2.3 Соціально-культурні та психологічні чинники

Соціально-культурні та психологічні чинники можна вважати похідними від соціально-економічних. Під впливом тих або інших матеріальних умов життя суспільства складаються певні стереотипи.Так, культурний рівень, його зростання сприяє пониженню народжуваності. Відомо, що люди з високими духовними, культурними потребами значну частину свого часу витрачають на їхнє задоволення: відвідування театрів, читання книг, спілкування з друзями, подорожі, заняття фізичною культурою, спортом, іншими улюбленими справами, усе це потребує певних фінансових витрат, а отже, не сприяє створенню багатодітних сімей [11]. Людина з високими культурними потребами значну увагу приділяє освіті, навчанню, намагається раніше зробити карєру. У структурі витрат сімей з високим культурним рівнем значна частка припадає на культурно-освітні потреби і батьків, і дітей. Тому такі сімї переважно малодітні. Треба враховувати і спрямоване статеве виховання та навчання процесу планування сімї, зокрема у країнах, що розвиваються, не планують сімї, там поширені ранні шлюби, здебільшого не існує контролю народжуваності, немає високих культурно-освітніх потреб. Отже, в таких сімях народжується більша кількість дітей.

Релігійний аспект завжди був вагомим в дослідженнях процесу народжуваності. Усі релігії схвалюють багатодітні сімї, заохочують народжуваність. Релігійні особливості і світових, і національних релігій суттєво регулюють демографічну поведінку[11].

Етнічні стереотипи поведінки передбачають неусвідомлене прийняття норм поведінки, характеру міжособистісних стосунків, взаємовідносин між людиною та й соціальним оточенням. Демографічна поведінка також визначається етнічними стереотипами, так деякі етноси впродовж століть зберігають традиції багатодітності або навпаки, малодітності.

Психологічний чинник тісно повязаний із культурним рівнем, релігійними та етнічними установками, з особливостями виховання. Доведено, що демографічні установки (прийнятність перебування у шлюбі, кількість дітей, можливість розлучення) формуються у дитячому віці головним чином під впливом сімейних традицій і конкретних прикладів із близького соціального оточення. Небажання виділятися з-поміж людей свого соціального статусу забезпечує збереження традиційного рівня народжуваності.

Соціальні установки на відтворення населення - шлюбність, величину сімї, регулювання народжуваності є досить значущими. Ці установки, що увійшли до свідомості людей, не зникають разом із зміною соціально-економічних умов, адже тривалий час продовжують діяти в рамках іншої формації. Одним з чинників, що впливають на народжуваність, слід вважати вік вступу до шлюбу [3]. Уявлення про бажане число дітей змінюється залежно від ряду причин. Зростання культурного рівня населення загалом сприяє зниженню народжуваності, адже коло інтересів людей розширюється, і діти займають в них більш обмежене місце, ніж раніше, але підвищується рівень свідомості відповідальності за їх навчання і виховання; зростають також і необхідні для цього витрати часу й фінансових витрат з боку батьків. Це веде до переважання малодітних сімей. Розглянутий чинник є особливо дієвим в сучасних умовах, коли жінки користуються рівними правами при отриманні освіти, беруть участь у всіх галузях діяльності, а їх інтереси виходять великою мірою за рамки сімейного кола. Активне залучення жінок в суспільне виробництво із зрозумілих причин не сприяє високій народжуваності, оскільки важко поєднувати постійну професійну роботу з багатодітною сімєю [15].

2.4 Екологічні (природно-біологічні) фактори

Природно-біологічні фактори впливають на природний рух населення опосередковано. Вплив цих факторів на народжуваність може виявлятися внаслідок біологічних характеристик населення, наприклад, здатність чоловіків і жінок до продовження роду. Природничі фактори обумовлюють особливості відповідно до умов території проживання людей, проте їх вплив нівелюється при дослідженні населення регіону [10].

Фактори середовища впливають на людину по-різному. Наприклад, нестача йоду в питній воді викликає важке захворювання ендокринної системи, а саме захворювання щитовидної залози, яким страждає значна частина населення країни. Нестача йоду в природній воді компенсується додаванням йода в воду або у сіль.

Географічне середовище впливає на смертність людини іншими шляхами, наприклад, через тваринний світ. Деякі тварини - переносники небезпечних інфекцій, і райони їх проживання стають осередками цих хвороб.

Екологічні чинники характеризуються як складові якості життя та стану здоровя населення. Разом з тим, оцінка стану природного довкілля, забезпеченості якісною питною водою та харчуванням, визначення напрямів їх покращання є необхідною умовою зміни демографічної ситуації в країні та активізації розвитку її населення.

Роль природного середовища величезна, і людському суспільству довелося витратити великі зусилля, щоб зробити життя більш безпечним. Однак, такі фактори, як шум, забруднення атмосфери, широке поширення хімічних речовин і шкідливих харчових добавок в продуктах харчування і напоях продовжують чинити негативний вплив на організм людини. Останні часто виступають причиною захворювань внутрішніх органів, особливо нирок у підростаючого покоління, підвищує смертність через отруєння.