Країнознавча характеристика Португалії

реферат

2. Історичні витоки та етапи розвитку нації та державності

До середніх віків історія Португалії невіддільна від історії Іспанії. У II столітті до н. е. територія сучасної Португалії стала частиною римської провінції Лузітанія.

У V столітті н. е. контроль над регіоном перейшов до вестготів, а у VIII столітті - до маврів. У 997 році територію між річками Дору і Мінхо (північ Португалії) відвоював у маврів король Леона Бермудо II. У 1064 р. король Кастилії і Леона Фердінанд 1 захопив територію до сучасної Коїмбри. Відвойовані у маврів території були поділені на кілька феодальних фєфів. У 1093 році як вдячність за допомогу у війні з маврами король Альфонсо 1 подарував Генріху Бургундському титул графа Португальського.

Після смерті Альфонсо Генріх відмовився визнати владу Кастильського королівства і почав війну. У 1143 син Генріха Альфонсо Енрікес був проголошений португальськими рицарями королем Португалії Альфонсо [3, с.26].

У 1179 році Папа римський визнав незалежність Португалії.

Протягом подальших двох століть португальські королі вели війни з маврами, які зрештою закінчилися вигнанням останніх з країни.

У ХV-ХVІ століттях Лісабон за розкішшю перевершував всі європейські столиці. Близько 2 тисяч кораблів з коштовностями, шовком, прянощами і чорними невільниками щорічно входили в гирло річки Тежу.

Це був час не тільки небаченої розкоші та успіхів в усіх галузях, це був час великих мореплавців і великих відкриттів. Насамперед, у 1418 і 1427 роках в Атлантичному океані були відкриті Мадейра та Азорські острови і приєднані до Португалії. Також відкриті острови Зеленого Мису.

Васко да Гама обігнув мис Доброї Надії, що в подальшому допомогло португальцям дістатися східного узбережжя Африки та Індії. Була відкрита Бразилія. … Минуло вже понад 500 років відтоді, як португальські мореплавці перетнули океани в пошуках нових континентів, а нація як і раніше пишається славою своїх великих першовідкривачів. Сліди могутньої морської імперії можна зустріти не тільки в самій Португалії, але й в абсолютно різних куточках світу: в Африці, Індії, Індонезії, Китаї, на Близькому Сході і в Південній Америці.

У XVII столітті король Жуан IV, вигнавши з Бразилії голландців, встановив повне панування Португалії у цьому регіоні.

Як це трапляється рано чи пізно з будь-якими імперіями, колоніальна Португалія розсипалася як картковий будиночок. Парадоксально, але незліченні багатства призвели до розорення країни, а відплив населення в колонії виявився фатальним для порівняно невеликої держави. На 60 років Португалія потрапляє під владу іспанської корони, втрачає найважливіші колонії і торговельні шляхи [5, с.69].

Державну самостійність Португалії відновлено в 1640 році за політичної підтримки Англії і фінансового підживлення з Бразилії.

На початку ХІХ століття країна окупована військами Наполеона і розграбована мародерами. Королівська сімя в цей час переховується в Бразилії. Після звільнення Португалія на 12 років потрапляє під владу Англії.

На початку XX століття в Португалії почав діяти республіканський рух. Після революції 1910 року Португалію було проголошено республікою. Упродовж наступних 16 років у країні змінюється 44 уряди.

У 1932 році міністр економіки Антоніу Салазар здійснює державний переворот і встановлює в країні профашистську диктатуру. Встановлений жорсткий порядок рятує економіку країни, але призводить до повної ізоляції Португалії від Європи і всього світу.

У 1974 році в країні відбулася революція "червоних гвоздик", в результаті якої скинуто півстолітню диктатуру Салазара і відкрився шлях до демократії.

У 1986 році Португалію прийнято в Європейський Союз.

У 1999 році повернуто незалежність останній з колоній (Макао).

Після вступу в ЄС, в основному завдяки субсидіям, економіка Португалії розвивається досить швидко. Будуються сучасні дороги та автомагістралі, здійснюється планомірне оновлення житлового фонду. В епоху колоніальних завоювань у ХV-ХVІ століттях Португалія була найзаможнішою країною світу. Але, оскільки це багатство не витрачалося на розвиток промисловості і налагодження торговельних звязків, до ХІХ-ХХ століть Португалія стала однією з найбідніших європейських держав. Після революції 1974 р. національна економіка була переорієнтована від африканського ринку (йдеться насамперед про колоніальні володіння) до європейського. З 1986 року, коли Португалія вступила в ЄС, становище в країні дещо покращилося.

Делись добром ;)