4. Нова хвиля квебекського сепаратизму

Одним з найважливіших політичних завдань уряд Б. Малруні вважав досягнення національної згоди та збереження єдності держави. І знову найскладнішою стала «проблема Квебеку», який відмовлявся приєднатися до конституції 1982 р. і вимагав надання йому особливого статусу у складі федерації. Після тривалих переговорів з провінціями федеральному уряду вдалося підготувати проект конституційної угоди (1992 р.), яка визнавала особливі права Квебеку, проте її не було ратифіковано парламентами ряду англомовних провінцій, роздратованих претензіями уряду франкомовного сусіда. В таких умовах відбулася чергова зміна лідерів. У 1993 р. уряд країни очолив лідер Ліберальної партії Жан Кретьєн, який розпочав новий раунд підготовки до виходу з конституційної кризи.

Досить швидко виявилось, що рух проти надання Квебеку «особливого статусу» набув широкого розмаху і організованих форм. Детонатором нової кризи стала набираюча все більшої популярності на канадському Заході (провінції Альберта та Британська Колумбія) Партія реформ, яка виступає з позицій англоканадського націоналізму. На виборах 1993 р. вона завоювала 52 місця в канадському парламенті і за кількістю депутатів стала третьою фракцією. її антиквебекська риторика, в свою чергу, активізувала діяльність франкоканадських націоналістів, вплив яких неухильно зростав.

У результаті провінційних виборів 1994 р. до влади в Квебеку прийшла Квебекська партія на чолі з Жаком Парізо, який охарактеризував позицію ряду англомовних провінцій як доказ неможливості компромісу з Англо-Канадою. Квебекська партія, яка проголосила своєю основною метою досягнення незалежності Квебеку, провела в 1995 р. референдум, в ході якого за вихід провінції зі складу Канади висловилось 49,4% його учасників. Федерацію було збережено, але мізерність переваги противників незалежності дала змогу лідерам Квебекської партії заявити, що цей референдум не останній і основна боротьба ще попереду. Партія обрала нового лідера -- ним став Люсьєн Бушар, який з січня 1996 р. очолив також уряд Квебеку і готується до нового раунду боротьби. Єдність Канади залишається під загрозою.