Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу

курсовая работа

2.2 Соціально-економічні фактори

Соціально-економічні причини, що викликають невисокі показники народжуваності:

? високий рівень соціально-економічного розвитку (в сімї ростуть доходи, і зменшується кількість дітей);

? високий рівень урбанізації - 75%, швидке зростання доходів;

? зміна статусу жінок,емансипація і поява нової системи цінностей;

? збільшення частки старших вікових груп;

? «Старіння нації» ( Великобританія, Франція), зменшення віку молодих;

? наслідки воєн, військових конфліктів, тероризм;

? виробничий травматизм, техногенні катастрофи, автомобільні аварії, дорожньо-транспортні пригоди тощо;

? смертність від хвороб (СНІД, рак);

? природні катастрофи.

На відтворення населення багатьох країн великий вплив мають соціально-економічні фактори, а саме:

? низький рівень розвитку економіки, з переважання сільського господарства (країни, що розвиваються);

? невисокий рівень урбанізації - 41% (у сільській місцевості народжуваність вище);

? своєрідний суспільний устрій, релігійні звичаї, що заохочують багатодітність;

? підневільне становище жінок, ранні шлюби;

? використання досягнень сучасної медицини для боротьби з епідемічними захворюваннями, поліпшення санітарної культури;

? заборони з планування сімї в мусульманських країнах [3].

Один і той же чинник може впливати на відтворення населення прямо, опосередковано і в зворотних напрямах, розглянемо ці особливості більш детально.

Рівень добробуту, зокрема поліпшення матеріальних умов життя людей, доступність медичної допомоги сприяють зменшенню смертності, особливо дитячої, і підвищенню середньої тривалості життя населення. В цілому це неминуче веде до підвищення питомої ваги в структурі населення осіб літнього віку, що в свою чергу викликає збільшення показника смертності . Влив рівня добробуту на показники народжуваності відбувається перш за все через культурний рівень населення, адже із зростанням добробуту у людей розширюється коло інтересів (подорожі, туризм, спорт), зростають витрати на виховання дітей. Таким чином, вплив рівня добробуту на величину народжуваності може бути відносно характеру дії -- зворотним [20].

Високий рівень життя, на перший погляд, повинен сприяти високій народжуваності. Однак у багатьох країнах, де витрати на освіту та виховання дітей зростають надто швидкими темпами, випереджаючи темпи зростання доходів, народжуваність навпаки зменшується. У звязку з покращенням матеріальних умов людей, із зростанням рівня їхнього життя розширюється коло позасімейних інтересів, що не сприяє високій народжуваності [12]. Тобто, залежність між народжуваністю і рівнем доходів сімї, зокрема рівнем життя, є досить складною. Вона далеко не завжди чітко простежується, може бути прямою або зворотною в різних умовах. У сучасних розвинених країнах не спостерігається великих контрастів в народжуваності і дітності сімей серед груп населення з різною величиною доходів, проте дуже помітні коливання народжуваності залежно від економічної конюнктури: у роки криз і депресій «відкладають» на майбутнє шлюби і народження дітей, боячись залишитися без роботи [13]. Внаслідок впливу економічних криз, воєн, голодоморів і політичної нестабільності народжуваність суттєво падає. Здебільшого соціальні потрясіння мають тимчасовий характер, тому після їхнього завершення народжуваність піднімається до попереднього рівня, інколи і перевищує ці показники за рахунок народження „відкладених дітей" у сімях, де вже є одна дитина, а появу наступної переносили на потім через невизначеність майбутнього.

Положення жінки в суспільстві, рівень її освіти і участь в суспільній праці, має особливе значення, більш того дія наведеного чинника підвищується в сучасному соціумі гендерної рівності. Зміна місця ролі жінки приводить до зростання шлюбного віку, пізніший вступ до шлюбу скорочує тривалість продуктивного циклу жінок [20]. Фактор зайнятості негативно впливає на зростання народжуваності, адже за умови високої зайнятостісті жінок знижується показник народжуваності. Особливо низькою вона є у тих суспільствах, де недостатньо розвинена соціальна інфраструктура з обслуговування потреб матерів з дітьми. Якщо ж сфера послуг функціонує на високому рівні, розвинена і доступна система дошкільного виховання, то існують усі необхідні обєктивні умови для нормального відтворення населення. Зниження зайнятості призводить до зниження доходів населення, тому народжуваність також буде зменшуватись.

Рівень медичного обслуговування виступає також важливим чинником. Доступність населення до сфери медичного обслуговування, з одного боку, зумовлює підвищення частки пологів під наглядом лікарів, в результаті чого, і здоровя новонароджених не перебуває під загрозою впливу зовнішніх непередбачуваних чинників. Високий рівень медичного обслуговування дає змогу зберігати репродуктивне здоровя населення, створює можливості народжувати дітей жінкам, які нездатні зачати і виносити дитину природним шляхом. 3 іншого боку, доступ до сучасних контрацептивів та обізнаність у можливостях їх використання зумовлює різке скорочення народжуваності, особливо серед молодих пар. До того ж, рівень смертності безпосередньо визначається умовами життя, звязок цей простий і очевидний. Смертність в кожній віковій групі населення знаходиться в прямій залежності від матеріального рівня життя, санітарно гігієнічних умов праці й побуту людей, успіхів медицини і загальнодоступності медичної допомоги при високій її якості, розвитку профілактики захворювань [13].

Зазначимо, що виходячи із передумов демографічного розвитку, а саме існуючої системи розселення, значні відмінності у відтворенні населення спостерігаються між міською і сільською місцевістю, що визначається соціально-економічними умовами і, як наслідок, -- особливостями демографічної поведінки. Вплив урбанізації на величину народжуваності проявляється не відразу, а через деякий проміжок часу, оскільки сільські жителі, що переїхали до міста, певний час зберігають ще традиції багатодітності, характерні для сільського населення, це обумовлено всією сукупністю особливостей праці та побуту в містах, але також і віковим складом їх населення . Проте вплив урбанізації на народжуваність цим не обмежується; міста притягають мігрантів, а це викликає порушення статево-вікової структури як в місті, так і в селі, порушення якого веде за собою загального зниження народжуваності [23].

Делись добром ;)