ВСТУП

Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специфіка економічно-географічного положення, сприятливі кліматичні умови, наявність кваліфікованих трудових ресурсів - усе це вплинуло на формування територіально-господарського комплексу з розвинутою промисловістю, багатогалузевим транспортом, рекреаційним і агропромисловим комплексам.

Миколаївська область займає північно-центральну частину Південного району, тобто розташована на півдні України , в басейні нижньої течії річки Південного Бугу. На півночі регіон межує з Кіровоградською, на заході - з Одеською, на сході - з Дніпропетровською, на південному сході - з Херсонськими областями, а з півдня омивається Чорним морем.

Площа області - 24,6 тис. кв. км. (4,1 % всієї площі України), населення - 1298,8 тис. чоловік (2,6 % жителів України). Густота населення на 1 кв. км - 53 чоловіка. У містах проживає 66 %, що на 2,0 % менше ніж по Україні. Етнічний склад населення: українці -75%, росіяни - 20%, інші -5% (греки, молдавани, болгари). У селі відповідно проживає 34 % населення, що на 2,0 % більше ніж по Україні.

Мінерально - сировинні ресурси на території Миколаївської області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменя будівельного більше 627 млн.м3, гранітів з широкою гамою кольорів і вискими декоративними якостям 51,3 млн.м3, цементної сировини 60,7 млн.тон, піску будівельного 123,7 млн.тон та багато інших.

Загальна площа лісного фонду сягає 70 тис. га, в тому числі вкритих лісом 38 тис. га. Лісистість території більше 1,5%. До головних порід лісів відносять дуб, сосну, акацію білу, тополю тощо.

Природними основними рекреаційними ресурсами є морські піщані пляжі довжиною більш, ніж 70 км, джерела мінеральної води з експлуатаційними запасами до 1,0 тис. м на добу, геологічні запаси лікувального бруду з запасами більш, ніж 2 млн. м³.

Природно - кліматичі умови області в цілому дуже сприятливі для розвитку сільського господарства. Клімат помірно-континентальний: літо жарке з сильними вітрами, частими суховіями, зима -- мяка, малосніжна. Середня температура січня складає мінус 4-- 5, липня -- плюс 23°С. Річна кількість опадів коливається від 300-350 мм на півдні до 450 мм на півночі. Максимум опадів (у вигляді злив) припадає на теплий період року.

У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи звичайні, які на півдні поступово змінюються чорноземами південними, темно каштановими, слабо- і середньосолонцюватими ґрунтами. Річкову сітку області складають Південний Буг, який перетинає її з північного заходу на південний схід, а також притоки: Інгул, Кодима, Мертвовод, Чигинлая, Синюха, Сланець. На крайньому сході області протікає Інгулець -- притока Дніпра, на півдні -- Березань.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що саме природно-ресурсний і трудовий потенціал забезпечує економічний розвиток певної місцевості, а отже і цілої країни.

Метою курсової роботи стало дослідження формування природно-ресурсного та трудового потенціалу Миколаївської області.

Обєктом дослідження є природно-ресурсний та трудовий потенціал Миколаївського регіону.

Предметом дослідження є особливості природно-ресурсного потенціалу області та його вплив на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону.

Завдання курсової роботи:

- дати характеристику природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області;

- провести аналіз трудового потенціалу Миколаївської області;

-визначити основні напрямки соціально-економічного розвитку Миколаївської області.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

1. Загальна характеристика природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області

Миколаївська область розташована у степовій фізико-географічній зоні, переважно в межах Причорноморської низовини. На заході вона межує з Одеською областю, на півночі - з Кіровоградською, на сході - з Дніпропетровською та Херсонською областями. На півдні територія області омивається водами Чорного моря.

Територія області становить 24,6 тис.кв.км. (4,1 % території України), протяжність із півночі на південь 194, із заходу на схід - 204 кілометрів (див.додаток А).

В області нараховується 110 річок.

Основна водна артерія області - ріка Південний Буг, довжиною в межах області 257 км. Друга за довжиною ріка області - Інгул - 179 км. До великих річок відноситься також Інгулець (96 км) - права притока Дніпра.

На півдні області внаслідок затоплення морем гирлових ділянок річок сформувалося 9 лиманів, найбільшими з яких являються: Дніпровсько-Бузький 63 км), Тилігульський (60 км), Бузький (42 км), Березанський (26 км) [15]

Клімат помірно-континентальний з мякою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середньорічні температури: літня - 21,1 °С, зимова - мінус 2 °С. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні області до 450 мм - на півночі. Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні - чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові.

Провідною галуззю Миколаївщини є суднобудівництво. Найбільшими підприємствами цієї галузі є 3 суднобудівних підприємства:

- Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод";

- Державне підприємство "Суднобудівний завод Імені 61 комунара";

-Відкрите акціонерне товариство "Дамен Шипярд Океан". Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, сухогрузи, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери тощо.Центри промисловості: - Одеська агломерація - Таірове, Олександрівка, Іллічівськ, Теплодар, Чорноморське, Южне, Херсон, Миколаїв.

Однією із стратегічних задач соціально-економічного розвитку регіону є розвиток транспортного потенціалу Миколаївської області. Географічне розташування області на вході до внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу якої входять всі види транспорту (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний та трубопровідний), наявність судноплавних водних артерій - все це відіграє провідну роль для виконання та нарощування вантажоперевезень і розвитку Миколаївського транспортного (інтермодального) вузла . [14]

Область є одним із важливих центрів національних та міжнародних транспортних звязків.

Довжина автомобiльних шляхiв загального користування з твердим покриттям становить більш ніж 4,8 тис.км.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування - 28,9 км² шляхів на 1 тис. км² території.

Таблиця 1.1. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області [13 ст.177]

Наявність водних артерій та приморське розташування території зумовили значний розвиток морського та річкового транспорту.

Три морських, один річковий порти, два крупних термінали складають єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік.

Територія Миколаївської області має унікальний комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й сприяло формуванню значної кількості багатьох видів природних ресурсів.

Земельний фонд Миколаївської області становить 2458,50 тис. га, з них 2010,4 тис. га (або 81,77 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя.

Таблиця 1.2 Структура земельного фонду регіону

У структурі сільгоспугідь рілля становить 84,4 відсотка, перелоги - 0,2, багаторічні насадження - 2, сіножаті - 0,2, пасовища - 13,2 відсотка.

Площа лісових та дерево-чагарникових насаджень становить 120,8 тис. га. Під забудованими землями зайнято 96,4 тис. га (3,9%), болотами - 21,1 тис. га (0,8%).

Територія суші становить 2329,7 тис. га, або 94,7 відсотка від загальної площі області. Під водою зайнято 128,8 тис. га (5,3%).

За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Миколаївська область є однією з провідних областей України.

Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра.

В області налічується 110 річок, з яких 102 малі, 7 середніх та 1 велика - р. Південний Буг.[15] Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 кілометрів. Середньорічні витрати в р. Південний Буг становлять 96,2 м³/сек. при середньорічному стоці 2800 млн.м³. В області налічується 45 водосховищ та 840 ставків загальним обємом 424,0 млн. м³, що становить 17% стоку області. У 2010 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних обєктів забрано 315,1 млн.м³ води, що на 42,3 млн. м³ більше у порівнянні з 2009 роком (279,5 млн. м³ ), в т.ч. :

- з підземних джерел забрано 18,2 млн.м³, що на 1,0 млн. м³ менше, ніж у 2009 році;

- з поверхневих джерел - 296,9 млн.м³ , що на 43,2 млн.м³ більше у порівнянні з 2009 роком.

Із загальної кількості забраної в 2010 р. води використано 223,2 млн.м³ або 70,8% від забраної. Решту обєму становить транзитний скид управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. Порівняно з минулим роком використання води збільшилось на 29,5 млн.м³ або на 15,2% .

Таблиця 1.3. Вода використовувалась на потреби, млн.м³

Важливою складовою навколишнього середовища є лісові насадження. Ліси Миколаївщини займають лише 4% до загальної території (15,6% - в цілому по Україні) і виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції.

Лісогосподарською діяльністю в області займаються 8 підприємств. Ними у 2010 році вироблено продукції (робіт, послуг) лісового господарства на суму 14076,7 тис.гривень, що на 45% більше, ніж попереднього року.

Протягом минулого року від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності в цілому по області заготовлено 53,6 тис.куб.м деревини (на 29,5% менше, ніж у 2009 році), у тому числі ліквідної - 44,8 тис.куб.м (на 23,4% більше). У загальних обсягах заготовленої деревини лісоматеріали круглі становлять 9,3%, деревина для технологічних потреб - 9,9%, дрова для опалення - 59,9 відсотка [14].

Головним завданням лісогосподарської діяльності є відтворення лісів. Ці роботи в 2010 році проведено на площі 1038 га. З урахуванням специфіки природних умов регіону вони здійснювалися в основному шляхом посадки і посіву.

У 2010 році порівняно з 2009 роком площа лісорозведення на землях лісового фонду збільшилась на 372 га.

Таблиця 1.4 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га [14]

Важливе значення для збереження лісу має проведення лісозахисних робіт, які було здійснено на площі 1875 га (у 8 разів більше, ніж у 2009 році).

За 2010 рік від пошкоджень шкідливими комахами, лісових пожеж та несприятливих погодних умов загинуло 32 га лісових насаджень. На кінець 2010 року в області було виявлено 8,3 тис.га лісів, пошкоджених шкідниками та хворобами, що становило 9,1% від площі земель, вкритих лісовою рослинністю.

З метою регулювання антропогенного та техногенного впливу на ліси у 2010 році проведено благоустрій рекреаційних ділянок, влаштовано аншлаги та плакати [14]. Для забезпечення сталого розвитку лісогосподарської діяльності в області необхідно виконувати заходи, визначені обласною Цільовою програмою "Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр." щодо перспектив лісовідновлення, створення захисних лісових насаджень, збільшення площ заліснення. Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). Станом на 1 січня 2010 р. ліцензовано 40 обєктів, з яких 28 на розробку та 5 на геологічне вивчення твердих корисних копалин, 3 на розробку та 4 на геологічне вивчення підземних вод.

В 2009 році в цій галузі працювало 31 підприємство: 13 з видобування гранітів, 8 з видобування піску, 1 з видобування цементної сировини, 2 з видобування пиляного каменю (черепашняк), 1 з видобування каолінів (дослідно-промисловий видобуток), 6 з видобування цегельної сировини. Рекультивовано близько 15,0 га відпрацьованих земель.

Станом на 1 січня 2010 р. в області налічується 2989,2432 га під відкритими розробками, карєрами, шахтами та відповідними спорудами, у тому числі 1672,9348 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються, а також 1316,3084 га інші (відпрацьовані розробки та карєри, закриті шахти, відвали, терикони, що не експлуатуються) [14].

Таблиця 1.5 Мінерально-сировинна база

Прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод основних водоносних горизонтів і комплексів з мінералізацією до 3 г/дм³ у межах Миколаївської області становлять 441,6 тис.м³/добу, у тому числі з мінералізацією до 1,5 г/дм³ - 349,87 тис.м³/добу.

Станом на 1 січня 2010 р. в області розвідано та затверджено нормативними актами три родовища мінеральних вод.

Підприємствами області мінеральні води використовуються для:

промислового розливу - 12 свердловин;

лікувальних цілей - 2 свердловини.

Господарсько-питне водопостачання населення в області здійснюється з 529 водопроводів, 1834 свердловини, 6 каптажів та 11 артезіанських колодязів [15].

Значна кількість природних та рекреаційних ресурсів області є унікальними. Передусім до них можна віднести одну із найстаріших ділянок суші Євразії - каньоноподібну долину річки Південний Буг з величезними скелями і порожнистим руслом; унікальний природний комплекс нижньодніпровських пісків, різноманітних ландшафтних угруповань Кінбурнської коси, водно-болотних угідь Тилігульського лиману та Ягорлицької затоки з островами, косами та внутрішніми озерами, що віднесені Рамсарською конвенцією до угідь міжнародного значення тощо.

У складі місцевої флори та фауни спостерігається значна кількість ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною, відзначено близько 60 видів тварин, що занесені до Червоних списків України, Європи. Південь області є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їх годування, гніздування, зимівлі.

В області рішеннями обласної ради створено чотири регіональних ландшафтних парки, а саме: „Гранітно-степове Побужжя”, „Кінбурнська коса”, „Тилігульський”, „Приінгульський”, основне завдання яких полягає у збереженні та відтворенні унікальних природних комплексів та рекреаційному використанні території з додержанням режиму охорони заповідних природних угруповань та обєктів.

Міста обласного підпорядкування

Місто Южноукраїнськ розташоване на березі річки Південний Буг. Це монопрофільне місто - супутник Південноукраїнської АЕС. Географічне розташування міста сприяє розвитку туризму. Наявність скелястих схилів по берегах р. Південний Буг дозволяє займатися альпінізмом, а його мінлива течія - різноманітними видами водного спорту.

Місто Первомайськ розташоване в північно-західній частині Миколаївської області, при злитті річок Південного Бугу та Синюхи. Це славнозвісна, історична святиня української нації. Первомайщина - справжня гірська країна серед українського степу, яку називають Бузькою Швейцарією.

Місто Вознесенськ розташоване у західній частині області, де перетинаються річки Південний Буг та Мертвовод. Це - екологічно чисте, безпечне, привабливе для інвесторів та молоді місто з розвинутою економікою, високим рівнем життя. Місто Вознесенськ широко представлене музеями, парками та памятками історії як місцевого, так і державного значення.

Місто Очаків розташоване на узбережжі Чорного моря, неподалік від устя Дніпра. З 1991 року - українське місто, курорт, військово-морська база і морський порт на Дніпровському лимані. Серед обєктів туристичного інтересу Очакова чільне місце посідають музеї та памятники людям, які творили історію цього міста [16].

Тепле літо, широкі піщані пляжі, протяжністю понад 70 км, середньомісячна температура повітря 23-35°С, води - 20-28°С, найчистіше повітря, наповнене ароматами моря та степових трав, зумовили виникнення на Чорноморському узбережжі, порізаному лиманами, трьох розвинутих курортних зон відпочинку - Коблеве, Рибаківка, Очаків [16].

Коблеве розташовано на межі з Одеською областю. Тут багато садів і виноградних плантацій. З кожним роком з Україні та за її межами зростає популярність високо якісних вин місцевих виноробів. Упритул до зони відпочинку прилягає Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. У 1995 р. Тилігульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею 8195,4 га взято під охорону.

Курортна зона відпочинку Рибаківка - це місце, де відпочивати однаково цікаво як дорослим, так і дітям. Курорт вирізняється зручним для дітей піщаним пляжем з помірно пологим дном. Водяні гірки, атракціони є улюбленими місцями дітей.

На півдні України, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24,6 тис. кв.км розкинулися землі Миколаївської області. Сприятливими факторами економіко-географічного положення Миколаївської області є її близькість до великих промислових центрів Донецько-Придніпровського регіону та вихід до Чорного моря. Це посилює значення області в територіальному поділі праці, зумовлює розвиток портового господарства, морського транспорту республіканського та міжнародного значення, а також рекреаційного господарства.

Практично всі земельні ресурси в області придатні для сільськогосподарського використання. У порівнянні з 2008 роком в Миколаївській області збільшилися площі ріллі -- на 1,42 тис.га, сіножаті -- на 0,15 тис.га, спостерігається зменшення площ сільгоспугідь, пасовищ, багаторічних сільгоспнасаджень.

Порівняно з попередніми роками в області спостерігається тенденція щодо збільшення використання води, основна частина якої використовується на виробничі потреби та зрошення. Основні проблеми щодо раціонального формування, використання та збереження водних ресурсів області полягають у забрудненні водних обєктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і комунально-побутовими стічними водами; інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд.

В Миколаївській області немає значних лісових ресурсів. У 2010р. порівняно з 2009р. площа лісорозведення на землях лісового фонду збільшилася на 372 га. Спостерігаються тенденції щодо збільшення вироблення продукції лісового господарства. Станом на 2010р. у Миколаївській області 9,1% від усіх земель, вкритих лісовою рослинністю, пошкоджено шкідниками та хворобами.

На сучасному етапі економічного розвитку проблеми щодо раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів Миколаївської області полягають у важковидобувному характері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної частини запасів тощо.

З метою популяризації Миколаївщини, як території привабливої для туризму і відпочинку у найкращих місцях області щорічно проводяться фестивалі та інші масові заходи, до яких залучається чимало відпочиваючих. Одним із напрямків розвитку туристичної індустрії є надання екскурсійних послуг, водних туристичних маршрутів, прес-турів для представників регіональних та національних ЗМІ, метою яких є презентація туристично-рекреаційного потенціалу регіону.

природний ресурсний потенціал миколаївська область