ВИСНОВКИ
Під природно-ресурсним потенціалом розуміють сукупність природних ресурсів і природних умов, які знаходяться у певних географічних межах, що забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб людини і суспільства.
Рівень забезпеченості України традиційними видами корисних копалин, а також земельними ресурсами є високим, дещо менше Україна забезпечена водними, лісовими та рекреаційними ресурсами.
Саме ресурсозбереження є прогресивним напрямом використання природо-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих карєрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових обєктів.
Одним з вагомих компонентів ресурсозбереження є вторинний ресурсний потенціал. Навіть за кризових умов господарювання щорічно утворюється близько 600--700 млн. т відходів з номенклатурою більше ніж 50 найменувань, в структурі яких переважає видобувна, паливно-енергетична, металургійна, хімічна промисловість. У перспективі передбачається формування ефективного механізму вторинного ресурсоспоживання і залучення у цю сферу іноземних інвестицій. Зокрема, значного розвитку набуде вторинна металургія. Особлива увага приділятиметься розширенню напрямів використання макулатури, полімерної вторинної сировини, деревини; створюватимуться потужності по переробці картонної, скляної, металевої та пластикової тари і упаковки.
Важливим пріоритетом є підвищення ефективності енергозбереження у звязку з тим, що Україна належить до енергодефіцитних країн і за рахунок власних джерел задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%.
Крім цього, ключовим завданням економічного та соціального розвитку України на найближчі роки є забезпечення сталого економічного піднесення при тій самій кількості використаної сировини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Данилишин Б.М., Доругонцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новаторов О.С., Паламарчук М.М. Природо-ресурсний потенціал сталого розвитку України. - К., 1999. - 743 с.
2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник /За ред. В.Д. Базилевича. -- К.: Знання-Прес, 2001.
3. Кушнарьов Є.П. Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2001 року: Монографія, 2004. - 123 с.
4. Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. -- К.: ВЦ «Академія», 1999. - 236 с.
5. Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За ред. В. О. Білика, П. Т. Саблука. -- К.: Інститут аграрної економіки, 1999. - 375 с.
6. Уразов А.У., Маслак П.В., Саух І.В. Основи економічної теорії: Навч. Посіб. - К.: МАУП, 2005. - 328 с.
7. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручний. 2-ге вид., перероб. і допов. / За ред. Г, Н. Климка, В. П. Нестеренка. -- К.: Вища школа, 1997 - 267 с.
8. Філіпенко А.С., Будкін В.С., Гальчинський А.С. Україна і світове господарство. Взаємодія на межі тисячоліть. - К., 2002.
9. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2005.