1.2 Схеми рекреаційної регіоналізації території України

На сьогодні існує кілька схем рекреаційної регіоналізації території України, запропонованих О. Бейдиком, П. Масляком, О. Шаблієм, А. Мокляком, М. Крачилом, І. Родичкіним.

За О. Бейдиком, в межах території України можна виділити такі ресурсно-рекреаційні райони.

Причорноморський (дуже високий рейтинг) обєднує АР Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області.

Карпатсько-Подільський (високий рейтинг) охоплює Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області.

Полісько-столичний (середній рейтинг), до складу якого входять Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Полтавська, Черкаська області.

Придніпровсько-Донецький (дуже низький рейтинг) включає Дніпропетровську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську області.

Харківський (низький рейтинг) включає Харківську, Сумську області. [16, с. 92]

П. Масляк пропонує іншу схему рекреаційного районування, де виокремлює такі райони:

1. Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької областей, приморські та гірські частини Криму. У межах цього району виокремлюються три підрайони: західний, кримський, східний.

2. Карпатський район, до складу якого входять території Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Тут відокремлюються такі рекреаційні підрайони: Передкарпаття, Карпати, Закарпаття.

3. Полісся охоплює північну частину України.

4. Правобережний височинний лісостеп, до якого в етнографічному плані входить Поділля, частина Волині і Київщина.

5. Лівобережний лісостеповий район, який відповідно до ландшафту поділяється на Придніпровську низовину з Полтавським плато і відроги Середньоєвропейської височини у Харківській і Сумській областях.

6. Степовий рекреаційний район займає територію з півдня від кордону з Молдовою і на схід до кордону з Росією.

За О. Шаблієм виділяються 3 ресурсно-рекреаційних угрупування (РРУ):

1. Південно-Західне (Волинська, Рівненська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська,Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська області).

2. Південно-Центральне (Житомирська, Київська. Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області).

3. Південно-Східне (Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська області, АР Крим). [22]

За А. Мокляком, туристичне районування проводиться з метою регіонального планування, ефективного використання туристичних ресурсів окремих територій і прогнозування розвитку туризму.

Він виділяє 13 туристичних регіонів:

1. Азовський (Маріупольський і Мелітопольський підрегіони).

2. Волинський (Луцько-Володимирський і Рівненсько-Кременецький підрегіони).

3. Дніпропетровський (Київський і Черкасько-Кременчуцький).

4. Дністровський (Івано-Франківсько-Чернівцецький і Камянецько-Могилівський).

5. Запорізький.

6. Карпатський (Дрогобицький, Коломийський і Закарпатський).

7. Кримський (Керченський, Сімферопольський, Євпаторійсько-Роздольнянський).

8. Подільський (Тернопільський, Хмельницький, Вінницький).

9. Поліський (Ковельський і Сарненський).

10. Розточансько-Гологорський (Розточанський, Гологорський і підрегіон Львова).

11. Слобожанський (Ізюмський, Харківський, Сумський).

12. Черніговсько-Сіверський.

13. Чорноморський (Одеський, Миколаївський, Херсонський).

За М. Крачилом у межах України існує три туристичні регіони:

Карпатський;

Дніпровсько-Дністровський;

Кримсько-Одеський-Азовський.

Проведення рекреаційної регіоналізації території України з урахуванням такого критерію, як розміщення регіональних рекреаційних систем, запропонував І.Д. Родичкін. За його переконаннями, у межах України налічується девять регіональних рекреаційних систем:

1. Київсько-Дністровська.

2. Волинська.

3. Сіверсько-Донецька.

4. Придніпровська.

5. Приазовська.

6. Одесько-Чорноморська.

7. Дністровсько-Бузька.

8. Карпатська.

9. Кримська.

У 1989 році географічний факультет Київського державного університету запропонував рекреаційно-кліматичне районування території України, яке налічує шість районів:

1. Західний.

2. Центральний.

3. Східний.

4. Південний.

5. Кримський.

6. Закарпатський.

Також поширене рекреаційне районування із чотирма рекреаційними регіонами (та їх районами):

Азово-Чорноморський регіон (Одеський, Приазовський);

Кримський регіон (Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський);

Дніпровсько-Дністровський регіон (Придніпровський, Донецький, Придністровський).

Карпатський регіон. [16, с. 103]

РОЗДІЛ 2. РЕКРЕАЦІЙНІ РАЙОНИ УКРАЇНИ