2.1 Загальна характеристика складу населення Луганської області

Луганська область належить до густозаселенних районів. Чисельність населення, що проживає на території області на початок 2004 р. склала 2516,7 тис. людина, зокрема міського - 2329,7 тис. людина або 86% населення, сільського - 14%. Середня щільність - 105 людини на 1 кв. км.

Загальна чисельність населення Луганської області на 5 грудня 2001 року склала 2546,2 тис. чол. За кількістю населення область посідає шосте місце в Україні після Донецької, Дніпропетровської, м. Києва, Харківської та Львівської областей. Статевий склад населення характеризується перевагою жіноцтва: 1170 тис. чоловіків і 1376,2 тис. жінок.

Луганська область - одна з найбільш урбанізованих в Україні. Кількість міського населення тут становить 2190,8 тис. чол., або 86% від загального числа жителів області, сільського населення - 355,4 тис., або 14%. Щільність населення складає 95 осіб на кв. км. [6, с. 143]

Найбільш урбанізованими є південні райони області. Характерною особливістю є наявність великої кількості малих міст, в яких проживає близько 20% міського населення, і селищ міського типа, в яких проживає близько 18% міського населення.

Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Виділяються декілька локальних систем розселення - це Краснодон, Краснолучськая, Ровеньковськая, Свердловськая, Північнодонецька і Стахановська. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя.

За чисельністю область займає 5-е місце в Україні, поступаючись Донецькою, Дніпропетровською і Харківською.

Склад населення:

1. Жіночого населення - 53,6%.

2. Чоловічого населення - 46,4%.

3. На кожну 1000 жінок доводиться 860 чоловіків. [4, с. 92]

Віковий склад населення тісно повязаний з демографічною ситуацією. Чисельність осіб старшого віку складає 35,1% від чисельності населення (на 1000 жителів доводитися 789 пенсіонерів). У сільській місцевості число осіб пенсійного віку складає 35%.

Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку дорівнює 1,0 за необхідного для простого відтворення населення коефіцієнта 2,2. Водночас зростає смертність, яка в 2001 році становила понад 17 чоловік на тисячу жителів. Особливо важливе значення має зростання майже на 60% смертності громадян працездатного віку, найчастішими причинами смерті яких стають травми й отруєння. Додаткове демографічне навантаження дає й міграція населення: у 2000 році 11,5 тис. луганчан виїхали в інші регіони України і майже 5 тис. - за кордон. Протягом двох останніх років в області окреслилася цікава тенденція: сьогодні вектор внутрішньорегіональної міграції направлений із міст у сільську місцевість. За 2000 рік до села переїхали на 1000 осіб більше, ніж у зворотному напрямку.

Через специфічні особливості сфери зайнятості області (вуглевидобувна, хімічна та металургійна галузі, де менший ценз пенсійного віку) Луганщина має більший, ніж у середньому по Україні, відсоток пенсіонерів. Населення працездатного віку становить 1080,5 тис., зокрема 517,2 тис. чоловіків, 563,3 тис. жінок, з яких 956,5 тис. проживають у місті, 124 тис. - у селі. Зайняте населення становить 992,8 тис. чол. [5, с. 82]

Національний склад населення суттєво відрізняється від середньоукраїнських показників: на Луганщині проживають особи 120 національностей, серед них переважають українці (57,8%) та росіяни (39%).

На території області проживають люди близько 104 національностей і народностей. Найбільш численні українці, їх частка складає 54,8% від загальної чисельності, численні в північних сільських районах області.

Друга за чисельністю група - росіяни 41,7%. Максимальна їх частка спостерігається в містах і районах, прилеглих до Луганська. Серед представників інших національностей найбільш численними є білоруси (трохи більше 1%), татари, євреї, Молдавія, вірмени, поляки, болгари і представники інших національностей. [5, с. 81]

Рівень народжуваності в Луганській області поступово збільшується, що сприяє деякому, хоча й тимчасовому, покращенню демографічної ситуації. Зростання чисельності народжених малюків відбувається значною мірою за рахунок позашлюбної народжуваності. Вона є результатом поширення незареєстрованих шлюбів та позашлюбної дітородної активності. Остання сприяє поширенню в регіоні неповних, а відтак - і бідних сімей, очолюваних молодими жінками. Результуючий позитивний ефект від активізації репродуктивної поведінки населення був би значно більшим, якби не міграційний відтік його найбільш продуктивних вікових груп та збільшення середнього віку вступу до шлюбу й народження першої дитини. Якщо «постаріння» народжуваності є здебільшого закономірним процесом, на який важко впливати, то міграційний рух населення підлягає регулюванню.

Основною передумовою зміни відємного сальдо міграції на позитивне стане покращення соціально-економічної ситуації в регіоні. Свідома відмова від народження дитини засобом переривання вагітності через аборт значною кількістю жінок на Луганщини є свідченням низького рівня сексуальної культури і, водночас, наслідком соціально-економічних негараздів, з якими стикаються молоді сімї. [3, с. 90]

У розрізі адміністративно-територіальних утворень Луганської області народжуваність сильно диференційована, що потребує додаткового вивчення факторів, що впливають на неї на локальному рівні, а також розроблення та обґрунтування відповідно структурованої соціально-демографічної та соціально-економічної політики. У цілому регіон має значні резерви підвищення народжуваності, які мають бути задіяні з метою покращення демографічної ситуації. [11, с. 85]