2.4 Трубопровідний транспорт України, сучасний стан та перспективи розвитку
Трубопровідний транспорт відрізняється найменшою собівартістю і використовується для перекачування нафти, нафтопродуктів, газу, а також деяких хімічних продуктів (зокрема, аміаку). Він є одним з найефективніших, бо, порівняно із залізничним і автомобільним транспортом, доставка нафти ним в три рази дешевша. Перевагами цього виду транспорту є і можливість функціонування протягом усього року, висока продуктивність праці, мінімальні втрати при транспортуванні, можливість прокладання трубопроводів за найкоротшою відстанню незалежно від рельєфу, а також його екологічна чистота [11].
Це відносно новий вид транспорту (Додаток В). В Україні він виник у 20-ті роки в Прикарпатті, де вперше було побудовано газопровід Дашава-Стрий-Дрогобич (1924 рік). Нині довжина газопроводів становить понад 35 тис. км, нафтопроводів - 2,5 тис. км, нафтопродуктопроводів - 2,9 тис. км. Середня щільність трубопровідного транспорту - 67 км на 1 тис. км2 території. В Україні діють нафтопроводи Долина (Івано-Франківська обл.), Дрогобич (Львівська обл.), Битків-Надвірна (Івано-Франківсь-ка обл.), Качанівка-Охтирка (Сумська обл.), Гнідинці-Прилуки (Чернігівська обл.), Кременчук (Полтавська обл.), Херсон, Кременчук-Черкаси, Самара-Лисичанськ-Кременчук-Херсон-Одеса, через який в Україну надходить сибірська нафта.
Найбільший нафтопровід - “Дружба” - є трансєвропейським і в межах України має протяжність 680 км. До міждержавного належить і нафтопровід Мічурінськ (Росія)-Кременчук, протяжністю в межах нашої держави - 313 км (Додаток А).
Найбільші газопроводи - Шебелинка-Харків-Брянськ, Шебелинка-Дніпропетровськ-Кривий Ріг-Одеса-Кишинів, Шебелинка-Диканька-західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи до Чехії, Словенії, Польщі. Через крайню східну частину України проходять траси газо-проводів Пінічний Кавказ-Москва. Цей газ споживають також у Донбасі. Через Україну із Західного Сибіру та інших районів Росії пролягають декілька магістральних газопроводів до країн Центральної і Західної Європи. Серед них найбільшим є газопровід Уренгой-Помари-Ужгород.
В Україні створено мережу продуктопроводів: найбільший в Європі (протяжністю близько 2,5 тис. км) аміакопровід Тольятті-Горлівка-Одеса, етиленопровід Чепіль (Угорщина)-Калуш.
У перспективі планується будівництво великих транспортних трансєвроазіатських трубопроводів з Ірану через Північний Кавказ (Росія) в Україну, а також нафтопроводу з Ірану через Азейбарджан до портів Грузії і далі морським транспортом в Україну (Одеса). Для транспортування цієї нафти створено нафтопровід Одеса - Броди (Львівсь-ка обл.). У цій принципово новій транспортній системі важливою ланкою буде нафтотермінал, що споруджено в Одесі [16].
- Вступ
- 1.1 Поняття «Суспільно-географічне положення»
- 1.2 Поняття «Транспортно-географічне положення», географія транспорту
- 1.3 Історія формування світової транспортної мережі
- Розділ 2. Транспортна система України
- 2.1 Загальна характеристика транспортної системи України
- 2.2 Автомобільний транспорт України, сучасний стан та перспективи розвитку
- 2.3 Залізничний транспорт України, сучасний стан та перспективи розвитку
- 2.4 Трубопровідний транспорт України, сучасний стан та перспективи розвитку
- 2.5 Водний транспорт України
- 2.6 Повітряний транспорт України, сучасний стан, і перспективи розвитку
- Розділ 3. Сучасні тенденції, які впливають на транспортно-географічне положення України
- 3.2 Чинники, які обумовлюють зростаючу роль морських портів
- Фактор економіко-географічного положення
- 32 Характеристика фізико-географічного положення України:
- Загальні положення
- 4.9.Фактор економіко-географічного положення
- Сучасні тенденції розвитку світового господарства.
- 4.9. Фактор економіко-географічного положення
- Оцінка політико-географічного положення
- §2. Особливості фізико-географічного положення України
- 23. Фактор економіко-географічного положення