Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області

дипломная работа

3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

Проведений аналіз інвестиційного процесу та напрямів інвестицій в інфраструктурну сферу регіону в 2001-2003 рр. дає підстави стверджувати, що існуючі тенденції розвитку інфраструктури регіону зумовлені недостатністю її фінансування. При збільшенні абсолютної величини інвестицій постійно зменшувалась їх питома вага у наземному транспорті - на 0,2% (при збільшенні інвестицій на 1,2 млн грн), операціях з нерухомістю - на 0,4% (при збільшенні інвестицій на 21,1 млн грн), освіті - на 0,5% (при збільшенні інвестицій на 2,6 млн грн), діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту - на 0,1% (при збільшенні інвестицій на 1,5 млн грн). Тож, ситуація свідчить про неефективний розподіл коштів, що, у свою чергу, відображається на основних характеристиках розвитку інфраструктури регіону. За вказаний період відбулося зниження абсолютної величини інвестицій у виробництво та розподілення електроенергії, газу та води на 11,7 млн грн (зниження питомої ваги на 14,5%), фінансову діяльність - на 4,7 млн грн (на 2,3%), громадську діяльність - на 1 млн грн (на 0,3%). Відзначено також, що в 2002-2003 рр. відбулося зменшення інвестування інфраструктурних складових, які є стратегічними напрямами розвитку області, визначеними у Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р.: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; транспорт; освіта; охорона здоровя; колективні, громадські та інші послуги.

Порівняння обсягів інвестицій у інфраструктуру регіону та загалом по Україні свідчить про недостатній їх рівень на Буковині, що зумовлює відста-вання розвитку інфраструктури регіону та зниження питомої ваги забез-печення нею.

Відсутність управлінських методик, які дозволили б ефективно спрямовувати процес інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку, спонукає до пошуку сучасних ефективних методів управління та запозичення управлінських методик з інших сфер діяльності. Дослідження реального стану інфраструктури регіону зумовило надання пріоритетності застосуванню методики бенчмаркінгу для визначення напрямів розвитку інфраструктури регіону.

Аналізуючи порядок використання бенчмаркінгу, встановлено, що всі його етапи можуть бути адаптовані і до вирішення проблеми інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.

Основними перевагами застосування бенчмаркінгу як пріоритетного напряму реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є наступні положення:

1) ефективність застосування бенчмаркінгу доведена протягом багатьох років його успішного використання у різних сферах діяльності як одного з найпоширеніших методів управління бізнесом у великих міжнародних корпораціях;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури регіону вимагає досить серйозних ресурсів - коштів, персоналу, часу тощо для проведення власних досліджень. Тому використання бенчмаркінгу може заощадити ці ресурси шляхом знаходження готових рішень або ж їх „напівфабрикатів”;

3) ефективність бенчмаркінгу залежить від обґрунтування вибору обєктів, необхідних для порівняння і детального аналізу окремих складових процесу управління розвитком інфраструктури;

4) підвищення ефективності застосування бенчмаркінгу можливе за умови розширення інформаційної бази внаслідок використання декількох прикладів для опису однієї проблеми.

Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркінг, варто мати на увазі, що ніколи і ніким не піддавався сумніву факт вигідності обміну досвідом і його вивчення.

Створення передумов інвестиційного забезпечення як один із напрямів реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку передбачає застосування методів прогнозування для визначення оптимального обсягу інвестицій у інфраструктуру регіону. Важливим напрямом удосконалення організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є застосування стратегічних підходів до планування розвитку інфраструктури регіону. Процес формування та реалізації запропонованої стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку включає формування концептуальних засад та цільових орієнтирів; аналіз зовнішніх факторів впливу; оцінку та вибір стратегічної альтернативи; реалізацію та контроль стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.

Останнім часом у владних ешелонах всіх рівнів, серед політиків і народних депутатів, фахівців і громадськості активно обговорюється питання запровадження на Буковині території пріоритетного розвитку (ТПР).

Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності пропонується в межах адмінкордонів територій, економіка яких є найбільш депресивною, зокрема:
- „Буковинські Карпати" (Путильський, Вижницький райони)
- „Герца" (Герцаївський район)
- „Порубне" (Глибоцький район)
- „Кельменці" ( Кельменецький район)
- „Місто Хотин" (м. Хотин та території сільських рад: с. Атаки, с. Анадоли, с. Рукшин)
- „Місто Новодністровськ" (м. Новодністровськ та території сільських рад: с. Ожеве, с. Ломачинці).

Мета запровадження закону - створення нових робочих місць та покращення інвестиційного клімату в пріоритетних сферах економіки регіону (рекреація, транзит, використання природних ресурсів) з одного боку, з іншого - ріст економіки в районах області, які є „депресивними".

Пріоритетні види економічної діяльності стосуються наступних галузей та секторів економіки:
- транзит;
- рекреація;
- сільське господарство;
- добувна промисловість;
- рибне господарство;
- переробка деревини;
- харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції;
- енергетика;
- виробництво машин та устаткування;
- хімічна промисловість;
- виробництво будівельних матеріалів.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

Делись добром ;)