Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку

курсовая работа

1) характеристика переробних галузей технічних культур в Україні;

2) оцінка факторів що впливають на використання технічних культур;

3)висвітлення проблем в розвитку технічних культур що пригальмовують розвитку цієї галузі ;

4) визначення шляхів вирішення проблем;

5) пошук шляхів що допомогли б підвищити ефективність вирощування технічних культур;

6) аналізі сучасного стану вирощування технічних культур в Україні.

Слід підкреслити, що технічні культури в Україні були і є обєктом дослідження багатьох наукових установ і окремих вчених. Вагомий.внесок, у розробку проблем розвитку даної галузі внесли: Інститут економіки НАНУ, Інститут аграрної економіки УААН, Інститут технічних культур УААН, Інститут дослідження АПК, а також вчені-економісти: П.П. Борщевський, С.Л. Дусановський, О.С Заєць, А.А. Зелінський, В.Ф. Зубенко, Є.В. Імас, М.Ю. Коденська, Ю.Д. Лановик, Б.П. Лебединський, I.I. Лукінов, В.П. Мартьянов, В.Г. Поплавський, П.Т. Саблук, В.Д. Слюсар, А.В. Фурса, A.M. Шпичак та інші. В цих працях є багато цінних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на знаходження шляхів вирішення проблем та підвищення ефективності вирощування технічних культур. Проте, окремі наукові дослідження носять односторонній характер, оскільки в них більшість проблем розглядається з точки зору адміністративних методів регулювання економіки. Інші ж наукові праці присвячені розвитку розвитку технічних культур в Україні.

При написані курсової роботи користувався такими методами дослідження : 1) аналіз, 2) статистичний, 3) порівняння 4) узагальнення 5) абстрагування 6) синтез та інші.

Написання курсової роботи мало практичне значення : вивчити показники розвитку цієї галузі, дослідити проблеми і шляхи даної курсової роботи, проаналізувати сучасний стан технічних культур в Україні, порівнняти фактори впливу на розвиток технічних культур, виділити основне місце стану технічних культур в Україні, а також завдяки різним методам (аналіз, синтез) розкрити завдання і мету роботи і визначити перспективи розвитку.

Інформаційну базу дослідження складають статистичні та звітні дані Міністерства економіки України, Державного комітету статистики, ( статистичні збірники, облікові аналітичні документи, різні звіти, інформаційні довідники тощо.

технічний культура агропромисловий вирощування

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

1.1 Технічні культури їх значення та місце в АПК

Технічні культури вирощують заради одержання сировини для виробництва різноманітних продовольчих і промислових товарів. Найбільше значення мають цукрові буряки, цукрова тростина; олійні -соняшник, олива, арахіс, плоди олійної пальми, рапс, волокнисті - бавовник, льон, коноплі та ін. Важливу роль відіграють також культури, з яких виготовляють тонізуючі речовини - особливо чай, кава, какао, наркотичні речовини - тютюн, олійник, мак та ін.; прянощі - перець чорний та червоний, гвоздичне дерево, мускатник та інші; а також каучуконоси (гевея) корнові, лікарські, ефірно-олійні рослини.

Технічні культури хоч і трудомісткі, але і дуже прибуткові, тому у всіх районах, де вони культивуються під них відводяться найкращі землі.

З кінця XX ст. щороку в світі виробляється 116 млн. т цукру. Частину його одержують з цукрової тростини в тропічній, субтропічній і субекваторіальних зонах (Індія, Бразилія, Куба, Таїланд, Австралія), у помірній зоні основними виробниками цукру є бурякосіючі регіони (Франція, ФРН, Україна, Росія). В США та Китаї цукор виготовляють як з цукрової тростини, так і з цукрових буряків. Частково цукор виробляють також з кукурудзи (США) і кокосових горіхів (Індія та інші країни тропічної Азії та Океанії).

Якщо територіальний поділ праці пояснює своєрідний механізм розміщення продуктивних сил у межах певної соціально-економічної системи, то сукупність чинників розміщення конкретних економічних, соціальних та інших обєктів є важливим інструментом вирішення конкретної проблеми локалізації обєктів, їхній облік дає можливість уникнути помилок у розміщенні окремих підприємств, галузей і виробничих комплексів, підвищити економічну ефективність їхнього функціонування.

Майже всі чинники розміщення піддаються формалізації. Цим зумовлені можливості широкого використання науково-методичних підходів до обґрунтування комплексності розвитку продуктивних сил. Посилення вимог до якості цього процесу, особливості регіональної соціально-економічної політики змушують виробляти нові підходи до оцінювання чинників розміщення продуктивних сил.

Серед технічних культур, які вирощують сільськогосподарські підприємства України важливе місце посідають цукрові буряки (фабричні), соняшник, льон-довгунець тощо, їхні посівні площі протягом останніх 5-ти років, кардинальних змін не за-знали, хоча внутрішня структурна динаміка мала місце.

Технічні культури - це велика група сільськогосподарських культур, продукція вирощування яких є сировиною для легкої, харчової та інших видів переробної промисловості.

В Україні вирощують понад 30 технічних культур. За характером використання їх поділяють на дві основні групи: прядивні та харчові. До першої належать бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та інші, що дають волокно для виробництва тканини. Друга включає - цукрові буряки, соняшник, сою, рижій, ріпак, рицину, гірчицю та інші, продукцію яких використовують як сировину для харчової промисловості. Крім того, до технічних культур належать ефіроолійні (троянда, лаванда, коріандр, мята та ін.), лікарські (ромашка, валеряна, наперстянка) рослини, а також хміль, тютюн, махорка та інші культури.

У процесі вирощування та переробки технічних культур поряд з основною продукцією (волокном, маслами, цукром, ароматичними речовинами) одержують побічну продукцію (стебла, гичку) та відходи промислової переробки (жом, мелясу, макуху та ін.), що використовують як корм для худоби.

Цукрові буряки є важливою технічною культурою. Під їхні посіви відводиться до 1,0 млн. га ріллі. Площа, з якої фактично зібрано урожай склала 747 тис. га (2009 p.). Валовий збір цукрових буряків за всіма категоріями господарств становив 13199 тис. т. Пересічна урожайність із 1 га зібраної площі сягає 177 центнерів. Цукрові буряки культивуються в усіх областях країни, за винятком Закарпатської, Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської та АРК. Найбільше їх виробили господарства Вінницької (1916 тис. т), Київської (1216), Тернопільської (1202), Хмельницької (1146), Харківської (1117) областей.

Площа, з якої фактично зібрано урожай соняшника, складає 2842 тис. га. Сільськогосподарські підприємства зібрали його 3457 тис. т, пересічна урожайність із 1 га зібраної площі склала 12,2 центнерів, по окремих господарствах піднімалася до 17 ц/га. Основні площі посівів соняшнику зосереджені в Степовій зоні і на півдні Лісо-степу. Найбільше соняшника вироблено господарствами Донецької (462 тис. т), Дніпропетровської (452), Запорізької (444), Харківської (342), Одеської (311) та Кіровоградської (305) областей.

Площа, з якої зібрано у 2009 р. урожай льону-довгунця, склала 20 тис. га. У порівнянні із 1990 р. вона зменшилася у 8 разів. Виробництво льону-довгунця в усіх категоріях господарств становило 8 тис. т. Ця культура культивується в основному у поліських районах Чернігівської, Житомирської, Київської, Волинської, Рівненської та Сумської областей. Вирощується льон-довгунець також в окремих районах Львівської, Хмельницької, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Найбільше льону у 2011 р. виростили госпо-дарства Чернігівської (4,5 тис. т), Чернівецької (8,4), Сумської (6,6), Хмельницької (6,4) областей [11, с.195].

Технічні культури займають 11% у структурі посівних площ України. Структура. Технічні культури є сировиною для промисловості: їх поділяють на волокнисті -- льон-довгунець, бавовник, коноплі; олійні -- соняшник, льон-кучерявець, ріпак, соя; ефіроолійні -- кмин, мята, троянда; цукроносні --цукрові буряки.

Основна технічна культура України -- цукровий буряк. Сприятливі умови є в правобережній частині Лісостепової зони (Вінницька, Черкаська, Київська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Львівська, Рівненська, Волинська, Житомирська області), а також в лівобережній (Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області). Невеликі площі посівів є в північному степу та на півдні Полісся,

На базі використання найбільшого у світі масиву посівів цукрових буряків як сировинної бази переробної промисловості в Україні сформувався потужний цукропромисловий спеціалізований АПК, до складу якого входять господарства по вирощуванню цукрових буряків, численні цукрові і цукрорафінадні заводи, а також підприємства по виробництву спирту, харчових кислот, комбікормів тощо.

До прядивних культур належить і конопля, південні сорти якої вирощуються переважно в Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Черкаській областях, а середньоросійські -- в Сумській, Чернігівській, Полтавській областях.

До технічних культур належать також махорка, тютюн і хміль. Хміль вирощують на Житомирщині. Невеликі його площі є в Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Рівненській та Волинській областях.

Махорку висівають на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині. Основні посіви тютюну зосереджені в Криму, Закарпатті, Хмельницькій та Тернопільській областях, а також на Чернігівщині. На базі переробки цієї сировини в Україні формується тютюнопромисловий спеціалізований АПК.

В Україні вирощують понад ЗО технічних культур. За характером використання їх поділяють на дві основні групи: прядивні та харчові. До першої належать бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф та інші, що дають волокно для виробництва тканини. Друга включає - цукрові буряки, соняшник, сою, рижій, ріпак, рицину, гірчицю та інші, продукцію яких використовують як сировину для харчової промисловості. Крім того, до технічних культур належать ефіроолійні (троянда, лаванда, коріандр, мята та ін.), лікарські (ромашка, валеряна, наперстянка) рослини, а також хміль, тютюн, махорка та інші культури.

У процесі вирощування та переробки технічних культур поряд з основною продукцією (волокном, маслами, цукром, ароматичними речовинами) одержують побічну продукцію (стебла, гичку) та відходи промислової переробки (жом, мелясу, макуху та ін.), що використовують як корм для худоби.

Україна - одна з провідних держав з виробництва технічних культур. У загальній їхній посівній площі (близько 5,0 тис. га) найбільшу питому вагу має соняшник (70%), цукрові буряки (15%) і льон-довгунець (1,0%). Решту (14%) становлять ріпак, соя, рицина, хміль, тютюн, ефіроолійні та лікарські рослини.

Розміщення посівів технічних культур в Україні склалося відповідно до зональних природно-економічних умов. Так, господарства Полісся і Карпат спеціалізуються на вирощуванні льону-довгунцю; Лісостепу - цукрових буряків, соняшнику, ріпаку озимого; північного і центрального Степу - соняшнику; південного Степу - рицини; передгірних і гірських районів Криму - ефіроолійних культур і тютюну. Така сама закономірність спостерігається і в розміщенні підприємств переробної промисловості. На Поліссі розташовані льонозаводи, в Лісостепу - цукрові, у північному та центральному Степу - олійні заводи, що дає змогу скоротити строки та відстані перевезень сировини до місць переробки, зменшити втрати при перевезенні та зберіганні, підвищити ефективність виробництва кінцевого продукту.

Делись добром ;)