2.1 Первинний сектор (сільськогосподарське виробництво)

Сучасна Австралія є лідером Кернської групи країн-виробників сільськогосподарської продукції (на частку країн цієї групи припадає 20% світового експорту сільськогосподарської продукції), що обєднала в 1986 р. 14 країн, які протестували проти дискримінації їхньої продукції на ринку країн ЄС. В Австралії знаходиться 14% усього світового поголівя овець (понад 150 млн. голів), таким чином країна є найбільшим у світі постачальником вовни: до 30% усього світового обсягу вовни має австралійське походження. Крім цього, країна -- один з головних виробників зернових, цукру, молочних продуктів, фруктів. Австралійські ферми здебільшого займають великі ділянки землі, вони -- капіталомісткі, спеціалізуються на виробництві одного з видів сировини й орієнтовані на експорт. Орні території займають менше 10% від загальної площі країни. Пшеницю вирощують у кожному штаті, при цьому експортується від 70% до 80% врожаю. На відміну від країн Північної півкулі, зернові засівають узимку (травень, червень, липень). Велику частину врожаю збирають у Квінсленді у вересні і жовтні, а потім у Вікторії і південних областях Західної Австралії в січні. У районах, що спеціалізуються на виробництві пшениці, вирощують ячмінь, овес, ведуть заготівлю фуражу.

Пшеницю, як і інші зернові культури (овес, ячмінь, кукурудза), крім рису, в основному вирощують на богарних землях без застосування штучного зрошення, але вносять фосфорні добрива. Зернове господарство носить в основному екстенсивний характер. Крім пшениці велике значення в рослинництві має вирощування кормових культур, таких, як конюшина, люпин та інші бобові, райграс та інші трави. В умовах вкрай посушливого клімату і нерівномірного випадання опадів величезне значення для сільського господарства має штучне зрошення, причому не тільки у внутрішніх частинах континенту, але і в прибережних вже обжитих і освоєних районах, де воно сприяє підвищенню врожайності та інтенсифікації господарства [11, с. 90].

У Квінсленді і на північних прибережних рівнинах Нового Південного Уельсу вирощують цукрову тростину. Її виробництво високо механізоване, традиційне ручне збирання тростини залишилося в минулому. В Австралії вирощують також бавовну, рис, тютюн, фрукти помірних і тропічних широт, сорго, олійні культури. В усіх штатах, а особливо в Новому Південному Уельсі, Вікторії і Південній Австралії, розвинуте виноградарство. Австралійські вина йдуть не тільки на внутрішній, але й на світовий ринки.

Вівчарство набуло поширення у всіх штатах країни. Третина національного поголівя овець знаходиться в посушливому «пасторальному» поясі, причому більшу його частину становлять мериноси. В областях, де випадає від 380 до 635 мм. дощу в рік, тваринництво межує з рослинництвом, де зосереджено 40% усього поголівя овець. У цьому випадку характерний приклад штату Вікторія, де сільське господарство має змішаний характер, і розведення овець і ягнят супроводжує виробництво пшениці.

Молочне господарство відрізняється особливо високою інтенсивністю. Теплий клімат країни дозволяє утримувати молочну худобу протягом усього року на пасовищах. У районах, де бувають сильні вітри, щоб захистити тварин від них, по межах паддоком висаджуються дерева й густі чагарники. На багатьох фермах використовуються також концентровані корми місцевого фабричного виробництва та імпортні з додаванням вітамінів і симуляторів зростання. Найбільш поширені породи молочної худоби - джерсі, Гернсі, Гольштейн і виведені до Австралії ілловарскій шортгон. Молочні ферми розміщуються головним чином у прибережних районах, де випадають порівняно велика кількість опадів. З молочним господарством повязано свинарство [2, с. 114].

Розвинене в Австралії і птахівництво. Птахівницькі ферми невеликі за розмірами і вузькоспеціалізовані: на одних розводять курей, на інших відгодовують бройлерних курчат, треті поставляють яйця і почасти тушки курей. Експортують живі кури, охолоджені тушки і яйця. З інших видів тваринництва можна відзначити розведення коней, переважно скакових, і верблюдів.

Основні показники сільського господарства Австралії в 2015 р.

Таким чином, бачимо що Австралія найбільше виробляє, в розрахунку на душу населення такі продукти як зерно та цукрові рослини, а також молочну продукцію. При цьому можна цілком стверджувати про певну продовольчу безпеку населення країни, оскільки всіх інших видів продукції сільське господарство Австралії виробляє таким чином, що можна забезпечити населення країни в усіх необхідних харчових продуктах, однак за умов додаткового ввозу таких продуктів як мясо та риба.

Що стосується зонального розміщення сільського господарства, то необхідно відмітити його суттєву відмінність в різних регіонах країни. На східному узбережжі Австралії клімат теплий і мякий, тому тут на пасовищах вирощують овець для забою, виписують молочних корів і займаються садівництвом, а також зерновим господарством. На західних схилах Великого Вододільного Хребта, де випадає достатня кількість опадів, простягається смуга лісових червоно-бурих ґрунтів, багатих перегноєм, і при внесенні добрив придатних для вирощування пшениці та інших культур. Саме тут і протягується "пшеничний пояс" Австралії. Південно-західній частині Австралії властивий середземноморський клімат, який сприяє розвитку інтенсивного землеробства. Штат Вікторія і південно-західні передгіря Нового Південного Уельсу має субтропічний клімат, який сприяє вирощуванню фруктових дерев, різних овочів та кормових трав [4, с. 71].

Рясні опади і невеликі коливання температур на о. Тасманія дозволяють розводити велику рогату худобу та овець. Степові і напівпустельні райони Австралії - найбільші у світі області вівчарства. Вівці, перебуваючи на приватних фермах, круглий рік містяться на природному підніжному корму.

економіка торгівля інвестиція австралія