2. Країни, що розвиваються:

а) Новоіндустріальні країни (НІК): («Азіатські тигри» або «дракони», НІК «першої хвилі»: Південна Корея, Сянган, Тайвань, Сінгапур; НІК «другої хвилі» (Азія): Таїланд, Малайзія, Туреччина; НІК «першої хвилі» (Латинська Америка): Мексика, Аргентина, Чилі, Бразилія; НІК «другої хвилі» (Латинська Америка): Уругвай, Венесуела;

б) Країни нової індустріалізації (мають великі ресурси робочої сили і природних ресурсів): Індонезія, країни Карибського регіону;

в) Нафтові країни: ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт, Оман та ін;

г) Країни, що живуть за рахунок природних ресурсів, сільського господарства, туризму: Єгипет, Марокко, Пакистан, Еквадор та ін.

3. Країни соціалістичної індустріалізації:

а) Країни Східної Європи;

б) Китай;

в) Інші колишні й теперішні соціалістичні країни.

4. Країни СНД:

а) Найбільш розвинутий регіон: європейська частина Росії, Україна, Білорусь, Молдова, країни Закавказзя;

б) Середній регіон: Казахстан і Сибір Росії;

в) Країни Середньої Азії;

г) Далекий Схід Росії з особливими ЕГП і природними ресурсами [2, c.84].

Звертаючи увагу на типологію В. Максаковського, В. Дронова, В. Рома, зазначимо досить детально проаналізована струкутра економічно розвинених країн. У цій типології виділяють:

1. Економічно розвинуті країни:

а) «Велика сімка»: США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, Італія, Канада;

б) Менш значні, насамперед європейські країни: Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Швейцарія, Австрія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Греція;

в) Країни «переселенського капіталізму»: Канада, Австралія, Нова Зеландія, ПАР, Ізраїль;

г) Країни СНД і Східної Європи.