Висновок

Причорноморський регіон має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства і потужної туристичної індустрії. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Сучасне курортно-рекреаційне господарство Причорноморя за своїми масштабами і структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з-поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою комплексу, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів. Багато проблем повязано з обслуговуванням рекреантів. Зокрема, недостатньо розвинута мережа громадського харчування, не вистачає туристичних комплексів, готелів, кемпінгів і т. п. Але ж турбота про неорганізованих рекреантів має стати неодмінною складовою частиною загальнокурортного обслуговування, бо в перспективі частка цього потоку зростатиме.

Та само і розвиток іноземного туризму стримується слабкою матеріально-технічною базою для приймання та обслуговування приїжджих. Рівень комфортності курортно-рекреаційних закладів не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Розвиток курортно-рекреаційного господарства тісно повязаний з екологічною безпекою країни. Негативний вплив на природне середовище Причорноморя справляють шкідливі викиди, забруднення територій стічними водами і відходами промислових підприємств, стихійна забудова санаторно-курортних зон, нерегульований наплив неорганізованих рекреантів тощо. Природні ресурси курортно-рекреаційних зон зазнають величезного техногенного тиску, зумовленого функціонуванням промислових підприємств, комунального господарства, автомобільного та морського транспорту. Існуюча нині екологічна ситуація вкрай руйнівно впливає на стан джерел мінеральних вод та грязьових відкладів.

Антисанітарні умови підвищили загрозу різного роду захворювань, у тому числі шлунково-кишкових. У багатьох місцях відпочиваючим заборонено купатися, бо відзначається наявність хвороботворних бактерій у воді понад допустимі норми.

Будучи регіоном масового відпочинку й оздоровлення, Причорноморя водночас має розвинену промисловість, там ведеться багатогалузеве сільське господарство. Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу забруднюється повітря, вода, потерпає рослинний і тваринний світ, погіршується якість лікувальних факторів аж до повної їх деградації.

Суперечність між рекреаційною та господарською діяльністю людини слід радикально розвязати, інакше будуть безповоротно втрачені рекреаційні ресурси усіх курортно-рекреаційних районів Причорноморя. Уже сьогодні Чорне море певною мірою втратило свою привабливість для туристів через погіршення екологічного стану та з економічних причин.

За попередніми підрахунками, місткість санаторно-курортних і туристичних закладів Причорноморя найближчим часом можна було б збільшити у 2-3 рази. Проте поглиблення економічної кризи, відсутність коштів і матеріальних ресурсів протягом останніх 7 років зумовили припинення реалізації більш як половини розроблених великих проектів.

Список використаної літератури

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2002. - 293 с.

2. Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. - Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. - 346 с.

3. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2008. - 76 с.

4. Економічна географія України / За ред. М. Д. Пістуна. - К.: Вища школа 2007. - 320 с.

5. Заставний Ф.Д. Соціально-економічна географія України. - Львів: Світ, 2008. - 606 с.