logo
Сутність та структура природно-ресурсного потенціалу

4. Лісові ресурси

Лісові ресурси відіграють важливу роль у збереженні навколишнього середовища та господарській діяльності людей, слугують важливим сировинним фактором для розвитку галузей народного господарства.

Використання і залучення лісових ресурсів у суспільне виробництво означає перетворення їх у складову частину продуктивних сил країни, формування економіки і соціальної сфери. Ліси є джерелом цінної деревини, технічної сировини, харчових і кормових ресурсів. Зросло їх значення як ефективного засобу охорони і поліпшення навколишнього середовища. Завдяки захисним властивостям лісові насадження сприяють поліпшенню водного режиму території, припиненню ерозійних процесів, підвищенню врожайності сільськогосподарських культур. Отже, значення лісу важко переоцінити. Характерна його риса - тісний звязок з землею. Земля - базис лісових насаджень, їх природна сила, місце від якого залежить якість і продуктивність лісу. Виступаючи разом, земля і ліс створюють єдину територіально-просторову систему без якої існування суспільства унеможливлюється.

Специфічні особливості лісу визначали його важливе місце серед інших ресурсів природи. Ліс виступає в якості головного засобу виробництва, предмету і продукту праці одночасно. Ліс як основний засіб виробництва використовується для продукування деревної маси, харчових ресурсів, технічної сировини, соціальної і екологічної продукції.

Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Площа її лісового фонду становить 10,8 млн. га, в тому числі вкрита лісом - 9,4 млн. га. Лісистість території становить всього 15,6%, причому її рівень територіально досить диференційований: від 43,2% в Івано-Франківській до 1,8% в Запорізькій. Наближеним до оптимального вважається показник на рівні 21 - 22%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами. Загальні запаси деревини в Україні становлять 1,74 млрд. куб м. Близько 51% лісів віднесено до захисних, водоохоронних та інших цінних в екологічному відношенні лісів, решту становлять експлуатаційні. За останні роки намітилася тенденція до скоросення обсягів лісокористування. Загальні обсяги заготівлі деревини зменшилися з 14,4 млн. куб. м у 1990 р. до 10,5 млн. куб. м у 2000 р., тобто майже на 30%.

У природоресурсному потенціалі значну частку становлять ресурси рослинного походження - дикорослі плоди і ягоди (харчові продукти), лікарська та технічна сировина, з яких приблизно 150 використовується в офіційній медицині. На часі природні запаси дикорослих плодів, ягід, грибів та лікарської сировини використовуються. Їх заготівля не перевищує 40-50% від експлуатаційно доступних обсягів і складає приблизно 45 тис. т на рік.

За останні десятиліття в Україні значна частина лісових ресурсів загинула від промислових викидів та постраждала від аварії на ЧАЕС. Загальний стан лісів України не відповідає еколого-економічним вимогам, а функціонування лісового господарства здійснюється в складних економічних умовах.