та насильницьких дій

 

Кількісні показники

 4,50

1.13.

Організована злочинність

 

Кількісні показники

 5,03

1.14.

Надійність роботи правозахисних органів

 

Кількісні показники

 4,00

1.15.

Рівень відповідальності фірм

 

Кількісні показники

 3,41

1.16.

Рівень стандартів аудиту та звітності

 

Кількісні показники

 3,72

1.17.

Ефективність корпоративного керівництва

 

Кількісні показники

 4,77

1.18.

Захист інтересі власників меншої частки акцій

 

Кількісні показники

 3,65

2.

Інфраструктура.

2.1.

Якість загальної інфраструктури

4,40

2.2.

Якість доріг

3,85

2.3.

Якість залізничної інфраструктури

4,95

2.4.

Якість портової інфраструктури

4,86

2.5.

Якість структури повітряних перевезень

4,58

2.6.

Кількість кілометрів що пройшли пасажири

1,01

2.7.

Якість забезпечення електричною енергією

4,46

2.8.

Основні телефоні лінії (на 100 мешканців)

21,39

3.

Макроекономічна стабільність.

3.1.

Баланс центрального уряду (% ВВП)

-1,79

3.2.

Національна ощадна ставка (% ВВП)

17,45

3.3.

Зміна річної процентної ставки в індексі споживчих цін

7,96

3.4.

Межа процентної ставки

36,50

3.5.

Сукупна заборгованість уряду

34,40

4.

Охорона здоровя і початкова освіта.

4.1.

Втрати бізнесу від малярії

н/з

4.2.

Захворюваність на малярію

н/в

4.3.

Втрати бізнесу від туберкульозу

4,41

4.4.

Захворюваність на туберкульоз

76,60

4.5.

Вплив ВІЛ/СНІД на ведення бізнесу

5,56

4.6.

Поширеність ВІЛ

0,68

4.7.

Дитяча смертність

8,90

4.8.

Середня тривалість життя

70,84

4.9.

Якість початкової освіти

3,90

4.10.

Охоплення початковою освітою

94,70

5.

Вища освіта та навчання.

5.1.

Охоплення середньою освітою

99,00

5.2.

Охоплення освітою третього ступеня (загальна пропорція)

42,36

5.3.

Якість системи освіти

3,79

5.4.

Якість викладення математики

4,19

5.5.

Якість шкіл менеджменту

2,75

5.6.

Доступ до Інтернет

4,62

5.7.

Наявність спеціалізованих досліджень і підготовки на місцях

4,63

5.8.

Обєм підготовки кадрів

3,05

6.

Ефективність товарного ринку.

6.1.

Інтенсивність конкуренції н містах

4,55

6.2.

Рівень панування на ринку

4,14

6.3.

Ефективність антимонопольної політики

3,35

6.4.

Обєм та ефективність оподаткування

3,14

6.5.

Сукупна податкова ставка

55,40

6.6.

Кількість процедур, необхідна для початку бізнесу

7

6.7.

Кількість днів необхідних для початку бізнесу

22

6.8.

Витрати на проведення аграрної політики

3,50

6.9.

Переваги товарних обмежень

4,10

6.10.

Зважена по торгівлі тарифна ставка

2,87

6.11.

Переваги іноземного володіння

2,75

6.12.

Втрати бізнесу через недосконалі правила щодо прямих іноземних інвестицій

3,88

6.13.

Складність митних процедур

3,48

6.14.

Сутність митних процедур

29,69

6.15.

Сутність орієнтованості на клієнта

4,81

6.16.

Удосконалення купівельного попиту

3,76

7.

Ефективність ринку праці.

7.1.

Співпраця у відносинах робітник-роботодавець

4,96

7.2.

Гнучкість при встановленні заробітної плати

4,94

7.3.

Витрати не повязанні із заробітною платою

4,27

7.4.

Стійкість індексу працевлаштування

13

7.5.

Практика звільнення та усунення з посади

2,79

7.6.

Витрати, повязані зі звільненням

5,00

7.7.

Заробітна плата й продуктивність

4,09

7.8.

Ставка на професійне керівництво

2,84

7.9.

Вплив інтелекту

2,69

7.10.

Частка жінок в робочій силі (% участі жінок)

0,78

8.

Рівень розвитку фінансового ринку.

8.1.

Фінансування через місцевий фондовий ринок

4,87

8.2.

Доступність позичок

4,22

8.3.

Наявність венчурного капіталу

3,03

8.4.

Обмеження обігу капіталу

2,82

8.5.

Надійний захист інвестора

2,20

8.6.

Надійність банків

4,81

8.7.

Правила фондової біржі

3,09

8.8.

Надійність юридичних прав

9

9.

Технологічна готовність.

9.1.

Наявність новітніх технологій

3,48

9.2.

Впровадження фірмових технологій

3,48

9.3

Закони, що стосуються інформаційних та комунікаційних систем

4,13

9.4

Прямі іноземні інвестиції і передання технологій

3,65

9.5.

Абоненти мобільного звязку (на 100 мешканців)

144,16

9.6

Користувачі Інтернету(на 100 мешканців)

30,88

9.7.

Кількість абонентів широкосмугового мобільного Інтернету (на 100 мешканців)

5,50

9.8.

Абоненти швидкісного Інтернету (на 100 мешканців)

6,23

10.

Розмір ринку.

10.1.

Індекс розміру внутрішнього ринку

2,14

10.2

Індекс розміру зовнішнього ринку

2,83

11.

Удосконалення .

11.1.

Кількість місцевих постачальників

4,44

11.2.

Якість місцевих постачальників

4,00

11.3.

Стан групового розвитку

4,62

11.4.

Природа конкурентної переваги

3,99

11.5.

Ширина ланцюжка нарощення

3,64

11.6.

Контроль міжнародної дистрибуції

4,82

11.7.

Удосконалення процесу виробництва

3,16

11.8.

Обєм маркетингу

4,17

11.9.

Готовність до передання повноважень

3,54

12.

Інновації.

12.1.

Можливість для інновацій

3,89

12.2.

Якість науково-дослідницьких закладів

3,79

12.3.

Витрати компаній на наукові й дослідницькі роботи

2,90

12.4.

Співпраця між університетами та промисловістю в дослідницькій діяльності

2,74

12.5.

Підтримання урядом високотехнологічної продукції

2,93

12.6

Наявність наукових і інженерних кадрів

3,41

12.7.

Патенти на винаходи USPTA, винайдені у 200.. році (на мільйон мешканців)

0,25

Індекс конкурентоспроможності регіону - 4,00 бала. Займає в рейтингу регіонів 11 місце з 27.

Інституції - 3,68 бали;

Інфраструктура - 4,26 бали;

Макроекономічне середовище - 4.20 бали;

Охорона здоровя та початкова освіта - 5.75 бали;

Вища освіта та професійна підготовка - 4.32 бали;

Ефективність ринку товарі - 4.09 бали;

Ефективність ринку праці - 4.47 бали;

Рівень розвитку фінансового ринку - 4.10 бали;

Технологічна готовність - 3.05 бали;

Розмір ринку - 2.31 бали;

Рівень розвитку бізнесу - 4.05 бали;

Інновації - 2.97 бали.

Автономна Республіка Крим у 2013 році продемонструвала значне покращення своїх позицій в Індексі конкурентоспроможності регіонів України, посівши 11?е місце (у 2012 році -- 19?е місце). Однак, бальна оцінка 4,00 бали відповідає рівню 90?го місця у світовому порівнянні.

У 2013 році покращення відбулися у всіх трьох субіндексах: за базовими вимогами -- 6?е місце (покращення на 5 позицій), за підсилювачами ефективності -- 18?е місце (покращення на 4 позиції), а за факторами розвитку та інноваційного потенціалу -- 11?е місце (покращення на 9 позицій). Оцінка АР Крим за інноваційним потенціалом знаходиться вище від середнього по Україні (3,36 бала) і відповідає рівню Словаччини (3,49 бала).

Порівняно з 2012 роком оцінки регіону зросли за 8 складовими Індексу конкурентоспроможності. Насамперед, за інноваціями -- 16?е місце (покращення на 9 позицій), ефективністю ринку товарів -- 15?е місце (покращення на 9 позицій), рівнем розвитку фінансового ринку -- 17?е місце (покращення на 8 позицій), охороною здоровя та початкової освіти -- 12?е місце (покращення на 7 позицій). Водночас, за такими складовими як інституції -- 25?е місце, розмір ринку -- 11?е місце (зниження на 2 і 1 позицію відповідно). При цьому не змінились позиціях по такій складовій як ефективність ринку праці, вона, як і раніше, надто низька -- 26?е місце серед регіонів України і 84-е місце у світовому порівнянні.