1.1 Сутність рекреаційної регіоналізації
Рекреаційна регіоналізація - вид окремого, галузевого поділу, суть якого полягає у виокремленні на певній території менших за рангом ієрархічних одиниць (відповідно до заданих критеріїв і характеру рекреаційного використання), що відображають тільки один аспект (рекреацію), і який базується на чистій теорії та методології. [16, с. 82]
За О. Бейдиком, рекреаційне районування - це поділ території на певні таксономічні одиниці, які відрізняються спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх освоєння та охорони. [16, с. 82]
При складанні генеральних планів курортних зон і окремих рекреаційних обєктів слід дотримуватися загально-географічних принципів районування: обєктивності, багатоаспектності, ієрархічності і конструктивності.
Існує певна неоднозначність критеріїв районування, яка відображає тенденцію до їх поглибленої деталізації, субєктивність у підході до проблеми.
Наприклад І. Пирожник (1976) пропонує здійснювати рекреаційне районування за такими критеріями:
1) характер рекреаційної спеціалізації та рівень освоєності району;
2) наявність рекреаційно-туристичних ресурсів та їх територіальні сполучення;
3) наявність територій рекреаційно-туристичного призначення та їх роль у загальній структурі землекористування;
4) транспортно-географічне положення та доступність рекреаційно-туристичного району;
5) географія рекреаційних потоків та їх інтенсивність;
6) виробничі та економічні звязки рекреаційно-туристичних підприємств з іншими галузями;
7) наявність регіонального центру з розвиненою соціальною інфраструктурою.
М. Крачило у цьому питанні ґрунтується на таких критеріях:
1) територіальна структура сучасного стану організації туризму;
2) питома вага зайнятих у туристичному господарстві від загальної кількості працюючих;
3) характер звязків туристичного обслуговування з іншими галузями економіки;
4) рівень розвитку туристичної індустрії;
5) наявність туристичних ресурсів;
6) економіко-географічне положення;
7) сучасні та перспективні потреби населення в туристичних послугах.
О. Бейдик запропонував виділити рекреаційно-туристичні райони України на основі таких критеріїв:
1) аналіз питомої ваги рекреаційних територій у структурі земель (у відсотках до загальної площі території);
2) аналіз кількості місць в установах організованої рекреації (тис. одиниць);
3) наявність центрів (ядер) районів;
4) рекреаційно-туристична спеціалізація території у загальнодержавному поділі та інтеграції праці;
5) спільність та напрямок використання рекреаційно-туристичних ресурсів тощо. [34]
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ ТА КРИТЕРІЇ РЕКРЕАЦІЙНОЇ РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ
- 1.1 Сутність рекреаційної регіоналізації
- 1.2 Схеми рекреаційної регіоналізації території України
- 2.1 Причорноморський рекреаційний район
- 2.2 Карпатсько-Подільський рекреаційний район
- 2.3 Полісько-столичний рекреаційний район
- 2.4 Придніпровсько-Донецький рекреаційний район
- 2.5 Харківський рекреаційний район
- РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ
- 3.1 Економічна ефективність районів
- § 1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України
- Рекреаційні комплекси України
- 9.3. Інші рекреаційні райони України
- 24.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- Тема 2.2. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- 27.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- 026. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.