2.2 Виробництво органічних речовин: виробництво мила
Милами звуть лужні сполуки натрієвих і калієвих солей жирних, смоляних, нафтенових кислот, що мають у ланцюгу 10-20 атомів вуглецю. Такі солі мають характерні властивості, які обумовлюють їх миючу дію: вони добре розчиняються у воді, їх водні розчини мають піноутворюючі, емульгуючі та змочувальні властивості, можливість утримання забруднюючих часток у миючому розчині.
Варіння мила - це основна технологічна ланка. Вона ґрунтується на реакціях омилення нейтрального жиру розчинами лугів (№ОН, КОН) і нейтралізації жирних, смоляних та нафтенових кислот кальцинованою содою або поташем:
де К - вуглецевий радикал вищої карбонової кислоти.
Сировиною для варіння є жири, луги та жирозамінники. Залежно від застосування мила, а також від сортності роблять рецептуру жирової суміші. В рецептуру жирової суміші входять і жирозамінники - синтетичні жирні кислоти, а також каніфоль - складна суміш смоляних кислот. Нафтенові кислоти застосовують для варки технічного мила мякої консистенції. Омилення жирових сумішей розчинами лугів призводить до прямого методу - варіння мильного клею, охолодженням якого отримують клейове мило; і непрямого методу: обробка мильного клею електролітами (висолювання) та відділення мильного ядра з послідовним охолодженням та наданням милу товарного вигляду. Варіння мила на основі жирних кислот розщеплених та систематичних - проводять за допомогою кальцинованої соди. Це так зване карбонатне омилення економічно доцільніше, оскільки використовується дешева сировина.
Знижена концентрація лугу призводить до утворення нерозчинного у воді кислого мила:
R-СООNа + R-СОО > R-СООNaR - СООН.
Мило у водних розчинах може гідролізуватися з утворенням великого лугу:
R - СООNa + Н2О <=> R- СООН + Na104.
який негативно впливає на кольоровість вовняних, шовкових та багатьох синтетичних тканин.
Мило не може застосовуватися у кислих середовищах, бо воно розпадається з виділенням жирних кислот:
R - СООNа + Н2SО4 > R - СООН + Na2SО4
- Вступ
- Розділ 1. Загальна характеристика
- Розділ 2. Основні галузі хімічної промисловості
- 2.1 Виробництво хімічних речовин
- 2.2 Виробництво органічних речовин: виробництво мила
- 2.3 Виробництво сталі
- 2.4 Виробництво паперу
- Розділ 3. Інновації та перспективи розвитку хімічної промисловості України
- Висновки