Характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області

курсовая работа

· Провести аналіз природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області;

· Описати організацію водного походу І категорії складності на Дністрі;

· Дати загальну характеристику водних походів;

· Розробити водний похід І категорії складності на Дністрі, вказавши при цьому: технологічну карту, характеристику маршруту, навести приклади можливих водних походів на Дністрі.

Використання природно-кліматичних рекреаційно-туристичних ресурсів обумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає пріоритетний профіль туристично-рекреаційного освоєння окремих територій, районів та місцевостей. Але якщо на рівні функціонального призначення тих чи інших ресурсів можна провести більш-менш чітку межу між субгалузями рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, спорт, санаторно-курортне лікування тощо), то при вивченні просторової організації природно-ресурсного потенціалу необхідний саме комплексний підхід. Тому і рекреаційно-туристична придатність різнорангових регіональних утворень фактично не буває монофункціональною: всі вони певною мірою можуть задовольняти потреби у туристичних послугах чи санаторно-курортному оздоровленні.

Найпростішою формою сучасної територіальної організації рекреаційно-туристичного обслуговування є рекреаційний (туристичний) пункт, який являє собою окремо розміщені спеціалізовані заклади. За умов просторової замкнутості окремо розміщені обєкти не можуть забезпечити рекреантам необхідний комплекс послуг.

Рекреаційний регіон - це група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних та історико-культурних ресурсів, єдиними інфраструктурними взаємозвязками тощо.

Для рекреаційно-туристичних районів характерний ряд особливостей. По-перше, це соціальне за своїм характером і кінцевим продуктом утворення. Його продукція - рекреаційно-туристичні послуги. У рекреаційно-туристичному районі між виробництвом і споживанням, як правило, немає часового розриву. По-друге, для рекреаційно-туристичних районів характерна яскраво виражена орієнтація на ресурси.

Дністровський рекреаційний район займає найбільш мальовничу частину середньої течії Дністра від м. Галич до м. Новодністровськ у межах Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей.

Основна галузь рекреаційної діяльності - оздоровлення, водні види спорту і туризму, найбільші туристичні центри - Галич, Хотин, Новодністровськ.

Площа району приблизно 2,0 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 240 тис. чол. Для рекреаційних потреб дана територія майже не використовується.

Міста над Дністром: Старий Самбір, Самбір, Миколаїв, Новий Розділ, Журавно, Галич, Єзупіль, Коропець, Заліщики, Хотин, Стара Ушиця, Новодністровськ, Могилів-Подільський, Ямпіль, Сороки, Камянка, Резіна, Рибниця, Дубосари, Бендери, Тирасполь, Білгород-Дністровський (останній -- на Дністровському лимані).

Так як темою моєї курсової роботи є характеристика природно-рекреаційних ресурсів Дністровського рекреаційного району в межах Івано-Франківської області, то будуть розглядатися такі міста як Галич - один з найбільших туристичних центрів Дністровського району Івано-Франківської області, а також природо-рекреаційний та туристичний потенціал. Також в даній роботі буде проведено маршрут водного походу І к. складності по Дністру.

РОЗДІЛ І Теоретико-методичні основи розвитку туризму в Дністровському рекреаційному районі

1.1 Загальна характеристика Дністровського району

Туристичний район - це група туристичних комплексів, обєднаних спільною територіальною структурою туристичного господарства. [1, 20c.]

Єдина схема туристичного районування на сьогодні не розроблена. Частина дослідників відокремлює чотири туристичних регіони: Карпатський, Поліський, Дніпровський і Азово-Чорноморський, які, в свою чергу поділяються на 35 туристичних районів. Інші виділяють сім регіонів: Карпатський (західний), Волинсько-Тернопільський (північно-західний, або поліський), Житомирсько-Вінницький (буферний), Київський (центральний), Харківський (північно-східний), Дніпровсько-Донецький (південно-східний), Причорноморський (південний). Треті схильні обєднувати три приморські райони в один Кримсько-Одесько-Азовський туристичний регіон, виділяючи також Карпатський туристичний район.

Основою туристичного районування є рекреаційне районування, тобто поділ території на окремі таксономічні одиниці, що відрізняються туристичною спеціалізацією, структурою рекреаційних ресурсів і напрямом їх освоєння. Рекреаційні ресурси характеризуються природними умовами, площею їх поширення, тривалістю використання. Рекреаційне районування сьогодні теж не є остаточно розробленим і жорстко усталеним. [1, 23c.]

У географічній енциклопедії України наводяться дві схеми поділу території країни на чотири рекреаційні регіони (Азово-Чорноморський, Дніпровсько-Дністровський, Карпатський, Кримський) і вісім рекреаційних районів (Євпаторійський, Донецький, Одеський, Приазовський, Придніпровський, Придністровський, Феодосійський, Ялтинський). [1, 23c.]

Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон (Вінницька, Волинська, Житомирська, Дніпропетровська, Донецька, Київська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області) охоплює Донецький, Придніпровський і Придністровський райони. Регіон славиться мінеральними і радоновими водами.

Україна має все необхідне для розвитку подорожей і оздоровлення: сприятливі природні умови, історико-культурні, матеріальні та людські ресурси. Туристично-рекреаційний потенціал створює можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. [2, 35c.]

Територія України характеризується винятково сприятливими кліматичними умовами для відпочинку, лікування, різних видів туризму. Природно-рекреаційні ресурси - це природні умови, явища природи, що створюють комфортні умови для рекреаційно-туристичної діяльності і сприяють організації відпочинку і оздоровлення. Основними серед них є клімат, акваторії, ландшафт, а також деякі природні обєкти, що мають пізнавальні і атрактивні властивості. Кліматичні ресурси визначають загальну комфортність території, її придатність для лікування і відпочинку. Серед основних кліматичних особливостей, що визначають її комфортність - температурний режим, кількість сонячних днів на рік, вологість, атмосферний тиск, режим вітрів. [1, 27c.]

Важливою складовою рекреаційних ресурсів є водні ресурси, до яких належать моря, озера, водосховища, річки, придатні для організації відпочинку і оздоровлення. Найважливішим з них є Азовське і Чорне море. По території України протікає понад 70 тис. річок, серед яких найбільші - Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай. Більшість річок належить до басейнів Чорного та Азовського морів, 4% - до басейну Балтійського моря. Головна водна артерія України - Дніпро, третя за довжиною ріка Європи (2285 км, з яких 1205 км припадає на територію України). Карпатські річки придатні для подорожей на байдарках і каное (Черемош, Прут, Тиса, Стрий та ін.). На території України понад 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ. Найбільша кількість озер на Волинському Поліссі. [11, 109c.]

Дністровський рекреаційний район займає найбільш мальовничу частину середньої течії Дністра від м. Галич до м. Новодністровськ у межах Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей. [11, 109c.]

Основна галузь рекреаційної діяльності - оздоровлення, водні види спорту і туризму, найбільші туристичні центри - Галич, Хотин, Новодністровськ.

Площа району приблизно 2,0 тис. км2, рекреаційна місткість: влітку - 400 тис. чол.; взимку - 240 тис. чол. Для рекреаційних потреб дана територія майже не використовується. [11, 110c.]

1.2 Дослідження, проведені на території Дністровського району

Сама матінка-природа подарувала унікальні можливості для розвитку туризму у Дністровському районі. До того ж у цьому районі багато памяток природи, культури, історії та архітектури. З метою збереження цінних природних, історико-культурних комплексів та обєктів, а також для відкриття нових можливостей їх використання, дослідники з усієї України часто проводять дослідження Дністровського району.[15, 117c.]

Одним з найпопулярніших обєктів для наукових досліджень є Дністровський каньйон. Він часто привертає увагу дослідників і навіть було проведено науково - дослідний семінар для кращого пізнання красот Дністровського каньйону. [16]

Участь у цьому заході взяли представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, науковці, туристичні оператори з Тернопільської, Львівської, Вінницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької областей та Києва. Конференція-семінар відбувалася у рамках проекту «Туристично-рекреаційний кластер «Дністровський каньйон. По підготовці конференції був створений організаційний комітет, який очолилив проректор з наукової роботи ТНПУ ім.В.Гнатюка Б.Б.Буяк та професор, завідувач кафедри географії України і туризму ТНПУ ім.В.Гнатюка О.В.Заставецька.

У програмі було обговорення концепції розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Дністровського каньйону, презентація відеофільму «Дністровський каньйон-туристичне диво України», а також екскурсійна програма. [16]

Під час секційних засідань були підняті питання: «Історико-географічні аспекти розвитку туризму в регіоні. Історико-культурні ресурси Дністровського каньйону»; «Природно-рекреаційні ресурси Придністеря, їх оцінка»; «Сучасний стан розвитку туризму у Придністерї»; «Проблеми розвитку інфраструктури туризму у регіоні. Інновації в туристичній галузі району. Інформаційні технології в туризмі»; «Екологічні аспекти розвитку туризму у Дністровському каньйоні».

У конференції-семінарі взяли участь 82 учасники. Серед виступаючих були також і представники Заліщицького району: до раціонального використання курортно-рекреаційного потенціалу в Дністровському каньйоні привернула увагу присутніх заввідділом культури і туризму Заліщицької РДА О.М.Безушко; про перспективи розвитку туризму в Заліщицькому районі розповів директор РКП «Заліщицьке туристичне бюро» В.І.Кучер.

У Всеукраїнській науково практичній конференції - семінарі взяли участь представники засобів масової інформації: Польщі (часопис “Курєр Галицький”), Укрінформу (Київ), телеканалу ІНТБ, прес-служба обласної ради, журналісти обласного радіо, телеканалу “TV-4”, видавництва “Новий колір”, газети “Місто”.[15, 120c.]

Також цікавим обєктом для досліджень є другий найпопулярніший туристичний центр - Галич. Дослідження цього міста дає змогу все глибше пізнати його цінність для розвитку туризму у Дністровському районі. Великі дослідники України ще з давніх часів цікавились Галичем.

Туристично-краєзнавчий рух мав суттєвий вплив на формування особистості, сприяв процесу подальшого утвердження туризму, виникненню нових туристичних секцій та гуртків у молодіжних спортивних товариствах та зростанню кількості їх членів. [17]

Пріоритетними напрямами туристично-краєзнавчої роботи в Галичі були: ознайомлення з духовно-культурною спадщиною міста та його історичним минулим; залучення української молоді до суспільно-корисної роботи; національно-патріотичне виховання.

Всі туристичні товариства Західної України давали місцевим краєзнавцям та туристичним гурткам завдання збирати фольклорні, етнографічні описи, малюнки, фотографії і речі старовини, досліджувати та передавати їх до музеїв. Саме збір цих матеріалів дав поштовх для все нових і нових досліджень міста Галича. [1, 30c.]

Делись добром ;)