Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу

курсовая работа

1.3 Методи дослідження відтворення населення

населення демографічний відтворення рух

Рух населення, можна досліджувати різними методами. Методи демографії поділяються на загальнонаукові і демографічні, що відображають специфіку відтворення населення як самооновлюваної сукупності людей, що визначається особливими якісно-кількісними характеристиками, процесами їх функціонування та розвитку, формами відтворення. Теоретичною основою демографії є концепції демографічного і міграційного переходів. Оскільки ті чи інші умови існування та розвитку людини динамічні, що зумовлює відтворення населення одного типу іншим, то в методології демографічного дослідження важливе місце належить принципу історизму. Причому, історичний підхід важливий при вивченні не тільки предмету демографії, але й еволюції самого демографічного знання.

У демографії широко застосовуються загальнонаукові методи дослідження - наукової абстракції та сходження від абстрактного до конкретного, порівняння, аналізу та синтезу, індукції і дедукції, висунення гіпотез та їх перевірки, екстраполяції та моделювання.

Власні методи демографії відповідають предмету демографічного пізнання, зокрема, біологічній і шлюбній структурі населення та залежних від статі і віку характеристик демографічних процесів. Такими є:

- Метод когорт. Цей метод застосовується при вивченні різних процесів протягом покоління. По іншому, метод когорт називають методом реального покоління або поздовжнього аналізу. При цьому демографічні процеси аналізуються в сукупностях людей, які одночасно вступили в який-небудь демографічний стан. Мета методу -- отримання для даної когорти населення характеристик демографічних процесів, які піддаються дослідженню. У порівняльних дослідженнях стоїть мета отримання такої інформації для ряду когорт.

- Метод поперечного аналізу. Друга назва -- метод умовного або гіпотетичного покоління. Користуючись цим методом, вивчення демографічних процесів базується на інтерпретації показників частоти подій, отриманих на інтервалах тривалості відповідних станів для порівняно нетривалого часового періоду. Це той самий метод когорт, що дозволяє отримати графічне зображення подій, що протікають ніби поперек лінії життя покоління.

Поздовжний і поперечний аналіз -- можливість порівнювати особливості відтворення ряду поколінь. Методи реального й умовного покоління є відмінними специфічними методами демографії поряд із залученням всього арсеналу методів статистики, соціології, соціальної психології, історії та культурології. Завдяки цим методам

- Методи стандартизації демографічних коефіцієнтів, що дозволяють при порівнянні демографічних коефіцієнтів шукати вплив структурних особливостей демографічних спільнот, що порівнюються. Порівняння загальних демографічних коефіцієнтів для характеристики того чи іншого демографічного процесу може дати його перекручену картину, якщо не враховувати вплив різних порівнюваних сукупностей за статтю, віком, шлюбним станом, рівнем освіти і т.д. Тому загальні коефіцієнти порівнюються тільки після коригування з урахуванням цього впливу або стандартизації. При цьому показники інтенсивності процесу і структура однієї порівнюваної демографічної сукупності приймаються за стандарт, а для інших вираховується властивий кожній з них індекс відносно до стандарту. Шляхом множення цього індексу на показники стандарту, отримують стандартизовані демографічні коефіцієнти для порівнюваних демографічних сукупностей, в яких індивідуальні особливості їх структури усунені.

- Методи демографічного моделювання є в даний час найбільш поширеним прийомом аналізу та прогнозування процесів демовідтворення. Вони описують зміну населення в цілому або компонентів його зростання. Метод моделювання замінює собою метод експерименту, який в демографії далеко не завжди можливий. Він широко застосовується для вивчення демографічних процесів і демовідтворення в цілому, а також звязків з іншими соціальними явищами і процесами. Поширеними є моделі стаціонарного населення і стабільного населення, а також числові моделі демографічних процесів для гіпотетичних поколінь у вигляді демографічних таблиць, широко використовуються стохастичні (ймовірні) моделі і т.д.

- сучасний етап розвитку демографічних знань характеризується швидким розвитком у ньому прийомів і методів математичного моделювання, що дозволяє підвищити його ефективність, у тому числі, можливості використання цих знань у практиці соціального управління. Всі ці методи спираються на масові прояви поодиноких демографічних подій. Тому важливе місце в демографічній методології займають прийоми вивчення та аналізу співвідношень кількісних показників демографічних явищ, а отже, статистичні та математичні методи.

- територіальне порівняння демографічних станів і процесів здійснюється за допомогоюкартографічних методів. При цьому використовуються карти: людності поселень і щільності територіального розселення; статевовікового складу, а також механічного і природного руху; соціоструктурного, у тому числі соціально-професійного, класового, етносоціальної і т.д. складу; культурних, побутових, антропологічних, лінгвістичних особливостей демографічних спільнот; характеристик розселення, у тому числі особливостей населення міста і села, різного типу поселень і регіонів.

- особливе місце займає метод побудови демографічної сітки, що дозволяє за допомогою геометричних побудов отримувати різноманітні характеристики, у тому числі ті, що прямо не спостерігаються, наприклад, демографічних процесів в поколінні і аналізувати їх протікання в часі.

- Методи демографічного прогнозу. Ці медоти дають можливість оцінювати роль різних компонентів, що мають вплив на зміни в населенні, тобто на чисельність населення і його структуру. Найпоширенішим є метод пересування за віком (він застосовується при обчисленнях населення) і метод компонентів (окреме прогнозування народжуваності, смертності та міграції).

- в останні роки для розкриття механізму формування ставлення населення до демографічних проблем стали широко застосовуватися психологічні тести та методики, які дозволяють глибше зрозуміти навіть не завжди усвідомлене ставлення населення до проблеми.

Характеристики закономірностей демографічних процесів (і зростання населення) вимагають кількісної оцінки темпів зміни сукупностей людей як функції часу календарною або власного часу когорти (віку або тривалості перебування в тому чи іншому демографічному стані). Тому в демографії широко розповсюджені методи математичного аналізу, зокрема диференційного та інтегрального обчислення, коли кількісні сукупності й час розглядають як непереривні зміни, а також матрична алгебра, коли їх розглядають як дискретні змінні.

Залежності демографічних процесів від віку та тривалості перебування в тому чи іншому стані не завжди можуть бути подані в аналітичному вигляді. Тому в демографії широко використовують прийоми їх графічного зображення аналізу у вигляді кривих народжуваності, смертності, шлюбності й методи підбору відповідних кривих до емпіричних даних. Для наочного подання головних функцій демографічних таблиць застосовують графічні методи. Особливе місце серед них посідають демографічні сітки, які дозволяють за допомогою геометричних побудов отримати кількісні значення деяких явищ, що безпосередньо спостерігаються, обчислити основні характеристики демографічних процесів у генерації та аналізувати їхній перебіг у часі [14].

Методи демографічного прогнозу дають можливість оцінити роль тих чи інших компонентів зміни населення, порівнюючи їх вплив на населення, порівнюючи їх вплив на чисельність та структуру населення в майбутньому. Найпоширеніший метод пересування по вікових групах, який також застосовують при перспективних обчисленнях населення для потреб планування та управління.

Великого поширення набувають у демографії методи соціологічного аналізу. Їх використовують при вивченні демографічних установок, демографічні мотивації, демографічної поведінки, а також при дослідженні залежності процесів відображення населення від функціонування тих чи інших соціальних інституцій.

Порівняння демографічних процесів і структур населення окремих країн, їх регіонів, міської та сільської місцевості часто здійснюють за допомогою картографічних методів, тісно повязаних зі статистичними та математичними методами. Розміщення населення по території, його відтворення, структура та його міграційна рухливість, етнічні характеристики населення дістають відображення демографічних та етнографічних картах які є особливими образно знаковими моделями. Значну роль у підвищенні інформативності демографічних карт відіграє впровадження в картографування населення електрично-обчислювальної техніки й розвиток [2].

До абсолютних показників природного руху населення відносяться:

1) число народжених Р;

2) число померлих У;

3) абсолютний природний приріст (Р-У).

До відносних показників народжуваності відносяться:

1) загальний коефіцієнт народжуваності:

де Р - число народжених;

Цей показник характеризує число народжених в середньому на кожну тисячу осіб населення.

Делись добром ;)