Моя мала батьківщина: м. Миколаїв
Розділ 3. Географічно-біологічний опис
Місто Миколаїв володіє унікальним природним комплексом. Система водних обєктів і зелених територій є природно-екологічним каркасом міста.
У цілому клімат міста є помірно континентальним з мякою зимою і теплим (досить часто спекотним) літом. Середньорічна температура повітря становить 10,0 °С, найнижча вона у січні (мінус 3,1 °С), найвища - в липні (22,3 °С).
Таблиця 1
Температура повітря по місяцях, (°С)
Місяці |
Температура |
|||
Середня |
Денна максимальна |
Нічна мінімальна |
||
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік |
-3,1 -1,8 2,6 10,2 16,5 20,4 22,3 21,8 16,9 10,3 4,4 -0,1 10,0 |
-1 1 5 14 21 25 27 26 20 14 8 2 14 |
-6 -5 0 6 11 15 17 26 11 6 0 -2 6 |
Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (- 12,8 °С) зафіксована в 1838 р., найвища (3,6 °С) - в 1895 р. Найнижча середньомісячна температура в липні (18,9 °С) спостерігалась у 1832 р., найвища (27,1 °С) - в 1936 р. Абсолютний мінімум температури повітря (- 29,7 °С) зафіксовано 10 січня 1940 р., абсолютний максимум (40,1 °С) - 3 серпня 1998 р.
В останні 100-120 років температура повітря в Миколаєві, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 р. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
У середньому за рік у Миколаєві випадає 472 мм атмосферних опадів, найменше - в жовтні, найбільше - у липні.
Таблиця 2
Середня кількість опадів
Місяці |
Кількість опадів, мм |
|
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік |
36 35 30 32 44 54 58 41 39 22 36 45 472 |
Мінімальна річна кількість опадів (230 мм) спостерігалась у 1896 р., максимальна (743 мм) - в 1955 р. Максимальну добову кількість опадів (144 мм) зафіксовано 30 червня 1955 р. У середньому за рік у місті спостерігається 118 днів з опадами; найменше їх (6) у серпні, найбільше (14) - у грудні. Щороку в Миколаєві утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 73%, найменша вона в серпні (60%), найбільша - у грудні (86%).
Таблиця 3
Вологість повітря
Місяці |
Відносна вологість повітря, (%) |
|
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік |
84 83 78 69 64 63 62 60 66 75 84 86 73 |
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша - у грудні.
Таблиця 4
Хмарність
Місяці |
Загальна хмарність, (бали) |
|
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік |
7,1 7,3 6,7 6,0 5,2 4,8 4,2 3,8 4,0 5,1 7,5 7,7 5,8 |
Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з півночі, найменшу - з південного сходу.
Таблиця 5
Напрям вітру
Напрям вітру |
Повторюваність вітру різних напрямків, (%) |
|
Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ Штиль |
16,6 15,4 12,8 8,0 14,9 9,0 9,2 14,1 4,1 |
Найбільша швидкість вітру - в лютому, найменша - у липні-вересні. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні - 3,1 м/с.
Таблиця 6
Швидкість вітру
Місяці |
Швидкість вітру, (м/с) |
|
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік |
4,1 4,2 4,1 3,9 3,6 3,3 3,1 3,1 3,1 3,2 3,8 3,9 3,6 |
В межі міста розташовано 17 обєктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1184 га (4,5% міській території):
- Миколаївський державний зоопарк (мал. 22) який, заснований в 1901 році Н.П. Леонтовичем. У 1977 році перенесений на нову територію, займана площа - 23 га. У колекції зоопарку більше 350-ти видів тварин, багато хто з яких занесений в Червону книгу. Миколаївський зоопарк визнаний кращим в Україні.
- дуби, природне джерело «Турецький фонтан»;
- парки: Перемоги, «Піонерський», «Ленінського комсомолу», «68-моряков-десантников», ім. Петровського, «Волосіні», «Флотський бульвар», сквери: «Память» і «Сивашській»;
- урочище «Дублення», заповідники «Жовтневе водосховище» і «Балабанівка».
Площа зелених насаджень в м. Миколаєві складає 17,1 м 2 на одного жителя. Переважають наступні породи дерев: акація біла, клен ясенелистий, шовковиця, тополя Білл, клен гостролистий, горіх волоський, ясен зелений і звичайний, платан західний, дуб черешчатий, каштан кінський, липа дрібнолиста.
Біорізноманітність Південного Бугу, Інгулу і Дніпробузького лиману налічує 70 представників іхтіофауни. У полях і лісах в міській межі можна спостерігати зайця-русака. На степових ділянках багато комах; серед земноводних і рептилій звичайні зелена жаба, прудка ящірка, жовтобрюхий полоз, вуж; серед птахів - жайворонок, сіра куріпка, перепілка. Плавні населені численним і різноманітним тваринним світом птахів, що кубляться і пролітних (витчи, чаплі, чайки, крячки, кулики і т.д.).
На даний час озеленені території загального користування у місті представлені незначною кількістю скверів і бульварів, які знаходяться в основному в Західному, Центральному і Східному сельбищних районах, а також у південній частині півострова Соляні. Основним недоліком існуючої системи озеленених територій являється недостатнє озеленення прибережних територій і недостатньо високий рівень їх благоустрою.
В Західному сельбищному районі доцільно розширити рекреаційну територію міста вздовж узбережжя р. Південний Буг. Від території Яхтклубу до території річкового порту намічено організація і розширення рекреаційної зони міста за рахунок території військового училища, а також шляхом намиву з подальшим будівництвом набережної і організацією прибережного парку у Лісках з гребним каналом.
В Центральному сельбищному районі озеленені території загального користування треба передбачити вздовж берега р. Інгул, на ділянці, де він омиває півостровів Ракетне Урочище, попередньо здійснивши насипні роботи на заболоченій території.
В межах Східного сельбищного району під створення озеленених територій загального користування доцільно використати півострів Аляуди і мілководдя р. Інгул в районі вул. Кірова після попереднього проведення намивних робіт.
В Північному сельбищному районі вздовж р. Південний Буг треба передбачити створення прибережного парку, який буде замикати композиційну вісь громадського центру цього району, а також провести озеленення берега ріки вздовж с. Матвіївка.
У Корабельному сельбищному районі міста передбачається значне розширення озеленених територій вздовж узбережжя Бузького лиману, з організацією прибережної зони відпочинку, а також приведення до належного стану існуючих озеленених територій - парку “Комсомольській”, парку “Дружба” з організацією в ньому зон спорту і розваг.
Повністю підлягають озелененню усі території, які потрапляють у межі зон санітарної охорони Жовтневого водосховища, а також вільних від забудови ділянок санітарно-захисних зон сільськогосподарських підприємств.
У сельбищному районі Варварівка ділянки вільної від забудови території, які знаходяться в межах водоохоронної зони р. Південний Буг, а також такі, що не придатні під забудову (крутосхили, заболоченням і високим рівнем стояння ґрунтових вод, і т. ін.) доцільно використати в рекреаційних цілях з відповідною інженерною підготовкою і благоустроєм.
У сельбищному районі Коларівка можлива організація розвинутої ландшафтно-рекреаційної зони за рахунок територій, які прилягають до р. Інгул.
Передбачається перетворення лісів, що ввійшли в межі міста, у лісопарки з організацією міських зон відпочинку.
Населення Миколаєва становить 497 032 осіб (2012 р.). Динаміка зміни чисельності міського населення за роками, осіб:
1792 - 1 566
1860 - 38 000
1897 - 92 012
1911 - 105 000
1926 - 104 909
1939 - 168 676
1959 - 226 000
2001 - 514 100
2006 - 507 000
2008 - 506 400
Екологічні проблеми м. Миколаєва типові для багатьох міст України: забруднення поверхневих водних обєктів, атмосферного повітря, підземних вод, якість питної води, шум, управління відходами, збереження біорізноманітності на території міста.
Динаміку фактичних викидів парникових газів від підприємств, що звітували за формою 2-ТП (повітря), наведено в таблиці 3.2.3.
Таблиця 7
Фактичні обсяги викидів парникових газів
Парникові гази |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
|
CO2,,т |
2057950,0 |
2242496,0 |
2282475,63 |
249954,013 |
2139844,05 |
|
N2O, т |
66,55 |
117,36 |
121,25 |
76,17 |
74,27 |
миколаїв місто температура географічний
Водні обєкти Миколаєва р. Інгул, Південний Буг і Дніпробузький лиман відчувають на собі антропогенну дію. Найбільший забруднювач - НКП «Миколаївводоканал», скидання забруднюючих речовин, якого складає 97,53% від загального скидання забруднених вод по області. Заходи щодо модернізації, реконструкції і ремонту каналізаційної мережі м. Миколаєва, виконана в рамках Державної програми охорона і відновлення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів дозволили значно зменшити скидання неочищених стоків в поверхневі водні обєкти.
Завдяки відсутності в місті підприємств металургійної, хімічної і вугільної промисловості, Миколаїв не відноситься до переліку регіонів з високим ступенем забруднення атмосфери. Рівень забруднення атмосферного повітря м. Миколаєва в 2005 році склав 5,43. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягли 2,94 ГДК м.р., формальдегіду 1,74 ГДК м.р., оксиду вуглецю 1,8 ГДК м.р. Максимальні концентрації пороши, діоксиду сірі, оксиду азоту, фтористого водню і важких металів ГДК м.р. не досягали. В повітрі міста спостерігався підвищений вміст діоксиду азоту (1,25 ГДК ср.доб.) і формальдегіду (4,67 ГДК ср.доб. ).
Пилом, діоксидом сірі, оксидом азоту, оксидом вуглецю і фтористим воднем атмосфера міста забруднена трохи: середньомісячні концентрації були нижчі за ГДК ср.сут. Вміст важких металів (кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку) в атмосфері міста залишається незначним. В порівнянні з 2004 роком зміст пороши, діоксиду сірі, оксиду вуглецю, діоксиду і оксиду азоту, фтористого водню не змінився, а зміст формальдегіду зменшився. Ландшафтно-рекреаційна територія м. Миколаєва представлена на даний час системою озеленених територій, яка в поєднанні з водними просторами і іншими елементами природного ландшафту створює сприятливі умови для відпочинку населення.
Висновок
В даній роботі мною були досліджені природні умови, географічні особливості, кліматичні характеристики моєї малої батьківщини - міста Миколаєва.
З дослідження стало зрозумілим, що Миколаєва має величну історію і володіє унікальним природним комплексом. Екологічні проблеми моєї малої батьківщини типові для багатьох міст України: забруднення поверхневих водних обєктів, атмосферного повітря, підземних вод, якість питної води, шум, управління відходами, збереження біорізноманітності на території міста. Дослідження вчених свідчать, що за останні 100-120 років температура повітря в Миколаєві, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
Література
Економіко-географічна характеристика Миколаєва // http://www.bestreferat.ru/referat-204920.html
Клімат Миколаєва // http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Mikolaiv/
Місто Миколаїв // http://uk.wikipedia.org/wiki/%CC%E8%EA%EE%EB%E0%BF%E2
Рішення Миколаївської Міської ради № 15/41 від 2003-10-17 «Про затвердження Правил використання та забудови території м. Миколаєва» http://ngik.gorsovet.mk.ua/ru/showdoc/?doc=5599