Комплексна фізико-географічна характеристика Уралу

курсовая работа

РОЗДІЛ 2. Клімат

Клімат Уралу помірно континентальний і континентальний. Континентальність зростає при русі з заходу на схід та від півночі на південь. Сусідні з Уралом рівнини різко відрізняються за своїм кліматичним режимом. Прикордонні з рівнинами крупні частини Уралу мають клімат, що формується від впливом процесів, що відбуваються над рівнинами. Доволі часто Приуралля, особливо Південне, і західний схил Уралу знаходиться під впливом континентальних повітряних мас, що формуються над Східноєвропейською рівниною із атлантичних і арктичних повітряних мас. Тому клімат передгірїв Уралу має загальні риси з кліматом прилеглих рівнин.

Західний схил, навітряний, обернений назустріч західним повітряним течіям; по ньому відбувається висхідний рух повітря і його адіабатичне охолодження, що супроводжується випаданням опадів. На протязі усіх сезонів Урал відчуває вплив повітряних мас, що переносяться з Атлантичного океану. Тому на західному схилі за рік випадає до 800-1000мм опадів. Східний схил знаходиться у вітровій тіні.

Взимку більш тепле повітря з Східноєвропейської рівнини перетікає через гори і, не опускаючись, направляється далі на схід над холодним сибірським повітрям. Влітку повітря, що перевалює через гори, спускається по східному схилу, адіабатично нагрівається і при цьому віддаляється від точки насичення. Тому на східному схилі випадає на протязі року опадів менше, ніж а західному (до 600-400мм). Циклонічні процеси що розвиваються над Східноєвропейською рівниною, захоплюють в сферу свого впливу Передуралля і західний схил Уралу. На західному схилі Уралу циклони затримуються, іноді роздвоюються, що сприяє також випаданню опадів. Вздовж західного і східного схилів Уралу глибоко на південь проникають арктичні повітряні маси, особливо весною і осінню. Літом з півдня до Уралу проникають сухі повітряні маси із відрогів Азорського антициклону і з Туранської низовини. З ними повязано виникнення антициклональної сухої і жаркої погоди. Взимку, з жовтня по березень, Зауралля і східний схил Уралу знаходяться під впливом Азіатського антициклону, що має вплив на формування стійкої холодної погоди. Завдяки впливу рельєфу на Уралі виникла висотна кліматична поясність. Найбільші кліматичні контрасти між горами і прилеглими до них рівнинами спостерігаються при перетині Південного Уралу.

Вплив рельєфу викликав зміщення кліматичних поясів Уралу з півночі на південь. Зміни клімату чітко фіксуються рослинністю. Лісний пояс зміщується по горам Південного Уралу на 200км в південному напрямку в порівнянні з положенням до південної межі лісової зони на прилеглих рівнинах. Вплив рельєфу виявилося також на формуванні великої кількості місцевих кліматів в крупних долинах, замкнених котловинах, сухих або заповнених водою, на великих поверхнях схилів і вершин.

Для клімату Уралу характерна часта зміна повітряних мас, розвиток фронтальних процесів на арктичному і полярному фронтах і нестійкість різноманітних типів погоди. Зима на Уралі сувора і холодна. На полярному Уралі вона починається вже в жовтні, коли встановлюється сніговий покрив. Температура повітря знижується до -20єС і нижче, а в листопаді навіть до - 40є С. Зима сніжна і триває до квітня. Сніг сходить тільки до червня, і до того ж залишаються сніжники-перелетки. На Південному Уралі зима починається в кінці листопада - в грудні. На крайньому півдні сніговий покрив встановлюється в третій декаді грудня. Сходить сніг в березні - квітні.

В Передураллі, Заураллі і на схилах Уралу зима протікає неоднаково. В Передураллі зима характеризується доволі різкими змінами метеорологічних елементів і циклонічної діяльності. Це призводить до частої зміни погоди і надмірних снігопадів. В Заураллі і на східному схилі Уралу хід метеорологічних елементів повязаний з Азіатським антициклоном. Тому антициклональна погода характеризується тут стійкістю, сніг може іноді не випадати до січня, так як тут домінує мало хмарність, дуже морозна, без опадів погода.

В Заураллі висота снігу досягає 40см, а південніше - 15-20см. В Заураллі снігу випадає менше, ніж в Передураллі. Середня температура січня на Уралі за полярним колом -20-22єС; на півдні Північного та Середнього Уралу -17-18єС; на крайньому півдні Уралу -16-17єС. І в той час в Передураллі і на західному схилі бувають відлиги, а на східному схилі вони рідко спостерігаються. Абсолютний мінімум температури за Північним полярним колом рівний -50єС, на крайньому півдні Уралу -46єС. В міжгірних котловинах і долинах розвинені зимові інверсії температури. Так, наприклад. Середня температура січня на Іванівському руднику. Розташованому на висоті 850м, на 2єС вище, ніж в Златоусті, що займає котловину з відмітками дна біля 450єм.

Зимові інверсії температури обумовлюють інверсії в рослинному покриві. Так, на західному схилі Південного Уралу на дні долини ростуть сосново-березові ліси, на схилах долин - дубові і ще вище - липові ліси з домішками клену і ільма.

Літо прохолодне і коротке на півночі Уралу, жарке і більш тривале на Південному Уралі і в Мугоджарах, але на більшій частині території помірно тепле і тепле. В червні на всьому Уралі найбільший приток сонячного тепла і радіаційний баланс має позитивне значення. В цей час циркуляція атмосфери переходить на літній режим: полярний фронт переміщується на Урал і під впливом рельєфу відбувається загострення фронтів в прохідних циклонах. Ці явища викликають збільшення хмарності і опадів, посилюється грозова діяльність.

Середня температура липня за Північним полярним колом +11-12єС; на півдні Північного Уралу +15-17єС; на крайньому півдні Уралу +18-20єС. Абсолютний мінімум в липні близький до 0єС до +4єС в горах.

Влітку випадає найбільша кількість опадів і досягає приблизно 35-50% річної кількості. Тверді опади складають 20-30% річної кількості. Літні опади випадають переважно в центральній гірській частині і менше на схилах, а взимку більше на схилах. Це повязано з інверсією температури. Нульова ізолінія середньої річної різності опадів і випаровуваності проходить через Південний Урал. Тільки південні гори мають недостатнє зволоження, а решта частини Уралу достатньо зволожені, особливо Північний, Приполярний і Полярний Урал. Тому значна частина гір покрита лісами, річки повноводні, а на півночі розвинене сучасне зледеніння.

Розвитку льодовиків сприяють кліматичні та орографічні умови. На Уралі є 143 льодовика загальною площею більше 28км2. Усі льодовики розташовані в основному між 68є пн. ш. і 64є пн. ш., в північній частині Полярного Уралу і Приполярному Уралі. Це - найбільш висока частина Уралу: окремі вершини досягають тут висоти 1400-1894м, широко поширені давні льодовикові форми (багато численні кари, льодовикові озера, троги і цирки) і піскоподібні вершини, глибокі крутостінні ущелини і долини. Відносні висоти досягають 800-1000м, що сприяє існуванню льодовиків, так як з крутих схилів в басейни живлення надходить багато лавинного і навіяного снігу, який акумулюється в цирках, карах і трогах підвітряних східних схилах.

Для сучасного зледеніння Уралу характерні наступні морфологічні типи льодовиків: карові (2/3 всіх льодовиків) і при схилові (або прихилені). При схилові льодовики розташовуються на відкритих підвітряних силах і як правило спускаються нижнім кінцем до підніжжя схилів. Вони живляться снігом. Серед карових льодовиків виділяють типово карові, карово-долинні і карово-висячі. Окрім льодовиків, широко поширені сніжники різних морфологічних типів.

Більш 2/3 льодовиків розташовані на захід від головного вододілу (60% на Полярному і 73% на Приполярному Уралі). Це пояснюється великою кількістю опадів, що випадають у вигляді снігу, на західному схилі, ніж на східному. Річна швидкість руху льодовиків доходить в їх осьовій частині до 4-5м )льодовик Інституту географії). Льодовики Уралу знаходяться в стадії деградації, так як переважає кількість років з відємним балансом речовини. За розрахунковими даним, висота кліматичної снігової лінії досягає на Уралі 1700м. Більшість сучасних льодовиків залягає на 700-900-1200м нижче кліматичної снігової лінії, тобто є однією з найхарактерніших рис сучасного зледеніння Приполярного і Полярного Уралу.

Клімат виявляє значний вплив на господарську діяльність людини. Найбільш сприятливі умови для життя і господарської діяльності людини мають Середній та Південний Урал. В заполярній частині Уралу кліматичні умови стають більш важкими, так як погіршується режим світла (полярна ніч з останньої декади листопада до половини січня) і зростає суворість погоди за рахунок зниження температури і збільшення швидкості вітру. Суворість погоди зростає на Уралі з заходу на схід, так як знижується зимова температура. Несприятливі для роботи є також опади, тумани, заметілі і сильні вітри. Період опалення визначається нестачею тепла і вологістю: на Приполярному Уралі він складає до 300 днів і більше, а на Південному Уралі -200-250 днів.

Забезпеченість Уралу теплом і вологою різна в окремих його регіонах, що справляє вплив на спеціалізацію сільського господарства. Несприятливими кліматичними явищами для господарської діяльності є засухи, пилові бурі, ожеледиця і заморозки. Кліматичні умови, особливо Південного Уралу, сприятливі для розвитку курортів і туризму.

Делись добром ;)