Північно-східний економічний район

Основні дані

Площа: 84 тис. км²

Населення: 5.5 млн. осіб

Області: .

Сумська область

Полтавська область

Харківська область

Рельєф: рівнинний

Клімат: помірно континентальний

Ґрунти: сірі лісові, чорноземи

Річки: Дніпро, Ворскла, Псел,

Сіверський Донець, Сейм, Хорол

Природні ресурси: кам'яне вугілля, природний газ, нафта, торф, буре вугілля

Міста: Суми, Харків,Полтава Охтирка, Конотоп, Кременчук, Шостка

Проблеми: безробіття, низька народжуваність, висока смертність

«Північно-східний економічний район» розташований на північному сході України і межує на півночі та північному сході з Російською Федерацією (має безпосередній вихід до Курської та Білгородської областей), на заході — зі Столичним економічним районом, на сході — з Донецьким, на півдні — з Придніпровським. Район включає територію Сумської, Харківської і Полтавської областей. Належить до найбільш індустріально розвинених районів України, характеризується вигідним економіко-географічним положенням, розташований на важливих шляхах сполучення з сусідньою Російською Федерацією, поблизу металургійних баз Донбасу та Придніпров’я.Зміст [показати]

Географія

Район знаходиться в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини і має рівнинний рельєф. Помірно теплий клімат із достатньою кількістю опадів дає змогу вирощувати різноманітні сільськогосподарські культури лісостепової і степової зон. Район відносно добре забезпечений водними ресурсами. Лише у південно-східній частині Харківської області відчувається їх дефіцит. Найважливішу роль у водозабезпеченні регіону відіграють Дніпро, Ворскла, Сіверський Донець, Сейм, Псел, Десна, Хорол. Відомі й джерела мінеральних вод (Миргородське, Гоголівське, Березівське)

Особливу роль відіграє економіко-географічне положення, яке має декілька аспектів. Головне – це близькість до паливно-металургійної бази України – Придніпров’я та Донбасу і нагромадження тут ЛЕП і трубопроводів, що мають міждержавне та міжрайонне значення. Такі риси економіко-географічного положення Північно-Східного соціально-економічного району дають змогу здійснювати різноманітні економічні та культурні зв’язки з іншими районами України і сусідніми державами, розвиваючи внутрішньорайонне, міжрайонне і міждержавне співробітництво.

Історико-географічні передумови, формування ринків

Центральний вхід до Миргород-курорту

Державницькі традиції характерні для території району з IX ст. Так, територія Сумщини на той час входила до складу Переяславського та Чернігівського князівств.

Пізніше, в ХVІІ ст., на території Північно-Східного економічного району формується історико-географічна земля Слобожанщина (сучасна Харківщина, що активно почала заселятись козаками, що засновували за царським указом в кінці ХVІІІ ст. “слободи” – вільні поселення, що певний час були самоуправними і звільнялись від оподаткування. Також велику територію охоплювала Наддніпрянщина, давня козацька територія з полковими містами Чернігів, Стародуб, Ніжин, Конотоп, Прилуки, Миргород, Полтава.

Як і все Лівобережжя після Андрусівського перемир’я територія в значній мірі була під впливом Росії. У ХІХ ст. культурним осередком не лише Харківщина, але й всієї України став Харківський університет, де ректором був відомий державний діяч, учений, освітянин Василь Каразін. З кінця ХІХ ст. почали прискорено розвиватись міста – Харків, Суми, Кременчук, Миргород, Конотоп, Шостка. Надалі територія розвивалась у складі єдиних державних утворень – Російської імперії, СРСР, що безумовно було позитивним фактором.

Після Другої світової війни на території Північно-Східного економічного району сформувався потужній соціально-економічний комплекс, в якому провідним стали машинобудування, легка, харчова промисловість, багатогалузеве сільське господарство.

Населення і трудові ресурси

Вокзал Полтави.

Частка українців в даному економічному районі - 82%. Близько 16% становлять росіяни. На 1 січня 2003 року в Північно-Східному економічному районі проживало 5,5 млн. осіб, з них понад 2,9 млн. осіб проживало в Харківській області (37,7% від населення району). Питома вага населення Північно-Східного соціально-економічного району від населення України становить майже 12%.

Традиційно для сучасної України, спостерігається від’ємний природний приріст та загальне скорочення населення. Для району характерним є високий рівень смертності (16,7 ‰), що перевищує пересічноукраїнський (14,8 ‰). Природно, що це породжує високі показники скорочення населення – природній приріст – 9,7% і практично однаковим він є в усіх адміністративних областях.

В статевій структурі населення переважають жінки – 54% (в Сумській області 57,3%).

Розміщується населення нерівномірно по території району, що відображається в неоднаковій щільності. Середні її показники складають 69,7 осіб/км² ; тобто загалом нижче від пересічноукраїнського. Найбільша густота населення в Харківській області – 95,0 осіб/км². Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1500 тис. осіб). У складі агломерації міста Чугуїв, Мерефа, Старий Салтів, Дергачі, Люботин та низка селищ міського типу.

А загалом в Північно-Східному районі налічується 47 міст та 101 селище міського типу. Рівень урбанізації в районі складає 72%. Для більшості міст характерним є скорочення населення. Так за 1990-2000 р. чисельність мешканців Харкова зменшилась на 110 тис. осіб, Шостки – на 3 тис. осіб, Полтави – на 2 тис. осіб. Поки що на стабільному рівні тримається населення таких міст як Кременчук, Суми та Ромни.

Для району характерною рисою є достатня забезпеченість трудовими ресурсами при тому переважно це висококваліфіковані кадри. Загальна їх чисельність складає 3590,3 тис. осіб; найкраще забезпечена ними Харківська область. Рівень зайнятості досягає 55%. Переважна більшість населення зайнята у матеріальному виробництві.

Природні умови і ресурси

Кременчуцька ГЕС

Північно-Східний район розташований у наступних природних зонах: східна частина зони мішаних лісів, Лісостепова зона та північна частина Степової зони. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва, транспорту, економічну ефективність галузей господарства.

Рельєф району характеризується пониженням абсолютних висот у південно-східному напрямку. Так, відроги Середньоруської височини переходять в акумулятивну плесову Полтавську рівнину і в Придніпровську низовину. Для території притаманною є яружно-балкова система з глибоко розчленованими долинами річок.

За агрокліматичним районуванням район входить до складу недостатньо вологої теплої зони. Клімат характеризується ознаками континентальності. Його відміни проявляються у розрізі природних зон.

Східне Полісся (Сумщина) відрізняється більш континентальним кліматом у порівнянні з іншими поліськими областями. Зими тут холодні, період з стійким сніговим покривом триває 110-115 днів, безморозний період – 150-160 днів, період активної вегетації – 145-160 днів, сума активних температур – 2300-2600°С. Кількість опадів складає 600 мм.

Ґрунтовий покрив характеризується зміною в зональному відношенні. Для Полісся характерними є дерново-слабопідзолисті, дерново-середньопідзолисті та сірі лісові ґрунти. У Лісостеповій частині, яка займає переважну більшість району, поширені чорноземи типові і чорноземи опідзолені. На півдні району, в степовій зоні поширені чорноземи звичайні.

Для поширення корисних копалин в Північно-Східному економічному районі визначальним є розташування тут Дніпровсько-Донецької западини. Тут на великій глибині залягають докембрійські кристалічні породи, а ближче до поверхні – осадові палеозойські та мезозойські відклади. Насамперед тут виділяються нафтогазоносні родовища, які об’єднані в складі Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної провінції, найпродуктивнішої на сьогоднішній день в Україні.

Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди. Площа, на якій розташовані поклади – 150 км², загальний запас руди – 4,5 млрд.т. На цих рудах працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Окрім того, в Сумській області поширеним є торф. В районі міста Ромни є значні поклади кам’яних солей. В Харківській області є поклади бурого вугілля, цементної сировини – крейди, глини. Гірничохімічної сировини, нерудної сировини для металургії. Є також значні поклади мінеральних вод.

Слід зауважити, що район добре забезпечений практично всіма видами ресурсів, а нестачу компенсує сусідське розташування з Донбасом та Придніпров’ям. На їх базі розвивається багатогалузевий господарський комплекс Північно-Східно економічного району.

Найбільші міста

Харків

Харківський український драматичний театр імені Тараса Шевченка

Ядром Північно-Східного району є місто Харків (1456 тис. осіб). Воно водночас є центром Харківського промислового вузла - одного з найбільших в Україні. Провідними галузями індустрії в місті є машинобудування, де зайнято понад 70% усіх працюючих у промисловості. Також у Харкові є значна кількість підприємств хімічної, легкої та харчової індустрії. В місті є понад 40 вищих навчальних закладів, шість театрів, 70 музеїв тощо.

Полтава

Полтава (308 тис. жителів) - адміністративний, економічний та культурно-науковий центр однойменної області. Промисловість його спеціалізується на електротехнічному та інших видах точного машинобудування, галузях харчової та легкої індустрії. У Полтаві діє шість державних та кілька приватних вищих навчальних закладів, два театри, шість музеїв.

Суми

Місто Суми (279 тис. жителів) є третім за величиною в економічному районі. Воно є центром промислового вузла, спеціалізується на машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній, легкій та харчовій галузях промисловості. Тут є три університети, українська академія банківської справи, два театри та інші культурно-освітні заклади.

Проблеми й перспективи розвитку

Однією із проблем району є великий розрив у рівнях соціально-економічного розвитку між великими містами і віддаленими територіями, особливо Сумської області. Там гостро постають проблеми низької народжуваності, високої смертності, безробіття, неефективного використання сільськогосподарських угідь.